У 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ ЗС України готують операторів безпілотних систем. Як каже командир навчального підрозділу:
«Не кожен військовослужбовець, який проходить службу в Силах оборони України, має здібності, які закладені природою, до пілотування».
Про одну з найпопулярніших професій у війську, десантники розповіли Житомир.info.
Командир навчального підрозділу безпілотних систем 199-го навчального центру ДШВ Антон розповідає, що на підготовку зазвичай йде близько місяця, але все індивідуально.
«Є засоби, які легше опанувати, а є засоби, які дуже важко опанувати. І тут все починається з мотивації, з аналізу розумових здібностей курсанта і здібності до пізнання чогось нового.
Від 10 до 35 днів, залежно від того, на який саме засіб вчиться курсант. Додаються елементи бойового досвіду, бойового застосування як безпілотних, так і наземних роботизованих комплексів. І так само активно ми аналізуємо ворожий досвід.
Безпілотні системи та наземні роботизовані комплекси змінили хід цієї війни.
Як би це не звучало цинічно, але це драйв. Оператор FPV бачить свою ціль. Він бачить свою ціль останні секунди перед нанесенням ураження. Стрілець, піхота, при всій величезній повазі, не завжди бачить, куди вона стріляє. Оператор FPV навіть бачить безпосередньо обличчя свого ворога, коли підлітає до нього. Тут є своя романтика», – розповів командир навчального підрозділу безпілотних систем 199-го навчального центру ДШВ.
Оператора вчать керувати безпілотними апаратами для розвідки, коригування вогню та ударних та евакуаційних місій. Як каже інструктор «Морт», спочатку треба навчитися літати на «Mavic».
«Як говорять у нашій сфері БпЛА, «Mavic» – це перший ступінь. Після «Mavic» одразу можна піти навчатися на FPV-дрони, на більш тяжкі ударні дрони, такі як «Вампір», «Heavy Shot», на розвідувальні крила, на ударні крила. Без «Mavic» немає супроводження груп, без «Mavic» немає евакуації на НРК, без «Mavic» взагалі зараз немає нічого», – говорить інструктор «Морт».
Щоб володіти FPV-дроном, потрібна неабияка майстерність. Для цього військовослужбовці мають уміти літати та маневрувати в різних місцевостях.
«Навчаємо наших хлопчиків долати перешкоди на нашому занятті з масово-габаритним вантажем, для того, щоб вони могли нищити ворога на передовій лінії. Взагалі можна знищити будь-яку ціль. Наприклад, з власного досвіду, який ми бачили на Донецькому напрямку, безпосередньо на Кліщіївці, мій побратим вразив танк з одного FPV-дрона. Він згорів і здетонував», – пояснює інструктор «Бетер».
Мотивація, розум та зібраність – саме такі якості називають інструктори, коли говорять про оператора безпілотних систем.
Десантники, які пройшли курс підготовки, кажуть, що сучасний військовий має постійно вдосконалюватися.
«Був один бойовий вихід у складі 71-ї бригади, в якій я служу. І тут я опинився для того, щоб отримати ВОС по FPV. Неоціненно корисно, як на мене. Навчатися потрібно постійно, тому що навіть у нашій клятві десантника є рядок, де: «я фізично та інтелектуально розвинений». І от, як на мене, там наголос має стояти якраз на «інтелектуально розвинений», тому що, в першу чергу, солдат воює своєю головою, своїм розумом», – ділиться військовослужбовець Микита.
Вчать робити скиди з важких ударних дронів-гексакоптерів.
«Перед нами БпЛА «Вампір» – це ударний гексакоптер, ударний дрон-бомбер. У народі його також називають «Баба Яга», яка робить ворогу дуже багато сюрпризів: може скидати боєприпаси, забезпечувати піхоту, завдати ураження та мінування. Тобто це багатоцільовий важкий ударний дрон-бомбер. Максимальне корисне навантаження – в середньому до 15 кг. Потрібно вміти літати під подавленням, тобто з вимкненим GPS, коли борт стає важчим у керуванні. Такі моменти ускладнюють пілотування. Якщо ми опануємо нові режими, зокрема БАРВ і польоти без GPS, тоді в бойових умовах зможемо значно ефективніше діяти в умовах РЕБ, подавлення тощо», – розповідає інструктор Віктор.
Готують і операторів наземного роботизованого комплексу до виконання евакуаційних завдань.
«НРК – це не тільки техніка, це інструмент нашої переваги перед противником. І наше завдання навчити наших військових керувати ним у реальному бою. Раніше такого не було, технології змінюються» – каже інструктор «Алмаз».
Також інструктори розповіли, що є мізерний відсоток військовослужбовців, які не проходять курс, більшість – вмотивовані та готові до отримання знань, які безпосередньо знадобляться в зоні бойових дій.
Публікація матеріалу погоджена з Командуванням ДШВ
