У нас навкруги, в більшості, примітивні „коробки хрущевок”, памятники Леніну, Тарасу Шевченко, в Житомирі і Сергію Королеву, А де ще видимі знаки нашої історії, культури, духовності – всього надбання, що повинно було залишитись від наших пращурів? В більшості ці памятки, які мали історічну, культурну і духовну цінність не збережені, або знищені. Так, як це трапилось в Ружині. Чудовий храм оригінального архітектурного рішення теж був зруйнований. І він міг назавжди залишитися лише на фотознімках та в згадках людей. Щоб відновити його потрібні були величезні кошти. Та, слава Богу, і в наш прагматичний час є особистості, які багато роблять для того, щоб повернути з небуття втрачене.
В минулу суботу, 11 жовтня, в місті Ружині відбулось друге відкриття і освячення римо-католицького храму „Тіла божого”. Ця дуже красива і велична споруда, яку побудували в 1815 році, має свою сумну історію. Колись вона була архітектурною прикрасою Ружина. Та при радянській владі храм буквально знищили, знесли купол, зробили там вязницю. А потім будівлю використовували під авторемонтні майстерні. Вісімнадцять років тому, люди все-таки відстояли цю споруду і тут знову стала проводитись служіння. Але щоб повернути храму його історичне обличчя – відбудувати, реставрувати - про це парафіяни не могли навіть мріяти.
Ось що розповіла під час відкриття храму Філя Іванівна, сестра народного депутата України, лідера обласної громадської організації „Українська платформа” Павла Івановича Жебрівського: „ - В 2000-му році приїхала з Києва до своєї мами, на той час вона жила в селі Немиринцях, недалеко від Ружина. Вона попросила відвези мене до костела, сказала, що хоче помолитись. Приїхали. Тут, в залі храму, була велика яма для ремонту автомобілів. На другому поверсі, в приміщенні адміністрації автомайстерні, велась служба. Коли я все це побачила, в яких умовах ведеться служіння, у мене стислось серце, заплакала - так не повинно бути, треба щось робити. З цього моменту мною заволоділа ідея змінити ситуацію, відновити, реставрувати костел, повернути йому істиричний вигляд. І разом з нашою родиною, своїм коллективом, своїми партнерами ми прийняли рішення відбудувати храм в Ружині.
І сьогодні, на відкритті, мені дуже радісно, що моя мама побачила відтворений храм божий. Мені радісно, що це свято не тільки для нашої родини яка сьогодні тут зібралась, але і для всіх ружинців, жителів сіл району. Я повязую цю подію і з демократичними перетвореннями в нашій країні, що дозволяє бізнесменам давати кошти на такі добрі справи”.
Павло Іванович Жебрівський сказав, що „це вже далеко не перший храм, якому родина Жебрівських надала велику матеріальну допомогу. Але в такому великому обсязі раніше це не робилося. На реставрацію затрачено сотні тисяч гривень. Костел в Ружині, чи в будь – якому іншому місті це признак культури, осередок духовності і можливість доторкнутись до вічного, очиститись душею. Відновлення таких храмів – це надзвичайно важлива справа і кожна людина, яка може допомогти, повинна це робити. Бо це повернення до наших правитоків, без цього не може бути любові до своєї землі, своєї батьківщини”.
Освятив храм „Тіла божого”єпископ Києво – Житомирської дієцезії римо – католицької церкви Ян Пурвінський. Він подякуав всім, хто допоміг відродженню костела і сказав, що це один з красивіших храмів і він служить відродженню культури, віри і духовності.
„Мене тягне сюди, як до рідної хати, я тут душею відпочиваю”, - сказав мені восьмикласник Артем, який навчається в одній із шкіл міста.
Володимир Башинський
