Суспільство

Житомирська область: Малюк, який народився вагою трохи більше 1 кг, вже набирає вагу, але родина потребує допомоги!

2 січня 2009, 14:56

Крихітний Антончик Церпіцький, який народився з вагою 1280 грамів і вже четвертий тиждень перебуває у відділенні інтенсивної терапії новонароджених Житомирського обласного центру охорони здоров’я матері і дитини, уже почав набирати вагу. Цією радістю з нами поділилася його мама, Ольга Церпіцька. Хлопчик вже важить майже півтора кілограма. У минулому номері ми писали про цю сім’ю, яка пережила величезне нещастя, – місяць тому дорогою до пологового будинку розбився Антон, чоловік Ольги і батько новонародженого хлопчика. Ім’я малюкові вибрав сам майбутній тато незадовго до своєї загибелі. На разі Антошка проходить тривалий курс дороговартісного лікування у стаціонарі відділення. Йому уже краще, однак він все ще перебуває у кювезі і дихає за допомогою кисню, який надходить по трубці. Ольга та її рідні хочуть похрестити малюка просто у лікарні.

 

Для тих, хто може надати будь-яку фінансову допомогу на лікування Антошки, повідомляємо розрахунковий рахунок двоюрідного брата Ольги, Свінціцького Андрія Адамовича:

АКІБ «Укрсиббанк»,

м. Харків, пер. Московський, 60,

МФО 351005, рахунок у гривні.

№26203214006500,

Код ОКПО 3068901734,

для маленького Антона.

 

Як ми повідомляли раніше, батько Антона загинув в день його народження, родина залишилася без годувальника. 27 листопада двадцятирічна Ольга шляхом кесаревого розтину народила у Житомирі недоношеного хлопчика. Передчасні пологи на 27 тижні вагітності. Це була бажана дитинка Церпіцьких. «Коли Антон дізнався, що я вагітна, він плакав від радості, - каже породілля. – Як і тоді, коли нам сказали, що буде хлопчик. Чоловік запропонував: «Хай буде Антошкою». Не на свою честь, бо удома Антона всі кликали Толіком, а на честь свого батька Антона.

Про загибель чоловіка породіллі сказали лише через три дні після похорону. До сприйняття страшної звістки Олю ретельно готував психотерапевт Центру В’ячеслав Гаврилов. Казав: молися за Антона і за сина. І вона молилася, не відаючи, що одного з них вже немає на світі…

 

Анна Дмитрієва

 

Житомир.info

Матеріали по темі