Політика

Стратегічна мета „Українського прориву” – європеїзація країни, вважають учасники круглого столу в Житомирі

30 серпня 2007, 12:00

У понеділок 27 серпня Житомирський обласний Блок Юлії Тимошенко зібрав провідних науковців Житомирщини для експертного обговорення програми „Український прорив: до справедливої і конкурентоспроможної країни”. У круглому столі взяли участь близько двадцяти знаних науковців, політиків, депутатів місцевих рад. Серед учених – професор зі світовим ім’ям, проректор Житомирського державного технологічного університету Іван Грабар, професор Державного агроекологічного університету Євген Ходаківський, доцент ЖДТУ Галина Шпиталенко та інші. Організатори від БЮТ – народні депутати V скликання та кандидати в народні депутати Микола Томенко та Олена Бондаренко, голова фракції БЮТ у Житомирській облраді Віталій Француз.

Відкриваючи дискусію, Олена Бондаренко наголосила на надзвичайній важливості громадського обговорення програми „Український прорив”. Адже, як зазначила вона, документ, що пропонує шлях розвитку держави по 12 стратегічних лініях, включаючи інтелектуальну, наукову, індустріальну та інші складові, має пройти спочатку експертне, а потім і всенародне обговорення. Загалом, як заявила О.Бондаренко, «Український прорив» став найбільш обговорюваною темою останніх тижнів, задавши тон усій передвиборчій кампанії.

На цьому ж акцентував увагу присутніх і Микола Томенко, зазначивши, що думка науковців є надзвичайно важливою. «Сьогодні до співпраці залучаються експерти з різних галузей, аби проаналізувати кожну частину документу, ще раз подивитися на пріоритети. Тому подібна експертна дискусія перед початком виборчої кампанії, або під час неї, для нас є надзвичайно важливою. Це ж стосується і Конституції. Політики, як її автори, вичерпали себе. Суспільство повинно визначити, що писатимуть експерти», - наголосив Микола Томенко.

Житомирські науковці жваво прореагували на виступи народних депутатів V скликання щодо проблематики «Українського прориву». Іван Грабар назвав її «програмою важливих змін». Адже, зазначив він, «створення рівних конкурентних умов потрібне не лише в політиці, але й у науці».

Житомирська наукова еліта активно дискутувала і з приводу напрямку конституційного прориву, наголошуючи на тому, що потрібно взяти за основу написання Основного закону перш за все історичний досвід та менталітет українців. І запитати у народу, яка йому потрібна держава – президентсько-парламентська, чи парламентсько-президентська.

Важливим висновком обговорення стало положення «Українського прориву», що ніде в світі рівень життя не вимірюється показником ВВП. Письмові пропозиції з приводу того, як покращити рівень національного розвитку України та збільшити реальні доходи на душу населення, а також стосовно інших аспектів програми, житомирські науковці мають намір надати авторам «Українського прориву» для подальшого опрацювання вже найближчим часом.

Прес-служба Житомирської обласної організаціїї БЮТ

Матеріали по темі