Суспільство

«Я не дам загарбникам продати підприємство та залишити працівників без роботи». Відкритий лист директора Житомирського заводу мінераловатних виробів до працівників

6 February 2009, 13:11

Приклади рейдерського захоплення підприємств у Житомирській області  не припиняються! Півроку директор заводу виборює право людей бути господарями

підприємства, на якому вони працюють. Але поки суд відміняє незаконні рішення самозванців, може виявитися, що завод вже давно проданий та перепроданий, а люди змушені будуть у важкі часи кризи залишитися без роботи, без засобів існування, без надії на завтрашній день! Почуйте це ті, від кого залежить подальша доля людей, почуйте правду й працівники заводу, яких намагаються ввести в оману пройдисвіти!

 

 

Шановні працівники заводу мінераловатних виробів!

 

 Цим висловлюю Вам своє шанування і звертаюсь із цим листом, в якому хочу розповісти про обставини  протиправного захоплення Колективного підприємства  «Завод мінераловатних виробів» об`єднання «Житомироблагробуд».

 

З 1999 року і по теперішній час я, Запольський Йосип Іванович, керував підприємством.

 

Але в кінці липня 2008 року я, отримуючи у виконавчому комітеті Житомирської міської ради документи для підприємства, дізнався про неприємну для себе новину, що я, начебто, вже не є директором заводу, і в Єдиному державному реєстрі України новим керівником підприємства зазначений Вержанський Ігор Адамович,

особа, яка на підприємстві не знайома жодному працівнику.

 

Підстава внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про нового керівника  підприємства мені також не відома, і на мої запитання державний реєстратор не зміг нічого відповісти, крім того, що документ про моє звільнення підписаний Доценком Сергієм Олександровичем, головою правління «Житомироблагропромбуду», та й більше  не захотів взагалі зі мною розмовляти.

 

При цьому будь-яких наказів про моє звільнення я не отримував, як передбачено законами України, все це було зроблено таємно.

До цього часу я керував заводом, підписував платіжні документи, укладав договори.

Вержанський І.А., який в державному реєстрі значився як новий директор заводу, до цього часу там не з`явився,  люди про нього нічого не знають. 

 

Але, це ще не все.

 

Через два дні після цього колектив підприємства заводу дізнався з оголошення, розміщеного невідомими особами в Житомирській газеті «Сто тисяч» про те, що, начебто, статут та печатка Колективного підприємства «Завод мінераловатних виробів» об’єднання «Житомироблагробуд» вже втрачені та оголошені недійсними.

Це при тому, що статут та печатка підприємства весь цей час зберігались на підприємстві і нікуди не зникали, і весь колектив це може підтвердити.

Це також є шахрайськими діями невідомих осіб по відношенню до заводу та його колективу.

 

Після такого випадку весь трудовий колектив  заводу мінераловатних виробів, усвідомлюючи те, що  проти підприємства реалізується злочинна схема перехоплення контролю над підприємством,  ухвалив на зборах трудового колективу  рішення про звернення до Генеральної Прокуратури України, МВС України, місцевих правоохоронних органів із відповідною заявою про злочин, тобто про шахрайські дії та самоправство невідомих осіб по захопленню підприємства.    

Але перевірку, яку проводило УМВС України в Житомирській області, я мав підстави вважати необ’єктивною. А саме: деякі працівники міліції схиляли мене визнати моє ж звільнення законним, а на обставини, які свідчать про шахрайські дії по відношенню до підприємства  (незаконне та таємне звільнення, опублікування сфальсифікованих оголошень в газеті про втрату статуту та печатку) не звертали увагу.

   

Окрім того, трудовий колектив звернувся до місцевих органів самоврядування і, зокрема, до державного реєстратора, з вимогою не реєструвати стороннім особам новий статут підприємства, не видавати дозволи на видачу нової печатки підприємства, так як усі документи перебувають на підприємстві і не  втрачалися.

 

Для того, щоб  відстояти свої права на працю я звернувся до Корольовського райсуду м. Житомира з позовом про поновлення мене на роботі.

 

У суді з’ясувалося,  що мене звільнили на підставі рішення «Житомироблагропромбуду». Підписав це рішення   голова правління Доценко Сергій Олександрович.

 

Звільнили мене таємно ще 30 травня 2008 року, це при тому, що я з 27 травня перебував у плановій відпустці.

 

Про те, що я звільнений, Доценко С.О. мене не повідомив. Про це рішення я дізнався аж через три місяці після звільнення!!!

 

Питання до Вас – чи законно ось так звільняти людину, таємно, не повідомляючи її під час перебування у відпустці?

 

21 жовтня 2008 року Корольовський райсуд м. Житомира поновив мене на роботі директора заводу, визнав рішення «Житомироблагропромбуду», підписане  головою правління Доценком Сергієм Олександровичем,  незаконним.

 

Після того, як судові виконавці  прийшли на завод мене поновлювати на посаді, Пальчинська та Мельничук відмовилися виконати рішення суду і передавати мені печатку та статут підприємства.

 

Це також є порушенням закону.

 

Вже тоді Пальчинська мені в розмові говорила, що вона, за моєю спиною,  спілкувалась з Вержанським Ігорем Адамовичем, який таємно від мене був призначений на моє місце Доценком С.А.

 

15 січня 2009 року Апеляційний суд Житомирської області також визнав мою правоту і поновив мене на роботі, залишив рішення Корольовського суду Житомира від 21.10.2008 року в силі.

 

 

 

Але,  після того, як я дізнався, що на завод вже начебто призначили нового директора гр. Пащенко М.Д., а також, що начебто 25 грудня 2008 року були проведені збори колективу, що затвердили його на посаді, я зрозумів, що мене просто викидають із заводу з роботи. 16 січня 2009 року, вийшовши на роботу, я побачив, що на моєму робочому місці вже сидить якась людина.

 

Це при тому, що офіційно директором заводу до цього часу є я, згідно рішення судів, згідно даних податкової інспекції, згідно даних державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської  міської ради. І вся відповідальність за діяльність заводу лежить по закону на мені.

 

Я, як особа, яку фактично не допускають до роботи, не знаю хто  і на яких документах  ставить  печатку заводу, хто від мого імені підписує платіжні документи, з ким укладають угоди.

 

 Я, побоююсь за те, що  якісь особи, в яких є печатка та статут заводу, підроблять мій підпис, поставлять печатку на будь-яких документах. Вони можуть продати майно заводу, підписати невигідні для заводу договори, передати майно в оренду якомусь підприємству.

 

Але поки що я,  законний директор заводу, несу відповідальність за можливі незаконні дії по відчуженню майна заводу, за розтрати коштів і таке інше.

 

Тому я,  вийшовши на роботу 16 січня 2009 року, хотів запобігти незаконному використанню мого імені, видачі незаконних наказів та дій сторонніми особами.

 

Крім того, я звернувся до правоохоронних органів з численними заявами про перевірку законності ведення господарських операцій бухгалтерією підприємства, встановлення фактів підробок документів, так як вважаю, що необхідно провести на заводі повну ревізію з інвентаризацією майна, сировини та ін., а при останній перевірці заводу податковою інспекцією інвентаризацію провести мені не дали.

 

Я дію виключно в межах закону, якщо мене таємно звільняють – іду до суду відстоювати свої права, звертаюсь із заявами до міліції, місцевої прокуратури, Генеральної прокуратури України.

 

Але мої противники постійно вдаються до незаконних дій – таємно та незаконно  мене звільняють вже ДВІЧІ !!!, відстороняють, не дають працювати,  фактично не допускають мене до роботи, дають фальшиві оголошення в газетах про втрату статуту та печатки…?  

 

Хочу завірити Вас, що на моєму боці Закон, і я це доведу, і буду продовжувати відстоювати свої права в усіх можливих інстанціях, я не дам загарбникам продати підприємство, його майно та залишити  усіх працівників без роботи!!!

 

Подивіться, чи працює підприємство «АТП 0662» ?!

Ні -  воно вже виставлено на продаж.

Чи працює підприємство «Житомиргазбуд»?!

Ні - його вже мабуть і продали.

 

Я сподіваюся, що така ж доля не спіткає заводу мінераловатних виробів, якому я віддав більше 10 років свого життя. І я особисто докладу усіх зусиль для того, щоб ми успішно працювали на заводі й надалі.   

   

Прошу Вас подумати над обставинами, зазначеними у цьому листі, та щиро сподіваюсь на Ваше втручання та допомогу в запобіганні загарбницького захвату підприємства, розкрадання колективного майна підприємства, звільнення працівників заводу мінераловатних виробів та інших негативних наслідків.

 

З повагою, директор заводу мінераловатних виробів Запольський   Й.І.

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі