Слава про щорічне традиційне фольклорно-етнографічне свято “Музейні гостини” шириться Україною. Цієї неділі біля Рівненського краєзнавчого музею можна було зустрітися не лише з найкращими місцевими умільцями. Подивувати рівнян своїми роботами приїхали майстри і з інших областей України, частина з них щоліта ярмаркує у Великих Сорочинцях, повідомляє Рівненська газета.
Встановлені на подвір’ї музею столи та стенди прогиналися від краму. Тут і кераміка, і вироби з дерева, живопис, вишиті картини, колажі, ляльки-мотанки, сорочки-вишиванки, вишиті скатертини й рушники, вироби зі шкіри, прикраси з напівдорогоцінного й дорогоцінного каміння та бісеру, “живі” квіти із ниток, навіть, взуття із конопель.
— Уже не могла цьогоріч дочекатися “Музейних гостин”. Років два не вдавалося прийти, бо хтось або заміж виходив, або одружувався у цей день, — зізнається відвідувачка “Музейних гостин” Ольга. — А сьогодні у мене справжнє свято душі. Придбала картинку, на ній дві дівчинки: обличчя та руки у них керамічні, а решта — із тканини. Оригінальна робота, та й коштує недорого — 35 гривень.
Розмаїття виробів з кераміки дивувало цьогоріч як ніколи. Окрім посуду, майстри пропонували горщики для вазонів, скарбнички у вигляді казкових звірят, свистунці. Побачила тут і оригінальні горщики місцевої майстрині, прикрашені маком, різними крупами, зерном, квасолею, кукурудзяним насінням. Користуються вони популярністю на Сорочинському ярмарку:
— Коли грошей немає, а їсти то потрібно щось, виживати, то й не таке придумаєш, — відповідає майстриня. — Оздоблюю усім, що під руками є. Спершу наношу клей, далі обсипаю чи то маком, чи то крупою, роблю візерунок, викладаю квасолею або кукурудзою, а коли усе готове — лакую. От такий полумисок продаю за 200 гривень, за ту вазу прошу 150 гривень. А на Великих Сорочинцях ціна у доларах, у кілька разів вища. Туди багато іноземців приїздить, їм хочеться чогось нашого, українського.
Традиційно на “Музейні гостини” принесла плетені із ниток квіти рівнянка Ольга Нечаєва. Спеціально до свята вона виготовила роботи на продаж. Спраглі до макраме нарешті змогли придбати “живі” квіти із ниток.
— Сьогодні вже продаю роботи, спеціально зробила менші композиції. На мене нагримали, що лише дражню рівнян своїми роботами: показую, а не продаю. Пригрозили, що більше не запросять, — посміхаючись, ділиться майстриня макраме Ольга Нечаєва. — Над невеличкими роботами менше часу працюю, вони не настільки дорогі для мого серця. Половину того, що зробила на продаж, уже розібрали.
Мов мухи на мед, позліталися дівчата до столу з виробами зі шкіри. Їх привезли з Житомира. Тут і гаманці, і ключниці, і браслети, і прикраси у волосся. Неймовірні шкіряні троянди, мов справжні, молочного, голубого, червоного, чорного кольорів розсипані по столу. Резинки у волосся одна краща за іншу. Червону квітку, якраз до нових босоніжок, вирішила придбати й собі. Ціна — 30 гривень. Прошу віддати за 25.
— Давайте за 27, і не вам і не мені, — відповідає усміхнена продавець.
— Гаразд, — примірявши, погоджуюся. — А як ви їх робите? Вони води бояться?
— Такі квіти трудомісткі, їх важко робити, весь об’єм, форму створюю руками, — ділиться майстриня. — Є кілька способів, дехто видавлює розжареним металом. Я ж роблю за власним методом: наношу клей, чекаю добу, поки він застигне, далі шкіру розігріваю і пальцями витискаю ту форму, яка мені потрібна. У морі купатися із такою резинкою не радила б, але дощу квітка не боїться.
Захоплювалися відвідувачі “Музейних гостин” роботою майстра із Житомира Олега Земнухова. Відомий на всю Україну умілець привіз своє взуття із конопель. Жінки приміряли чобітки, чоловіки розглядали туфлі. М’яке прохолодне полотно приємне на дотик. Акуратно зроблене взуття і носитися має довго, і ноги у ньому не втомлюватимуться, як у фабричному. Пара туфель у середньому коштує 340 гривень. За високі жіночі чобітки із вишивкою та оздобленням майстер торгував удвічі більше.
Тетяна КОВАЛЬ
Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
