19 вересня 2019, 14:16 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

Як декларації вплинуть на довіру до української влади

УКРАЇНА НЕ БІДНА, А ПОГРАБОВАНА! - Роман Скрипін.

 

Ось вже кілька днів читаю обурені коментарі громадськості з приводу декларацій депутатів і міністрів. Кожен день публікується нова інформація і люди щоразу жахаються відкритим засікам українських можновладців.

Не буду говорити про наших житомирських… Поговоримо про чужих.

Народні депутати України задекларували грошові активи на 12,3 млрд. грн. на рахунках в банках і в готівковій формі.

Є підрахунок 100% поданих народними депутатами декларацій (розділу 12 - грошові активи). Всього у депутатів 12,3 млрд грн. Це 31% державного бюджету Молдови на 2016 рік.

Зокрема, готівкових грошових коштів депутати задекларували на загальну суму 7,4 млрд грн (в еквіваленті).

«У депутата Демчака на руках 133 млн гривень», «Олесь Довгий задекларував 95 картин, 10 статуй і 1,5 млн доларів готівкою», «Ляшко задекларував 740 тисяч доларів готівкою», «Депутати від БПП брати Дубневичі задекларували більше 715 млн. гривень готівкою»- такі заголовки виходять один за одним кілька днів.

Кожна новина про чиюсь декларації викликає новий спалах гніву.

Насправді нічого дивного в деклараціях політиків немає. Є окремі позиції, які дивують і навіть шокують (чого варті одні тільки мощі Лозового), але в цілому обійшлося без сюрпризів. Для мене стало відкриттям не те, що у міністрів і депутатів є статуї, вила, вілли і картини, а то, що свої золото і купюри політики тримають в скринях, як середньовічні феодали. Але невже когось здивували зазначені в деклараціях суми? Хіба хтось не знає, чим заробляє Лесик Довгий? Хіба хтось ще сумнівається в тому, що Олег Ляшко політична повія, яка захищає інтереси олігархів? Хтось здивований, що у Добкіна і Кернеса є стільки грошей?

Та ні, все прекрасно все розуміють. Публікувалися сотні і тисячі статей на тему корупції в Україні. На інтернет-ресурсах і на ТБ виходили журналістські розслідування, де детально показувались схеми збагачення. Але навіть ті, хто їх не бачив, на інтуїтивному рівні усвідомлюють, що чиновник з зарплатою в 10 тисяч гривень не може мати замок і авто, вартістю в кілька сот тисяч євро. Це неможливо математично. І будь-хто, хто вміє множити і ділити, це розуміє. Ви ж розумієте, що у Юлії Тимошенко не менше грошей, ніж у Довгого, вірно? Хоча в її декларації нічого цього немає.

Правда в тому, що ті ж самі люди, які зараз так активно обурюються і обурюються з приводу того, скільки мільярдів виявилося у політиків на рахунках, вчора голосували за цих людей в обмін на гречку. І завтра знову підуть за них голосувати. Хочете прикладів? Скільки завгодно.

У вільному доступі тепер є декларації депутатів від Опозиційного блоку (раніше ПР) та інших колишніх регіоналів, які продовжують користуватися підтримкою і сидіти в парламенті.

Ось, наприклад, Віталій Хомутиннік, який став депутатом у 2002 році, в 26 років, і з тих пір працював тільки в парламенті. Якимось чином чесний депутат здобув десятки мільйонов гривень і доларів, відкрив десятки компаній. І це тільки те, що зазначено в декларації. Насправді у Хомутинніка активів набагато більше. Але все це не завадило йому в 2014 році виграти вибори на мажоритарному окрузі. Електорат регіоналів прийшов і проголосував за нього.

А ось декларація Юрія Бойка. На рахунках десятки мільйонів гривень і навіть кілька мільйонів російських рублів. На дружину Віру Бойко оформлені квартири площею 257 і 220 квадратних метрів. Причому, одна з квартир перебуває в Росії (очевидно в Москві). На ній же значиться будинок, площею 445 метрів і 10 земельних ділянок під Києвом. Зрозуміло, що задекларована тільки невелика частина реальних коштів.

Тільки ледачий не обговорював історію з вишками Бойка, і що з того? Рейтинги Оппоблока навіть ростуть. Жителі областей півдня і сходу України цілком щиро продовжують голосувати за цю партію. Ті ж самі бабусі, які сидять на лавочках біля під'їздів і проклинають владу, в день виборів підуть на дільниці і підтримають Оппоблок. Особливо, якщо їх вибір буде простимульований «пожертвами» в 500 грн або продуктовими наборами.

Не подобається приклад Оппоблока? Є безліч інших. Згадайте довибори в округах влітку 2016 року. Хіба там було інакше?

Ось Івано-Франківська область. Місцевий олігарх Віктор Шевченко безкоштовно возив виборців свого мажоритарного округу в Буковель, там годував їх обідами і катав на канатній дорозі. Після цього кандидат виступав перед задоволеними людьми.

Зрозуміло, в результаті він отримав мандат.

У Чернігові, де вибори виграв скандальний столичний забудовник Максим Микитась, який також підкуповував виборців. Микитась роздавав продукти, відкривав в окрузі дитячі майданчики, і народ охоче брав такі «подарунки».

Причому, продавали свої голоси київським забудовнику рівно ті ж самі люди, які люблять кричати про «тарифному геноциді» і хронічно скаржаться на уряд. Незрозуміло, чому тепер вони жахаються деклараціям депутатів? Якийсь незрозумілий мазохізм - спочатку продавати свої голоси шахраям, а потім скаржитися, що вони в парламенті сидять і багатіють.

Раніше в тому ж Чернігові атракціон підкупу влаштували Березенко і Корбан. Два чужих Чернігову кандидата, які відкрито купували електорат, в результаті і боролися за перше місце. І люди голосували за них. А місцевих кандидатів, серед яких були відносно нормальні, відомі в місті люди, на кшталт Андрєйчєнко з ДемАльянсу, народ підтримувати відмовився.

Звідки ж у парламенті візьмуться бідні і чесні кандидати, якщо люди самі не хочуть за них голосувати?

Аналогічним чином потрапив до парламенту і Олесь Довгий. Жодна партія не взяла Довгого в список. На вибори він пішов в мажоритарному окрузі. І люди прийшли на дільниці і проголосували за нього, тому що Довгий роздавав гроші і продукти.

Але сьогодні його декларація чомусь викликає обурені коментарі. Може бути, люди чогось не розуміють? Можливо вони вважають, що повинні були обов'язково голосувати саме за Довгого? Але у нас в країні ніякої зобов'язалівки, на щастя, немає. Ми живемо не в Туркменістані, і ніхто не змушує людей голосувати за мудаків, навіть якщо у них багато грошей. Люди роблять це добровільно, прекрасно усвідомлюючи, що голосують за негідників і злодіїв.

Якщо кандидат встановлює лавочки і дитячі майданчики, якщо він роздає їжу тисячам виборців, значить він абсолютно точно не йде в парламент працювати за зарплату. Тому що зарплата ніколи не відіб'є його витрат. Не думаю, що в країні є люди, які не розуміють цієї елементарної формули. Але голосувати за пройдисвітів все одно продовжують.

У ще одного «несподіваного» мільйонера Олега Ляшко майже 10% рейтингу. Ні примусом зверху, ні адмінресурсом таку підтримку пояснити неможливо. Люди голосують за нього просто по приколу. Тому що Ляшко смішно кричить з трибуни «скотинякі!», Клоунські розмахує вилами і прикольно цілує корівок в центрі Києва. Ляшко навіть не намагається бути схожим на нормального політика. Він відверто стьобаєтся, і народ охоче підтримує цей стьоб. Так чому ж тепер люди не задоволені?

Поки в українському суспільстві не зміниться ставлення до політики і до виборів, безглуздо чекати змін.

Поки громадяни не візьмуть собі за правило прокатувати на виборах пройдисвітів, пройдисвіти будуть потрапляти в парламент і наживатися на схемах.

Поки люди не усвідомлюють, що голосувати за одноразові фейковий партії, створені під конкретні вибори або під конкретного олігарха за його ж гроші, безперспективно, Україна раз за разом буде отримувати один і той же передбачуваний результат.

Поки громадяни усвідомлюють себе суб'єктом політичного процесу і не стануть брати активну участь в суспільно-політичному житті держави, у нас далі так і буде існувати сурогат парламентсько-президентської демократії.

Агентство Reuters сьогодні теж розмістило статтю, присвячену декларуванню українськими чиновниками майна і активів в електронному вигляді. У ній зазначається, що даний процес може ще більше підірвати суспільну довіру до влади.

"Деякі політики задекларували мільйони доларів готівкою. У деклараціях інших вказані розкішні автопарки, колекції дорогих швейцарських годинників, ювелірних виробів з діамантами, а також величезні ділянки землі - одкровення, від яких суспільна довіра до влади в країні, де середня зарплата трохи більше $ 200 на місяць , може постраждати ще більше ", - вказується в публікації.

Згідно з підрахунками Reuters, тільки в деклараціях 24 членів українського Кабінету міністрів зазначено близько $ 7 млн готівкою.

"Система електронного декларування покликана стати так званим" шоу доброї волі ", в якому чиновники готові показати громадськості свій фінансовий стан, щоб у разі брехні бути залученими до відповідальності і відійти нарешті від культури, яка негласно дозволила їм накопичити багатство через кумівство і хабарництво", - йдеться в статті.

Проте, відзначає видання, реакція громадськості на екстравагантний спосіб життя, який випливає з оприлюднених декларацій чиновників, "була тривожною".

"Ми не очікували такого поширеного явища серед державних чиновників. Я не можу собі уявити європейського політика, який вкладає гроші в винну колекцію, де одна пляшка коштує більше $ 10 000," - цитує видання главу ЦПК Віталія Шабуніна.

 "Останні події, швидше за все, тільки підвищать суспільне невдоволення керівництвом країни, викликане відсутністю прогресу реформ", - попереджається в матеріалі.

Згідно із заявою НАПКа, всі декларації будуть перевірені, але якщо врахувати, що перевірці підлягають більш ніж 100 тис документів, то залишається незрозумілим, наскільки ретельно цей процес буде, зазначає на завершення статті її автор Алессандра Прентіс (Alessandra Prentice).

Варто зазначити, що не менше обурені оцінки щодо е-декларацій українських чиновників висловили вже багато.

"Історія з е-декларуванням показала дуже багато гнилі, яка почала лізти назовні, а також поставила і перед суспільство, і перед владою дуже багато питань.

Звісно, що е-декларування - то дуже великий позитив, сподіваємося, що то один з кроків подолання корупції, або хоча би зменшення її рівня. Е-декларування показало, що бізнес перестане пертися в політику, або по крайній мірі буде обмеження для тих людей хто в бізнесі, бути депутатом, бо їм небажано буде показувати те, що вони накрали".

Наприклад, Мирослава Гонгадзе на минулого тижня заявила, що ці ганебні декларації викличуть «Вашингтонський Майдан».

А ось заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муджабаев написав нещадавно, що оприлюднення чиновниками е-декларацій може спровокувати новий Майдан в Україні. Поживемо побачимо.