Житомир, розташований на березі річки Тетерів, завжди приваблював місцевих жителів та гостей своєю природою. Скелю, яка має назву “Голова Чацького”, знає кожен житомирянин. Однак не кожен має уявлення, чому ця пам’ятка природи так називається.
“Скеля Голова Чацького не є спеціально зробленою скульптурною композицією. Це – пам’ятка природи, що утворилася в результаті вивітрювання гранітних порід. Вона існує значно більше років, навіть тисячоліть, аніж саме місто Житомир”, – розповідає житомирський краєзнавець Георгій Мокрицький.
У профіль скеля нагадує обличчя. Це, звісно, привернуло увагу місцевих жителів. Довкола Голови Чацького завжди існувало чимало легенд, пов’язаних з її іменем. Згідно з однією із них, козак Чацький, якого переслідували польські вояки, не маючи шансів на порятунок, стрибнув разом із конем у Тетерів, Річка тоді була багатоводна, однак її рівень був значно нижчий. Козак загинув.
Тадеуш Чацький
“Фактично назва скелі “Голова Чацького” прослідковується в історичних та топографічних джерелах Житомира у першій половині ХІХ ст., тобто набагато пізніше козацьких часів, про які йдеться у легенді про козака”, – зазначив Георгій Мокрицький. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. таку саму назву мав один із житомирських провулків, який вів саме до цієї скелі (зараз він називається 2-й Кривий провулок). Швидше за все назва скелі, так само як і провулка, присвячена відомій людині – Тадеушу Чацькому. Це відомий польський просвітитель, організатор мережі навчальних закладів на Волині. Крім того Тадеуш Чацький – фундатор відомого Кременецького ліцею, на базі якого було сформовано два відомих українських навчальних заклади – університет Св. Володимира у Києві (нині національний університет Т.Г.Шевченка) та Волинську гімназію у Житомирі (на її базі створено Житомирський державний університет ім. Івана Франка).
“Друга версія, на мою думку, більш вірогідна, оскільки вона пов’язана з конкретною людиною, що насправді жила на Волині й зробила значний внесок у розвиток освіти на Україні й на Житомирщині, зокрема”, – зазначив пан Мокрицький.
