І знову лютий, морозний та сердитий... Та про який холод може йти мова, коли незабаром 14 число – день усіх закоханих, а в залі педколеджу стільки зігрітих любов’ю сердець. Напередодні свята у закладі говорили та співали про кохання, намагалися дати йому визначення. Це почуття не має меж, від нього сонячно стає, душа у височінь несеться, якщо кохання в тебе є, усе легким здається. Кожна людина вкладає у це поняття щось своє, повідомляє ВІК.
Уляна Лавренова, студентка Бердичівського педагогічного коледжу: «Кохання — це насамперед довіра близьких людей, це порозуміння, пристрасть».
Роман Сошніков, студент Бердичівського педагогічного коледжу: «На мою думку, визначення коханню не існує. Воно утворюється на небесах. Це дуже велике почуття людей одне до одного. Це дуже велика відповідальність».
Та яке б трактування не давали цьому почуттю, воно живе у віках як таємниче та загадкове. І в усі віки, говорили на святі, погляди батьків та дітей на нього різняться. Команди викладачів та студентів з’ясовували, хто з них розуміється на любовних справах краще. Відповідали на питання типу, що мала робити дівчина під час сватання, а також співали.
Закохані – це дивні люди. Якщо вони кохають – то вічно, якщо пишуть зізнання – то обов’язково великими літерами, якщо дарують квіти – то неодмінно мільйон. А ще вони завжди відчувають і можуть зрозуміти, коли кохання прийшло.
Уляна Лавренова, студентка Бердичівського педагогічного коледжу: «Мабуть, мені буде нецікаво з цією людино. Бо кохання — це коли тебе тягне до людини. Тоді вона перестає бути цікавою для тебе».
Тетяна Томчук, студентка Бердичівського педагогічного коледжу: «Це коли людина дуже подобається і розумієш, що без неї не можеш жити ані хвилини».
Максим Дзівалтівський, студент Бердичівського педагогічного коледжу: «Я це відчуваю, почуття виникло з глибини душі».
Безсмерті історії кохання Ромео та Джульєтти, Петрарки та Лаури, Данте й Беатриче і нині знаходять відгомін у серцях сучасників. Дають приклад, як слід кохати і як уникати помилок. Тільки це почуття, переконують видатні особи, може викликати в людини емоції різних модальностей: від радісного піднесення до глибокого жалю.
Проте останнього відтінку на заході не було. Панував там тільки позитивний настрій і шалені емоції.
Одне кохання, одне серце, одна душа та одне захоплення. Колись Бог розділив людей на дві половинки, і з тих пір вони шукають одна одну. Серед викладачів коледжу є кілька подружніх пар, які стали єдиним цілим і по духу, і за вподобаннями. За що і отримали подарунки. А хто досі не закоханий, побажали на святі, нехай чекає від долі свого дарунку. Того єдиного та неповторного, щирого та вірного, взаємного і палкого, безмежного і шаленого - кохання!
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
