Екс-Прем»єр радив «браті лопаті і йти копаті», а нинішній «затягувати паски» і чекати європейського життя…
Пан Яценюк щоправда не уточнив, на якому саме місці затягувати паски, адже судячи з того, що сьогодні робиться у соціально – економічному секторі країни, багатьом з нас затягувати їх доведеться на шиї. Чомусь Прем»єри у нас розумні лише до тієї пори, коли їм до омріяної посади доводиться видавати себе за такого собі Робін Гута, заграваючи з громадою і розштовхуючи конкурентів. Не так вже й давно пан Яценюк дратував Азарова розповідаючи правду про газові махінації. Мовляв Україна споживає приблизно 18 млд.кубів газу, а виробляє всі 20. То чому ж населення платить за голубе паливо ціну що встановила Росія? Досить слушне і надзвичайно цікаве запитання. Відповідь на нього Азаров не дав і зрозуміло чому, газові схеми це головна складова незаконного збагачення цілої низки людей які «пригрілися біля державного корита». Проте Бог із ним, адже тепер той пан у розшуку і перебуває десь на Луні чи на Марсі і знайти його вже не реально, цей висновок напрошується зважаючи принаймні на час, що минув відтоді коли оголошено цього «філолога» в розшук. Тепер до нинішніх часів «нової народної влади». У нового Прем»єра мабуть сталася амнезія, як версія що має право на життя така: попередник заразу передав чи то через крісло, чи то ще через щось. Інакше як можна пояснити теперішнє мовчання Яценюка з приводу нашого рідного газу і формування на нього ціни для нас не менш рідних і близьких?
Наступна неприємна і болюча для всіх тема: війна на сході України. Тут можна б було говорити доволі чимало і в формат книги не вмістилося б. Але давайте спробуємо сказати те, що деякі з нас говорять за старою звичкою пошепки вдома на кухні. Як можна зрозуміти і чим пояснити факт того, що країна агресор сьогодні є успішною територією для розвитку бізнесу Президента країни народ якої потерпає (реально гине) від тієї агресії?! Про які зміни ми можемо говорити і кому вірити?
Буквально за пів року населення України збідніло більше ніж в три рази! Ціни відповідно до курсу долара (26 грн.), а пенсії і зарплати на рівні 5, ну нехай 8-ми гривень за той зелений папірець! Українці народ терплячий, потрібно почекати світла в тунелі – почекаємо, проте керівникам нашим здалося і цього замало. За ті мільярди, що нам періодично привозить із заходу Президент і які рано чи пізно доведеться повертати, нам потрібно платити вже сьогодні. Наприклад за комунальні послуги, що надаються «надзвичайно якісно» незабаром нас змусять відрізати більше половини зарплати чи пенсії. Платити за золоту воду, від якої тхне болотом, а чайник потрібно міняти чи не щомісяця, адже накип не відмивається нічим. За тепло – а реально градусів 15-20 в радіаторах. Іще багато за що, що також можна вписати в категорію «відповідності ціни і якості».
Хоча зачекайте, а субсидії? Держава нас так не покине! Субсидії шановні це спасіння для всіх, навіть схему отримання цієї допомоги спрощено і потрібно надати лише два документа. В Житомирській області кількість бажаючих в порівняні з минулим роком, за підрахунками департаменту праці та соціального захисту, зросте в два рази. А от в Києві за інформацією радіо «Ера – ФМ» в 10 разів! Виходить в столиці живуть бідніше ніж у Житомирі. Змагатися у цьому питанні не будемо, а от запитати у чиновників, які так вихваляють ту субсидію, ну дуженько хочеться – якого біса я маю просити допомогу у держави, якщо я на неї і працюю? Виходить роботу вона оцінює на копійку а за послуги вимагає гривню. Мільярди є в бюджеті на програму субсидій – так нам говорять можновладці. Так от пустіть їх ці мільярди на підвищення пенсій і зарплат! Не перетворюйте народ на жебраків, які незабаром тисячами будуть брати штурмом управління соціального захисту.
А так все красиво починалося… Майдан, небесна сотня, про яку тепер вже й не згадують. Вони загинули заради кращого життя, за зміну поглядів а не лише облич. Боротьба з корупцією, децентралізація, люстрація… Слова, слова, а до діла чомусь так і не дійшло. Регіонали «перефарбувалися» і преспокійно далі займають керівні посади, далі крадуть і купляють собі путівки в безхмарне майбутнє.
Отже маємо те що маємо і будемо мати і далі, якщо будемо мовчати. Звикли ми, чи то так нас за «совка» привчили. Вдень «одобрямс», а ввечері на кухні – правду матку. Про тих хто при владі говорити як про покійника- або ніяк, або тільки хороше. Змістили – от тоді можна вголос і запитати, про гріхи згадати. А давайте зробимо нарешті так, що не вони нас згори повчати будуть як нам жити, де і що затягувати, а ми їх. В кінці то кінців хто їх найняв і кому вони служити повинні? Варто почати говорити правду сьогодні, інакше ми просто приречені на таке от «що маємо» в самісінькому центрі Європи.
