Житомирянка Мирослава купила на ринку «Рада» осінні чобітки. Довго думала, чи може модельне шкіряне фабричне взуття виробництва Польщі (у цьому клялася продавець) коштувати 350 гривень,- пише газета «Новости по-житомирски»
Однак її мило переконали у протилежному і навіть дали чек з гарантією. Після двох виходів у чобіткові «полізла» строчка. Продавець запропонувала залишити взуття на три дні, після чого недолік буде усунутий. Мирослава запідозрила, що з Польщею її обдурили, і почала вимагати повернення коштів за неякісну продукцію. Після слів „Тоді дайте координати фабрики, яка шиє таке браковане взуття”, власниця палатки зізналася, що придбала його… в Одесі. Факт брехні обурив Мирославу більше, аніж неякісна строчка. Аби захистити своє право на правдиву інформацію, вона вирушила до адміністрації речового ринку. Там їй відповіли: „Якість у магазині. Наша справа – порядок». Начальник Житомирського обласного управління у справах захисту прав споживачів Тетяна Пелех (сюди ми подалися слідами Мирослави) сказала наступне:
«Усний обман споживача довести важко. У випадку з Мирославою підприємець стверджуватиме, що він не давав інформації про країну-виробника. Якщо для споживача важливо, де вироблений товар, але такої інформації немає на упаковці, він вправі від нього відмовитися. Ніхто не може примусити людину купувати товар, який її не влаштовує. В даному випадку порушенням прав Мирослави буде не стільки надання неправдивих даних, скільки відсутність доступної і чіткої інформації (на коробці чи у коробці) про виробника, номер партії, дату та місце вироблення куплених нею чобітків.
Другий момент – чек, з яким звернулася до нас споживач. На сьогоднішній день його форма не встановлена. Однак бажано, щоб у ньому було якнайбільше інформації, аби споживач міг захистити себе у відповідних органах або суді. А саме: найменування ринку, номер місця, прізвище та ініціали підприємця, найменування та ціна товару, дата продажу.
Стосовно товарного браку, то Закон України про захист прав споживачів визначає, що якщо в товарі встановлені недоліки, які можна усунути, то такі недоліки мають бути безкоштовно усунуті протягом 14 днів. Якщо споживача не влаштовує такий варіант, може бути відповідно зменшена купівельна ціна товару. На жаль, закон не визначає, яка це частина від суми, тому питання вирішується шляхом домовленості. Кошти за неякісний товар повертаються тільки у випадку, якщо в товарі виявлені недоліки, які неможливо усунути, або усунення недоліку призведе до втрати товаром якості, вигляду чи властивостей”.
Виходить, максимум, на що могла розраховувати Мирослава, – це на безкоштовний ремонт взуття. Однак заради принципу вона відлагодила чобітки за свій рахунок. Тепер картає себе за довіру і незрозумілу прихильність (вона стосується всіх житомирян) до польського взуття, яке начебто краще носиться. Між тим, як справедливо зазначає Тетяна Пелех, головне у товарі – якість, а вже потім – виробник.
Анна Дмитрієва
