Оприлюднені результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, яке оцінює, наскільки 15-річні учні й учениці можуть застосовувати знання та вміння з природничо-наукових дисциплін, математики й читання в реальних життєвих ситуаціях, а також навчатися в цифровому світі, зокрема розв’язувати проблеми з використанням цифрових інструментів.
Про це 8 вересня 2026 року повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки.
«У 2025 році Україна взяла участь у PISA втретє і вдруге в умовах повномасштабної війни. У дослідженні взяли участь 8962 підлітки із 17 регіонів країни. З міркувань безпеки тестування не проводили в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях, а також в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі. З огляду на територіальне охоплення результати 2025 року можна порівнювати з даними 2022 року. Натомість порівняння з 2018 роком, коли Україна вперше взяла участь у дослідженні, має певні обмеження, адже тоді оцінювання пройшли 15-річні з 25 регіонів», - йдеться у повідомленні.
Важливо: підлітки, які проходили тестування, розпочали навчання у 2016 році. Це покоління у п'ятому класі зіткнулося з пандемією COVID-19, а із сьомого класу навчається в умовах повномасштабної війни. У звіті також зазначено, що результати PISA-2025 не дають оцінки ефективності НУШ.
«Кожні три роки сотні тисяч 15-річних підлітків у понад 90 країнах проходять оцінювання PISA. Вони не готуються до нього і не отримують за нього оцінок. Але коли результати оприлюднюють, їх читають президенти, обговорюють міністри, а медіа виносять на перші шпальти. Цілі системи освіти отримують визнання – або стають предметом критики. Чому? Тому що PISA – це не просто тестування учнів. Це своєрідний пульс майбутнього країни. І саме це робить результати України такими особливими. Вони не є випадковими. Це результат роботи вчителів, які продовжують навчати, навіть коли уроки переривають повітряні тривоги; керівників шкіл, які відновлюють звичний освітній процес, коли навколо руйнуються будівлі; та родин, які продовжують вірити, що освіта має значення, навіть коли все довкола здається непевним», - наголосив директор з питань освіти та компетенцій в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Андреас Шляйхер.
Що показала PISA-2025
Середній результат України становить 448 балів із природничо-наукових дисциплін, 431 – з математики та 418 – із читання. Це нижче за середні показники країн ОЕСР відповідно на 34, 32 та 43 бали. Такий розрив орієнтовно відповідає півтора року навчання з природничо-наукових дисциплін і математики та двом рокам – із читання.
Порівняно з 2022 роком результати українських підлітків у жодній із трьох основних галузей дослідження статистично значущо не змінилися. Це означає, що після падіння, зафіксованого між 2018 і 2022 роками, істотного погіршення не відбулося. Водночас результати ще не повернулися до рівня 2018 року.
Головний виклик – базові компетентності. 35% українського учнівства не досягають базового рівня з природничо-наукових дисциплін, 46% – з математики та 45% – із читання. Загалом 56,4% підлітків мають низькі результати хоча б в одній із трьох галузей, а 29,3% – одночасно в усіх трьох.
Читання – найвразливіша ланка
Саме з читання Україна має найнижчий середній результат – 418 балів – і найбільше відставання від середнього показника країн ОЕСР. У цій галузі також зафіксовано найбільше зниження порівняно з 2018 роком і найбільший гендерний розрив. Особливої уваги потребують результати хлопців: їхня читацька грамотність продовжила знижуватися і між 2022 та 2025 роками.
У математиці майже половина підлітків не досягає базового рівня
Середній результат України з математики – 431 бал. Базового рівня або вищих досягають 54% українських підлітків, відповідно 46% залишаються нижче базового показника – це найбільша частка серед трьох основних галузей PISA-2025.
У природничих науках важливо посилювати дослідницькі вміння
У природничо-науковій галузі українські підлітки краще виконують завдання, де потрібно пояснювати явища науково, натомість складнішими для них є завдання на оцінювання дизайну дослідження й інтерпретацію даних. Це вказує на потребу більше працювати з дослідженнями, даними й доказами, вчитися перевіряти інформацію та аргументувати висновки.
Як українські підлітки навчаються в цифровому світі
Окремою, так званою інноваційною, галуззю PISA-2025 стало «Навчання в цифровому світі». Завдання цієї галузі оцінювали не просто вміння користуватися цифровими пристроями, а здатність застосовувати цифрові інструменти, моделі й алгоритми для навчання і розв'язання цілком практичних проблем.
Середній результат українських підлітків за шкалою «Використання обчислювального мислення для розв’язання проблем» становить 478 балів проти 500 у середньому в країнах ОЕСР. Відносно сильнішою складовою профілю України є програмування, слабшою – моделювання. Водночас 46% учнівства не досягають рівня 3 – базового для цієї галузі, а результати помітно різняться залежно від статі, соціально-економічних передумов для навчання і місця проживання.
Українські підлітки також активно використовують штучний інтелект у навчанні: 54% щонайменше раз на тиждень користуються чатботами ШІ для отримання допомоги в навчанні, натомість середній показник країн ОЕСР становить 46%. 78% повідомили, що на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної чатботами ШІ.
Один із найбільших викликів – нерівність освітніх можливостей
Розрив між селом і великим містом сягає 61 бала з математики, 65 – з природничо-наукових дисциплін і 68 – із читання. Орієнтовно це відповідає понад трьом рокам навчання.
Водночас дослідження показує, що справа не лише в місці проживання. Відмінності пов'язані також із соціально-економічними умовами, доступом до навчальних і цифрових ресурсів та іншими можливостями для навчання.
Понад половина українського учнівства навчається в закладах, де, за оцінками керівників, брак ресурсів ускладнює освітній процес: для 61% йдеться про нестачу навчальних матеріалів та обладнання, для 54% – цифрових ресурсів. Близько третини учнівства навчається в закладах, де, за словами керівників, не вистачає педагогів.
Ознайомитись з Національним звітом можна тут
Як повідомляв Житомир.info, в червні 2026 року у Житомирі презентували результати трирічного моніторингу якості освіти для макрорегіону «Північ», до якого входять Київська, Житомирська, Сумська та Чернігівська області.
