Коаліція підвішених на гачках

24 листопада 2007, 08:43
23 листопада Іван Плющ зайшов у кулуари парламенту, як у рідний дім. У нього горіли щоки, а очі хитро іскрилися. Минуло півтора роки, як він не ходив на роботу до цього будинку, але ніякої ностальгії в голосі не відчувалося. Він радісно спілкувався з журналістами, ухиляючись від прямих відповідей:

– Ну звідки ж я знаю, скільки пропрацює ця Рада? Ну хороша ж Рада, правда? Вам подобається? – перепитував він, проходячи крізь натовп кореспондентів.

При цьому Плющ був чи не єдиним з усіх помаранчевих, хто однаково радісно вітався як зі своїми депутатами, так і з Андрієм Клюєвим та Борисом Колесніковим.

Це починав роботу новий парламент, сформований на тих самих дострокових виборах, у проведення яких не вірили ні Клюєв, ні Колесников, ні їхні соратники по боротьбі.

– Ну, хоча б зараз ви зізнайтесь, що мріяли про спікерське крісло? – атакувала "Українська правда" Плюща.

– Знаєш, що…От скажу тобі, дивлячись прямо в очі, чесно і відверто…

Здалось, що станеться щось неймовірне і Плющ дійсно розповість, як протягом чотирьох, а, може, і більше місяців він виношував плани свого головування у Верховній Раді. Але дива не сталося.

– Я навіть і думати не думав про це! От віриш – навіть не думав… Хоча дехто цього хотів, а дехто в цьому відмовив, – позіхнув гладенько поголений Іван Степанович.

– А хто хотів?..

– Ну, хто–хто? Президент! Так він мені про це казав. А фракція відмовила...

– Кириленко доріс до спікера, як ви вважаєте?

– Не забувай, що Кириленко почав політику студентом – він був лідером голодовки. І хоча Слава досить молодий, він на багато здібний. Але! Мені здається, що він не розуміє – у спікерському кріслі треба організовувати роботу Верховної Ради, а не відстоювати лінію своєї коаліції…

У кулуарах розповідали, що рішення фракції НУНС не підтримувати Плюща на посаді спікера виглядало досить кумедно. Віктор Ющенко просто не встиг перед зборами в четвер поспілкуватись із тими депутатами, які підтримують позицію президента за будь–яких обставин.

Їх у фракції називають "командою Лілії Григорович" – ім'ям найпалкішої фанатки президента. "І от поставили питання про кандидатуру Кириленка, а всі ці григоровичі дивляться президенту в очі і не розуміють, що робити!!? А коли вже піднялось десь тридцять–сорок рук, вони, злякавшись, теж підмахнули", – зазначив співрозмовник "Української правди".

Але провалений напередодні Плющ виглядав майже щасливою людиною.

– А от як ви будете працювати у фракції, яка у вас не вірить?

– А що тут такого – в мене свої погляди! Нормально я буду працювати…

Проте вже наприкінці засідання Верховної Ради деякі джерела говорили про те, що Плющ відмовиться від свого мандату депутата.

***

Картина нинішніх подій у парламенті була би неповною без спогадів про 2006 рік, коли відкривали парламент п’ятого скликання. Віктор Янукович ходив тоді коридорами парламенту з одним охоронцем і доволі охоче зупинявся, щоб поговорити з пресою.

Минув рік. Януковича у Верховній Раді супроводжувало п'ятеро охоронців, дехто з яких навіть не знімали з себе верхнього одягу. Відволікти прем’єра від його задумів можна було, лише перекричавши гул у коридорі.

– Вікторе Федоровичу, як ви вважаєте, скільки пропрацює ця Рада?

– Ну, я ж не гадалка... Скільки треба, стільки пропрацює, – Янукович так і не навчився нормально відповідати на питання.

Але Янукович все–таки зумів збентежити журналістів. Тоді як помаранчеві на кожному кроці волали про те, що коаліція майже сформована, лідер "регіоналів" вже біля самого виходу з кулуарів кинув до кореспондентів.

– Партія регіонів неодмінно буде брати участь у будь–якій коаліції!!

– Пане прем’єре, може, ви знаєте про те, чого не знають всі інші?! – здивувались журналісти.

У відповідь почувся стриманий гомеричний смішок. Янукович лише помахав долонею звичним брежнєвським жестом.

Юлія Тимошенко підписала присягу, Віктор Янукович склав повноваження уряду перед новим парламентом. Фото АР та Reuters

Однак інший лідер Партії регіонів був не настільки оптимістичний.

– Теоретично, БЮТ і "Наша Україна" мають 228 голосів. Якщо вони створять коаліцію, ми поважатимемо їхнє рішення, і будемо в опозиції, – зізнався Рінат Ахметов.

Він прийшов до парламенту вперше за п’ятнадцять місяців – востаннє він тут був 4 серпня 2007, коли Януковича затвердили на посаду прем’єра. Зараз Ахметов пробув у цих стінах близько 20 хвилин – підписав присягу, отримав посвідчення та поїхав.

– Тут така приємна атмосфера, – сказав Ахметов на прощання.

Він пролив світло на одну історію, ясності в якій досі не було – чи дав Ющенко згоду на широку коаліцію в новій Верховній Раді перед тим, як Партія регіонів погодилася брати участь у дострокових виборах.

– Президент ніколи такого не обіцяв. Навіть таких переговорів не було, – заявив Ахметов.

Депутати тим часом скупчилися біля підписних столів, де скріплювали автографами текст присяги – саме з цього моменту починалися їхні повноваження. Лідер комуністів Петро Симоненко виявився у оточенні депутатів від блоку Тимошенко. Судячи з його невдалих спроб пожартувати, почувався він дуже некомфортно.

– Вот вы, бютовцы, просто некорректно нарядились, – звернувся Симоненко до Євгена Суслова, одягнутого в білий светр. – Вы зачем обижаете еврейский народ? Ведь белый цвет – это траур для евреев.

Неподалік стояв інший цікавий персонаж парламенту нового скликання – Ігор Палиця, топ–менеджер Ігоря Коломойського з "Укрнафти". Шефство над молодим депутатом зі зрозумілих причин взяв Олександр Третьяков.

Соратники лідера групи "Приват" у новому парламенті

Палиця зізнався, що самостійно вирішував, балотуватися до Верховної Ради чи ні, при цьому не поставивши до відома власного роботодавця.

– Ви знаєте, у мене навіть виник конфлікт з Коломийським через це, – повідав екс-керівник "Укрнафти".

– Чим же ви тоді керувалися, коли вирішили піти в депутати?

– Зараз мені важко сказати, чим саме..., – щиро зізнався Палиця і трохи знітився.

– Ігор, що ти говориш?! – взявся виправляти його Третьяков. – Скажи, що керувався інтересами розбудови держави і праці на благо народу.

***

Атмосфера свята розслабила усіх присутніх, в число яких потрапив інший дуже нечастий гість Верховної Ради – Костянтин Жеваго. Власник кількох мільярдних активів виявився порушником фракційної дисципліни, бо відмовився вдягатися у парадний комплект блоку Тимошенко: білий светр і червона краватка.

На питання, чи вірить він у коаліцію "Нашої України" та БЮТ, Жеваго спробував прибадьоритися:

– Надежда юношей питает...

Цим часом в кулуарах він зіштовхнувся з іншим депутатом від БЮТ Юрієм Полунєєвим – одним зі співавторів "Українського прориву", для якого стала справжнім шоком обіцянка Тимошенко, дана перед виборами, протягом двох років повернути борги Ощадбанку.

– Ви вже зрозуміли, як це можливо зробити?

– Як–як?... От Костік продасть всі активи, – усміхаючись, Полунєєв показав на Жеваго. – І так він увійде в історію як найбільший меценат України.

Володимир Литвин прийшов в кулуари в супроводі цілої команди охоронців.

– Ми таскати каштани з вогню ні для кого не будемо, – заявив екс–спікер на питання, чи підтримають вони кандидатуру Кириленка на спікера, щоб підстрахувати дефіцит голосів, який виникає у БЮТ і НУНС.

– І що, навіть заради країни на це не підете? – запитала його журналістка.

– Дєвушка, тільки не треба цих пафосних фраз! – збудився Литвин. – Якщо у них немає 226 голосів, то не треба братися за гуж. Вони нас кличуть бути бідними родичами при їх коаліції. Але ми не будемо для них грати роль костиля!

Тим часом в кулуари вийшла Богатирьова, яка головувала протягом першого дня роботи нового парламенту.

– Раєчка, ти виглядаєш фантастично, просто супер! – взявся танцювати біля неї Святослав Піскун.

Богатирьова сама не відаючи, видала план протидії обранню Кириленка. За її словами, вибори спікера мають проходити суперпублічно.

– Я хочу, щоб це відбувалося під контролем журналістів, з прямою трансляцією. І якщо при виборах спікера депутат бере бюлетень і віддає його керівнику фракції, то це – незаконно, – попередила вона.

Очевидно, що тільки в цих умовах – жорсткого наказу депутатам від "Нашої України" здати бюлетені – там можуть дотриматися дисципліни при голосуванні за Кириленка.

А оскільки регламент передбачає особисте голосування депутатів, регіонали будуть боротися зі спробами централізації бюлетенів.

Спроби створення демкоаліції. Фото УНІАН, АР, Reuters

Тим часом у підвалі, в кінозалі парламенту тривала суперечка – там відбувалося засідання фракції "Наша Україна – Народна самооборона". Збір підписів під коаліційною угодою перейшов у сварку. Дзвінок, яким Кириленко намагався заспокоїти присутніх, без зупинку дратував усіх своїм різким звуком.

– Мене хочуть зробити лохом та ідіотом! – кричав Жванія на зборах. Він обурювався поведінкою тих членів фракції, які відмовлялися ставити автографи під угодою, аргументуючи це своїми зауваженнями до тексту.

– Та половина цих застережень нікого не буде цікавити через півроку. Нас будуть цікавити зовсім інші речі! – намагався переконати їх Кириленко.

– Якщо у нас є конкретні претензії – то подавайте їх! А якщо є бажання затягнути час, то прошу цього не робити, бо ми знову будемо копатися в бруді, – продовжив тепер уже Луценко.

Жванія не витримав і вийшов у коридор.

– Я прямо сказав: депутат Довгий не підписує коаліційну угоду, тому що його син грабує місто Київ.

Але розлючений Жванія попрямував не до сесійної зали, а завернув за кут. Він зайшов у суміжну з кінозалою кімнату. Там в цей час сиділи... Юлія Тимошенко і Йосип Вінський.

Вони чекали, поки Жванія прийде і розповість їм останні новини про збір нашоукраїнських підписів, сподіваючись вже у п’ятницю оголосити демократичну коаліцію.

Однак все пішло всупереч сподіванням. Якщо вірити, що коаліційну угоду підписали 156 бютівців, та всі, окрім семи, нашоукраїнців, то зараз внизу документу стоїть 221 автограф.

При чому не вистачає там підписів найбільш впертих людей.

Не скріпив цей документ батько секретаря Київради Станіслав Довгий та його товариш Микола Оніщук – який до того ж був заступником Балоги на чолі штабу НУНС.

Немає автографів Юрія Єханурова та Івана Плюща – найбільш радикальних опонентів Тимошенко, яких сам Ющенко рекомендував на посаду спікера.

Відмовилися підписувати Ігор Кріль і Василь Петьовка – найближчі соратники Віктора Балоги. Сьомим в цьому переліку є Віктор Топалов – київський бізнесмен, який надав свій офіс Балозі під штаб НУНС.

Перемога, запланована Тимошенко і навіть анонсована Кириленком ("у перший же день парламенту ми оголосимо демократичну коаліцію"), щонайменше відкладається у часі.

Розуміючи, що кожен новий день затримки працює проти них, БЮТ став на диби через оголошення Богатирьової при закритті сесії, що наступне засідання відбудеться аж у четвер. Вона це зробила одноосібним рішенням, хоча для такого потрібно або голосування самих депутатів, або "добро" від погоджувальної ради.

У п’ятницю зранку навіть здавалося, що всі проблемні місця загладжено.

Тимошенко пішла на безпрецедентний для себе крок: вона відмовилася від власних передвиборчих обіцянок і погодилася, щоб до коаліційної угоди внесли правку стосовно призову до армії. БЮТ згорнув один з прапорів, з яким вони йшли на вибори – і взагалі прибрав з тексту часову прив’язку.

У остаточному варіанті, який тепер скріплюють підписами, зазначено, що перехід до формування збройних сил України на контрактній основі відбуватиметься "по мірі забезпечення для цього відповідних організаційно–фінансових умов".

Нова, відредагована версія коаліційної угоди між БЮТ і НУНС

Тоді як у версії документу, яка так дратувала Ющенка, було записано дуже конкретну обіцянку, що відповідала передвиборчим заявам Тимошенко: "перехід до формування збройних сил України на контрактній основі з 1 січня 2009 року та відмова від призову на строкову службу з 1 січня 2008".

Стара, автентична версія коаліційної угоди між БЮТ і НУНС

Після внесення цієї правки коаліційну угоду підписав Анатолій Гриценко.

Але чим далі тим вищу ціну треба буде платити за кожен новий автограф. Непідписанти, які відчувають свою "золоту акцію", можуть висувати нові й нові умови – аж, наприклад, до відмови від проведення дострокових виборів у Києві.

http://pravda.com.ua

Матеріали по темі