Інформацію про скарб надав мешканецьБердичева, пан Михайло. Він стверджує, що його сусіди знайшли скарб часів Великої Вітчизняної війни. Ця історія триває уже кілька років, і завершилася лише нещодавно.
У роки війни у будинку, що стоїть сьогодні біля будинку пана Гринька, жили німецькі офіцери. Ці офіцери приймали участь у акціях по знищенню єврейського населення Бердичева. Під час акцій фашисти грабували євреїв, відбираючи у них коштовності.
Вже після війни пішли чутки, що біля дому закопано скарб – коштовності пограбованих євреїв, які німці не встигли забрати. Правда це чи ні, не відомо. Але вже кілька років навколо будинку відбуваються дуже підозрілі речі.
Сусідський будинок Михайла Никифоровича викупив новий власник. І відразу ж привів екстрасенса – мовляв, потрібно перевірити енергетику будинку. Обійшовши навколо будинку, екстрасенс повідомив, що біля будинку закопано величезний скарб. І навіть вказав місце, де його закопали. Але теперішнє місцезнаходження скарбу екстрасенсу було невідоме. За його словами, скоріш за все внаслідок руху ґрунту скарб міг зміститися на 12 метрів вниз, або на 20 метрів вбік.
Михайло Никифорович був свідком цієї розмови. Його здивувало, звідки міг взятися скарб у сусідньому будинку, адже там ніколи не жили надто заможні люди. А потім згадав. У воєнні роки в цьому будинку жили три сестри. Їх чоловіків репресували десь у 30-х роках. А під час війни на їх подвір’ї жили в палатці три німецькі офіцери. Звісно, заходили вони і до сестер, але розмова не про те. Ці офіцери завідували масовими розстрілами євреїв. Михайло Никифорович (а йому тоді було близько 14 років), часто бачив, як вони приходили з якимись сумками, перекинутими за плече. А одного разу ввечері побачив, як один з офіцерів зайшов у палатку з саперною лопатою. Але не придав цьому значення. Можливо, саме вони закопали скарб із награбованих єврейських прикрас. Та під час війни всі троє вояків загинули.
Все це Михайло Никифорович розповів новому власнику будинку. Той трішки посміявся, але потім… розпочав мляві пошуки скарб. Далі наступила зима, «розкопки» припинилися. Власник продав хату іншому. У того щось не склалося з банківським кредитом, і будинок забрав банк за борги.
І ось навесні з’являється новий власник будинку! На цей раз не один. З ним приїжджає ще троє людей з якоюсь апаратурою. Заходять через подвір’я Михайла Никифоровича на ділянку того самого будинку, який, нагадую вже належить банку! Щось шукають, і мабуть, знаходять. Бо наступного дня біля будинку вже копає три чоловіка, які пройшли туди… правильно, через подвір’я Михайла Никифоровича. Це викликало у нього обурення, оскільки данні «розкопки» носили вже явно незаконний характер. Пан Гринюк попрохав їх не ходити через його будинок, в іншому випадку він буде вимушений звернутися до правоохоронних органів. Чоловіки почали кричати та погрожувати пенсіонеру, але він був непохитний. І шукачі скарбів були вимушені піти геть.
Але на цьому історія не закінчується. Якимось чином колишній власник домовився з директором банку, і будинок знову перейшов у його власність. І ось два тижні тому до Михайла Никифоровича зайшли власник і директор банку. Вони показали йому викопану яму (глибиною один метр), і посміхаючись заявили, що ніякого скарбу не має. Але вигляд у обох був вельми задоволений.
Пан Гринюк вважає, що скарб вони таки знайшли, а інформацію приховують, щоб не віддавати державі законну частину.
Ми зв’язалися з власником будинку, і запитали в нього про пошук скарбу. Він категорично все заперечував, стверджуючи що це наклеп, і ніякого скарбу не існує.
Редакція видання „Деловой Бердичев” зв’язалася з представниками СБУ щодо скарбу і отримала відповідь, що інформація буде перевірятися.
