Українці є винахідливими і творчими – про це знає весь світ. На жаль, частіше це пов’язується з негативними явищами, які є наслідками тієї таки творчості і винахідливості. Сьогодні у нас є всі шанси вкотре заявити про себе на всю Європу і навіть США в контексті чергових «досягнень у сфері правосуддя» і «звершень на шляху укріплення демократії та верховенства права».
Закрите акціонерне товариство «Житомирські ласощі» - велике підприємство з багаторічною історією і великими виробничими потужностями. Було. Три місяці кропіткої праці Житомирської Феміди і найбільший платник податків в регіоні, місце роботи значної кількості місцевого населення, стане лише згадкою. Тягне на рекорд! Громада повинна знати своїх героїв поіменно: суддя господарського суду Житомирської області О.М. Тимошенко, суддя господарського суду Житомирської області Н.А. Сікорська, судді Житомирського апеляційного господарського суду І.А. Іоннікова, Л.О.Будішевська, О.А. Веденяпін, Н.Ф. Горшкова, суддя Богунського районного суду м. Житомир А.А. Шелепа та деякі інші колеги, які носять мантії та нагрудні знаки судді. Розділити «лаври» з вказаними дійовими особами має всі аморальні права і столичний суддя Окружного адміністративного суду м. Києва, суддя Федорчук А.Б.
Почнемо роздавати медалі.
До господарського суду Житомирської області звернулись два акціонери, які володіють по приблизно 0,00000000……1% в статутному капіталі ЗАТ «Житомирські ласощі», панянки Вдовиченко та Мельничук. Їм дуже пощастило, що їх позовні заяви були розписані на суддю, який із розумінням поставився до їхньої проблеми.
Так, наприклад, пані Мельничук, яка працює головним бухгалтером на ЗАТ «Житомирські ласощі» хотіла придбати пакет акцій, що складає 95% статутного капіталу. Але у неї не було достатньої суми коштів – всього-нічого 13 876 841,28 грн.
Вона пред’явила позов до ЗАТ «Житомирські ласощі» і її мажоритарного акціонера, швейцарської компанії Дельта Кепітал СА, і просила суддю Тимошенко О.М. перевести на неї права покупця за договорами купівлі-продажу, на підставі яких Дельта Кепітал СА у період з 2006 по 2010 роки сформувала пакет акцій, який дорівнює 95, 04% статутного фонду ЗАТ «Житомирські ласощі». Виходячи із положень цивільного законодавства і судової практики, позов про переведення прав і обов’язків покупця за договором купівлі-продажу акцій може бути пред’явлений лише у випадку, якщо продавцем за таким договором виступає один із акціонерів закритого акціонерного товариства.
В нашій же ситуації акції відчужувало саме акціонерне товариство, а тому легальні підстави для заявлення відповідних позовних вимог були відсутні.
Крім того, законодавством встановлено імперативну вимогу щодо депонування позивачем на депозиті суду суми коштів, яку позивач повинен сплатити на користь набувача за відповідним договором. Адже за змістом правового механізму переведення прав і обов’язків покупця особа, яка звертається із відповідними вимогами повинна оплатити ціну відповідного договору, а це вже згадувані нами 13 з лишнім мільйонів. Порушення вказаної вимоги позивачем вказує на відсутність у позивача намірів набути майно на законних підставах та неспроможність виконати фінансові зобов’язання покупця.
Мельничук чи її представник жодного разу в суд так і не з’явились, і звичайно, вказану суму на депозит суд не було внесено. Будь-який би господарський суд в позові відмовив.
Але не Житомирський! З вірою у «чесність намірів», а можливо, у те, що позивачки таки з’являться гроші…ну, щоб покласти їх судді (ой, даруйте, в суд) на депозит за відповідним позовом, суддя Тимошенко О.М. залишив позов без розгляду. А це означає, що вона до суду може звернутись з таким же позовом ще раз.
До речі, саме за цим позовом суддя Тимошенко О.М. арештував акції іноземного інвестора Дельта Кепітал СА, мовляв, ще комусь подарують чи продадуть.
Але це ще все квіточки… Ягідкою на нашому неправовому полі є інша справа, порушена за позовом іншої акціонерки Вдовиченко Т.С., яка винесла на до суд судді Тимошенко О.М. питання про те, якого представника швейцарської компанії Дельта Кепітал СА повинна була (із своїми 95% !) призначити до Наглядової ради акціонерного товариства. Суд, побачивши, певно закономірність у тому, які рішення потрібно виносити, і не зважив на такий дріб’язок як відсутність порушеного права позивачки чи елементарного зв’язку із нормативними положеннями, постановив: «не знаю кого, але точно не цього». Судді Житомирського апеляційного господарського суду І.А.Іоннікова, Л.О.Будішевська, О.А. Веденяпін, розглядаючи колегіально цю ж справу, також не знайшли нічого дивного у тому, позовні вимоги суперечать і праву, і здоровому глузду, а тому лишили рішення суду першої інстанції без змін.
Проте це ще не все. Чим далі тим веселіше. Найтрагічнішим моментом у всій цій історії стало вжиття заходів забезпечення, які фактично не дозволяли замінити керівника ЗАТ «Житомирські ласощі», адже останній був оголошений у розшук, пана Гамова Є.Б.! Адже у відповідній ухвалі суддя Тимошенко О.М. так і зазначив, оскільки ставиться під сумнів склад Наглядової ради,то їй заборонено приймати рішення щодо зміни керівника ЗАТ «Житомирські ласощі» (тобто всі інші рішення приймати можна), а ще не можна державному реєстратору вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ знову ж таки щодо керівника ЗАТ «Житомирські ласощі».
Таке забезпечення позовних вимог, яке взагалі не стосується предмета позовних вимог, жодної критики не витримує. І думається, що жодна колегія навіть Житомирського апеляційного господарського суду не залишила в силі таке забезпечення. Але вихід завжди є, якщо його добре пошукати! Принаймні, його знайшла суддя Житомирського апеляційного господарського суду Горшкова, яка направила до касаційного суду так би мовити «погуляти» провадження з перегляду ухвал-шедеврів судді Тимошенко О.М. Що було направлено в касаційний суд, так і лишається згадкою, адже ухвала при прийняття скарги до розгляду апеляційним судом взагалі не підлягає оскарженню!
Як би це не виглядало зі сторони (мається на увазі професійної, юридичної), але мета досягнута – час втрачено!
Тому медалі вішаємо і судді Тимошенко О.М. (який, звичайно, у зробив найбільший внесок) і судді Н.Ф. Горшковій (роль якої хоча і не дуже помітна, але, погодьтесь, винятково важлива)!
Мало не забули! Особливим трудоголізмом вистраждав успіх своєї справи суддя Богунського районного суду міста Житомир Шелепа А.А., який аби заборонити проводити слідчі дії проти Гамова спеціально на пару годин вийшов із відпустки (а пам’ятаєте, яким спекотним було це літо?!) і навіть не дочекавшись матеріалів кримінальної справи чи то інтуїтивно, чи по пам’яті, виніс таки ухвалу про недоторканність Гамова Є.Б. як голови Правління ЗАТ «Житомирські ласощі». Мабуть, між суддями Шелепою та Тимошенко був встановлений якийсь містичний телепатичний зв’язок: не допустити усунення Гамова Є.Б. з посади, яка дозволяє «розбазарити» (даруйте на слові) все майно заводу «Житомирські ласощі». Так і хочеться сказати, Тимошенко і Шелепа для Гамова як хресні батьки, куми та й годі!
І йому медаль! От, чесно, Шелепі, не шкода!
Із дамською вишуканістю працювала суддя господарського суду Житомирської області Н.А. Сікорська. Вона не тільки підтримала своїх колег у прагненні позбавити Дельта Кепітал СА всіх законних прав і можливостей захищати такі права, але ще й винахідливо, як і притаманно справжній леді, знаходила можливість надати своїм абсурдним до сміху рішенням серйозного вигляду. Так, Дельта Кепітал СА просила скасувати незаконне рішення голови Правління, але «навіщо? – запитала суддя Сікорська Н.А., ви ж акціонер, якому належить 95% статутного капіталу, скличте збори (дарма, що тільки через два місяці) і прийміть будь-які рішення! Займіться, в решті-решт самозахистом! Спасіння утопаючих, справа рук самих утопаючих! Чи ви забули, що правосуддя в Україні немає?...»
Не хотілось би у це вірити. І хто такі Сікорські, Шелепи, Тимошенки, Федорчуки, щоб своїми спільними діями, добре узгодженими і продуманими, могли переконати, що правосуддя в Україні справді немає?!!
Завершальний, так би мовити «подвійний іменний Нельсон» наніс столичний суддя Федорчук А.Б., який діяв у найкращих традиціях Окружного адміністративного суду м. Києва. Одним засіданням розібрався чоловік у ситуації: вирішив кому бути акціонером, а кому так у повітрі зависнути!
Вже відома нам пані Мельничук, у якої не вистачило коштів на депозит судді (ой, знову вибачте, суду, господарському Житомирської області), стало таки тих самих коштів…(але ж ні адміністративне судочинство безкоштовне!), історія замовчує чого, але чогось таки вистачило, щоб через 11! років оскаржити емісію акцій ЗАТ «Житомирські ласощі», при тому, що рішення про цю емісію приймалось за її безпосередньої участі. «На щастя» суддю Федорчука А.Б. це не схвилювало, якщо треба позбавити права власності на корпоративні права, то такі дрібниці дійсно не слід брати до уваги, а то ще й рішення буде не таке… Потім суддя Федорчук А.Б. виніс ухвалу, якою своє рішення про скасування всіх емісій акцій ЗАТ «Житомирські ласощі» детально роз’яснив: чиї саме акції потрібно списати з рахунків (чомусь вибірково?!). В результаті швейцарська компанія Дельта Кепітал СА була позбавлена пакету акцій, реальна вартість якого оцінюється в сотні мільйонів доларів США.
В цій справі залишилось багато запитань: по-перше, чому вона опинилась в Києві, якщо всі сторони знаходяться в Житомирі; по-друге, чому суддя не залучив Дельта Кепітал СА, якого позбавив пакета акцій (який дорівнює 95% статутного фонду); і нарешті чому він розглядав спір, непідвідомчий адміністративним судам? Ці питання, мабуть, він собі поки що не ставив, а даремно. Думається, що рано чи пізно йому доведеться на них відповісти… Всім доведеться відповісти…
А до того, якщо у когось, шановні, є бажання позбавити права власності свого сусіда або партнера по бізнесу, або взагалі будь-якого незнайомого підприємця - не зважайте, що це незаконно, звертайтесь до когорти «фахівців»: суддів О.М. Тимошенко (суддя господарського суду Житомирської області), А.Б.Федорчука (суддя Окружного адміністративного суду м. Києва,), Н.А. Сікорської (суддя господарського суду Житомирської області), І.А. Іоннікової (суддя Житомирського апеляційного господарського суду), Л.О.Будішевської (суддя Житомирського апеляційного господарського суду), О.А. Веденяпіна (суддя Житомирського апеляційного господарського суду), Н.Ф. Горшкової (суддя Житомирського апеляційного господарського суду), А.А. Шелепи (суддя Богунського районного суду м. Житомир).
Дії вищевказаних суддів оскаржені у встановленому законом порядку. Для розслідування «рейдерського правосуддя» у Житомирі створена спеціальна комісія Вищої Ради юстиції. Інформація для реагування передана в усі компетентні органи України.
Віктор Семакин, Цензор
