Минулий тиждень влада всіх країн-партнерів України присвятила протидії світовій фінансовій кризі. Зокрема, міністри фінансів та голови центральних банків країн "великої сімки" минулої п'ятниці ухвалили план протидії цьому явищу, на цьому тижні аналогічний план оприлюднить Європейський Союз.
Тим часом криза вже прийшла в Україну. Тільки за минулий тиждень вкладники зняли депозитів на 15 мільярдів гривень, продовження цієї тенденції може українські банки поставити на грань краху.
Між тим, складається враження, що в Україні на кризові явища реагує тільки Національний банк, зокрема, він нарешті почав стабілізувати курс гривні і розробляє заходи з обмеження банківської активності.
Однак розгортання кризи є надто небезпечним, щоб задовольнитися лише цим. Та й можливості НБУ обмежені. Він може використати до кінця 2009 року не більше 10 млрд. дол. зі свого резерву, який оцінюється приблизно у 38 млрд.
У той же час, тільки поточні зобов'язання українських банків і підприємств за отриманими в іноземних партнерів позичками складуть до кінця цього року близько 5 млрд. дол., на валютні інтервенції на внутрішньому ринку НБУ повинен буде витратити до 4 млрд. дол., перевищення попиту на готівкові долари над їх пропозицію може досягти ще 1,5-2 млрд.
За низьких процентних ставок за інвалютними депозитами, що характерно для сьогоднішніх умов, вкладники можуть відмовитися від банківських послуг, що стають психологічно ризикованими. І суму вилучень вкладів важко навіть передбачити.
За таких обставин треба кардинально змінити поточну фінансову політику, знайти джерела додаткових валютних ресурсів, сформулювати антикризові напрямки використання бюджетних коштів, лібералізувати валютне регулювання і скоротити дефіцит платіжного балансу держави, підвищити ліквідність внутрішнього кредитного ринку.
Ясно, що для цього потрібні спільні зусилля усіх вищих органів влади. Однак оголошення чергових довчасних виборів фактично паралізує владу. Парламент розпущено, глава держави опікується виключно виборами, уряд без Верховної Ради не має необхідних важелів впливу на економіку, країна залишилася без бюджету на наступний рік.
Параліч влади у сьогоднішніх умовах створює всі передумови для паралічу економіки. Сигнали тривоги вже надходять: за підсумками вересня падіння виробництва в металургії, ключовому секторі економіки, склало 17%.
Ми вважаємо, що для виходу з кризи потрібна консолідація всіх гілок влади та всіх політичних сил. Уряд, Верховна Рада, Президент, Національний банк, Рада національної безпеки та оборони повинні виробити та реалізувати узгоджений загальнонаціональний план з протидії кризі.
Зараз головним бар'єром для його розробки і здійснення є проведення невчасних парламентських виборів. Потрібен працюючий парламент, який буде діяти разом з Президентом, Кабміном, Національним банком та іншими владними інститутами.
Висловимо також наше бачення основних структурних компонентів антикризового фінансового плану.
1. Треба відмовитися від прийняття дефіцитного бюджету, що було доречно у безпроблемні попередні роки, і прийняти державний бюджет на 2009 рік з профіцитом на рівні 1,5% від обсягу ВВП України.
Додаткові ресурси (близько 20 мільярдів гривень) будуть потрібні для рефінансування зовнішніх боргів українських банків та підприємств базових галузей промисловості.
2. Зменшення видатків держбюджету на 2009 рік за рахунок скорочення непродуктивних витрат держави: на утримання адміністративного апарату центральної та місцевої влади, утримання громадських організацій, на оборону, зменшення різниці у цінах на газ та інше.
3. Запровадження стимулів для збільшення внутрішніх інвестицій у корпоративні цінні папери на українському фондовому ринку: введення щоквартальної фіксації прибутку для виплати дивідендів, зниження ставки єдиного соціального внеску для корпорацій, зниження прибуткового податку громадян при операціях з цінними паперами та інші.
4. Активізація приватизації високоліквідних підприємств ринкового сектору економіки, організація для цього відкритих міжнародних аукціонів. Це дасть змогу отримати у 2009 році мінімум 5 млрд. дол. доходів від приватизації, які будуть потрібні для фінансування дефіциту платіжного балансу.
5. Забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу гривні з метою поміркованої його девальвації. Це сприятиме зменшенню дефіциту торговельного балансу України.
6. Введення нового законодавства про валютне регулювання, яке забезпечуватиме: вільне залучення іноземних кредитів і інвестицій в українську економіку; рівні нормативні і правові умови для операцій українських банків - на кредитування, депонування, резервування, конвертування, в українській і іноземній валютах; вільне розпорядження іноземною валютою її власниками, включаючи здійснення міжнародних платежів, переводів і трансфертів та інше.
7. Перехід до виключно кредитного рефінансування економіки з боку НБУ шляхом надання позичок банкам під заставу їх боргових паперів при реальному значенні облікової процентної ставки.
8. Запровадження нормативного управління бюджетними коштами, яке не допускатиме збільшення залишку коштів на казначейському рахунку уряду. Він має також мінімізувати обсяги державних внутрішніх позик.
9. Прийняття нових законів, які забезпечать активну демонополізацію економіки і посилення ринкової конкуренції, а також створять механізми ефективної протидії монопольним змовам і зловживанням на ринках усіх рівнів.
Ми вважаємо, що наші пропозиції - тільки початок розмови щодо убезпечення України від світової кризи, розмови, яку неможна відкладати.
