1. Історія питання
Як відомо, профспілковий рух виник у Західній Європі та США на початку ХХ століття і набув сили у роки після першої світової війни. Не менш відомо й те, що тов. Йосип Сталін був дуже вмілим маніпулятором, який вмів перетворити будь-яку здорову ідею в потрібну йому фікцію і поставити її на служіння інтересам свого режиму. Саме з цією метою він створив радянські профспілки, які з самого початку були ерзац-профспілками, суцільною бутафорією. На відміну від західних тред-юніонів, сталінські профспілки замість боротьби за права трудящих ( про які права могла йти мова взагалі в умовах сталінської «демократії» з її репресіями та голодоморами???) стали ще одним інструментом впливу на народ. Їхня мета була, по-перше, показати світовій спільноті, що профспілки в СРСР буцімто існують, та, по-друге, заохочувати трудовий люд ще активніше служити владі. По своїй суті ця фікція, ці ерзац-профспілки дожили до наших днів.
2. Профспілки у незалежній Україні
Разом з багатьма міфами та хворобами покійного СРСР незалежна Україна успадкувала й профспілки радянського типу. Але, на відміну від радянських профспілок, що енергійно виконували покладені на них функції ( які, звісно, не мали нічого спільного з відстоюванням прав трудящих) профспілки нової України, залишаючись по своїй суті старими, зовсім перестали працювати з людьми. У своїй бездіяльності вони перетворилися на старий заіржавлений механізм, який начебто і є, але й мало кому потрібен. Вони, по суті, є таким собі «клубом за інтересами», або закритим акціонерним товариством, акціонери якого самі себе обирають, самі собі визначають оклади й тихцем – чого гріха таїти – підторговують тим профспілковим майном, яке, на їхню думку, «погано лежить». У цьому контексті варто було б згадати афери, що стали відомі останнім часом: справа продажу одного з санаторіїв, за що заступник голови ФПУ пан Костін отримав зиск – такий собі «подаруночок у конверті» на суму аж 50 тисяч доларів. Скільки таких випадків було – поки що достеменно не відомо, але будемо сподіватись, що правоохоронні органи незабаром про це розкажуть більш детально.
На фото зліва направо: Сідоров Руслан - заступник голови , Томашевський Олександр - заступник голови, Кравчук Сергій – начальник оргвідділу, Ліпінський Ігор - голова Житомирської обласної ради Федерації профспілок України.
3. Чому в Україні виник новий профспілковий рух?
Після Майдану 2004 року, як би хто до нього не ставився, Україна нарешті зробила свій визначальний вибір – рух до Європи, з її демократичними інституціями, гуманітарними цінностями та, звичайно, профспілками (тобто, дійсно працюючими тред-юніонами). Звісно, в Україні існує безліч проблем, які потрібно вирішувати: це й реформування системи місцевого самоврядування, судової системи і таке інше. Не останніми в цьому переліку стоять профспілки. Вони повинні реформуватися й стати справжніми профспілками європейського типу.
Протягом останнього півріччя активності нового профспілкового руху об’їздили всю Житомирську область, спілкуючись з рядовими членами первинних організацій, і нічого втішного про діяльність теперішніх профспілок не почули. Діяльність настільки „плідна”, що люди не знають своїх обласних керівників, яких вони начебто обирали. А подекуди навіть голів своїх первинних організацій. Більше того, вони не розуміють, для чого профспілки існують взагалі. Проаналізувавши ситуацію в первинних профспілкових колективах, ми дійшли висновку, що левову частку профспілкових внесків сплачують працівники освіти та медицини, держслужбовці, робітники „Укртелекому”, „Укрпошти” і, частково, працівники агропромислового комплексу. Це ті організації, в яких ще якась профспілкова робота проводилася. Саме ці галузі утримують і не без того розпухлий апарат Житомирської обласної ради ФПУ. В інших галузях – суцільний вакуум.
4. Чого вимагає новий профспілковий рух?
1. Оновлення. До керівництва спілками мають прийти нові молоді енергійні люди, які можуть та бажають працювати по-новому.
2. Чесності. Робота нових профспілок має бути максимально прозорою. Кожна копійка, що витрачається, має бути облікована. Кожний член профспілки повинен мати можливість отримати інформацію, яка стосується діяльності профспілки, тобто, куди витрачаються його внески.
3. Спілкування з трудовими колективами, відстоювання прав найманих робітників не на папері, а словом і ділом. Всі наймані працівники мають працювати в умовах, передбачених Конституцією і Трудовим кодексом України. У разі порушень прав робітників нові профспілки мають вживати всіх можливих заходів, включно з підтримкою юридичною та матеріальною, та, коли це потрібно, організацією страйків. Разом з тим, повинен відбуватися постійний принциповий діалог з роботодавцями.
4. Соціальна допомога. Будь-який член профспілки має отримати можливість пропорційно його профспілковим внескам, оздоровлюватись та відпочивати у санаторіях та інших оздоровчих закладах, які належать профспілкам. Крім того, новий профспілковий рух має на меті створити електронний реєстр кожного члена профспілки, на рахунок якого будуть надходити кошти від оренди профспілкового майна. Ці кошти мають бути використані на вирішення поточних соціальних проблем членів профспілки, які потребують допомоги. Електронний реєстр не дозволить будь-яким керівним особам надавати матеріальну допомогу лише вузькому колу „своїх людей”.
5. Табу на продаж будь-якого профспілкового майна, яке ще залишилося після повального розбазарювання за останні роки профспілковими босами. У цьому світлі можна було б запитати, хто ж насправді зазіхає на майно профспілок та буцімто є рейдерами? Ніхто не має морального права наживатися на власності профспілок, яку роками накопичували наші батьки та діди.
6. Загальноукраїнський характер нового профспілкового руху. На тлі світової економічної кризи новий профспілковий рух є конче необхідним. Це має бути рух без будь-яких політичних ознак. Саме зараз цей рух має стати надійним оборонцем прав трудящих.
7. Налагодження тісної співпраці з європейськими профспілками. Наш профспілковий рух ( рух, а не бездіяльність!) не має бути відстороненим від загальноєвропейських процесів. Наші профспілки повинні постійно спілкуватися з профспілками Європи та інших провідних країн, зокрема, тому що у наших профспілок поки що не має власного досвіду організації роботи, яка притаманна європейському профспілковому рухові.
До Європи Україна має прийти з новими профспілками. Це – потреба сьогодення. Це – веління часу.
Олександр Томашевський,
заступник голови Житомирської обласної ради Федерації профспілок України
На фото зліва направо: Сідоров Руслан - заступник голови , Томашевський Олександр - заступник голови, Кравчук Сергій – начальник оргвідділу, Ліпінський Ігор - голова Житомирської обласної ради Федерації профспілок України.
