Жив-був такий собі Світлоголовий комерційний геній, торгував сальцем-м’ясцем, зірок з неба не хватав. Чи то – за його світлу голову, чи то – за відсутність волосяного покрову на макітрі, братва йому дала чітке поганяло – ЛАМПОЧКА. Відмиваючи руки від свинячої крові одного разу він вирішив, що треба розпочати конкретно крутитися, щоб «чьотко» «на куражах» засвітитися.

У вигляді трампліну для розкрутки він вибрав не просту дівчинку, а доньку одного великого письменника місцевого розливу, що був близьким другом всім відомого комсомольського баяніста, який прославився своїми епічними гастролями на Хрещатику в Києві у кріслі міністра сільського господарства та на площі Корольова в Житомирі у кріслі очільника ОДА. Таким чином увійшовши в подружнє життя – Лампочка отримав доступ до чарівних можливостей родини своєї нареченої.

Завдяки магічним зв’язкам свого тестя Світлоголовий комерційний геній освоїв контрабанду машин з Європи в Україну, за допомогою високих покровителів він створив гурток по інтересам на митниці, що дало йому за копійки переміщати через кордон «любе», що було потрібно: будівельну техніку, автомобілі, плавзасоби,  «чьотко найобуючи»  державу на десятки мільйонів гривень щороку.

 Але Лампі хотілося більше. Із своїми поплічниками він створив новий напрямок свого бізнесу – кідалово лохів на бабки, точніше на машини. Все було просто – видавався майбутньому терпілі, який про це ще не здогадувався, готівковий кредит під заставу машини, яка згодом потім за допомогою «свого» нотаріуса переоформлялася та благополучно толкалася. Наприклад, за «Шкоду Октавію» було видано кредит 3 штуки баксів, а толкнули її за 15 косих. Арифметика була чудовою, множилося гарно, проте пацани забувши пропустили операцію Ділення. Але вічно так бути не могло, і одного чудового дня працівники міліції, «мусора»  – як ніжно з любов’ю їх називає позаочі наш герой, перервали кайф, взявши за п’яту точку Лампочку та його подільників. Почало пахнути смаженим, проте не м’ясом, яким колись торгував світлоголовий ділок, а реальним тюремним строком.

І тут почалися чудеса. Відбулася масштабна презентація літературного шедевра його тестя,  того самого великого письменника місцевого розливу, що був близьким другом баяніста, «Формула успіху», в якому розповідалося як правильно займатися бізнесом за рецептами Лампочки. А судова справа на шість (!) років застряла в сейфі простого, але «крутого», служителя Феміди одного із районних судів Житомира (мабуть в космос на експертизу відправляли).  І таким чином наш герой потрапив під  багаторічну «турботливу» опіку мєнтовського генерала, майбутнього відомого сєпара, Івашки.

І тут на арену вийшло ЄВРО-2012, ну куди ж без нього. При в’їзді в обласний центр на трасі міжнародного значення турки почали будувати транспортну розв’язку, одну з найбільших в Європі. Для цього потрібно було багато піску – і турки, не довго думаючи, вирішили банально його «спіонєріть». На території однієї з сільрад каменярського району турки втіхаря почали копати пісок. Але, як ми знаємо, у нашій країні таке довго продовжуватися не могло, адже будь-яке Множення повинно супроводжуватися обов’язковим Діленням, бо ненароком можуть помножити на нуль відібравши все нажите та додавши до суду певну кількість кримінальних справ, такі жорсткі закони української математики, ось власне і головних корінь успіху багатьох рішал.  

І тут знову – чудо! Нелегальну копанку не закрили, а навпаки – розширили з 3 га до 16-ти, та поглибили – з 2-х метрів до 30-ти! Воїстину – чарівна математика! А як це вийшло: коли Лис Микита, що допомагав гастролям баяніста в Житомирі, побачив як бусурмани безбожно, без операції Ділення, крадуть пісок, то душа його спалахнула праведним гнівом – і він почав наводити порядок! На протязі декількох тижнів було проведено титанічну роботу. Земельна ділянка, на якій було знайдено скарб, пісок, була виведена із земель запасу, потім передана у користування підставним персонажам під ведення сільського господарства. Пісок доручили добувати Лампочці, так як той був досвідченим рєшалою – досконально знав Множення та вправно виконував Ділення, плюс магія зв’язків тестя, друга головного баяніста області, одного із головних регіональних соратників ПроФФесора. Проте чудеса продовжувалися – ці земельні ділянки були скуплені та приватизовані Світлоголовим комерційним генієм, плюс його дружині була надана лісова ділянка, розміром 8 га, в оренду на 49 років за фантастичні кошти, 1 долар в рік за гектар. Чудеса та й годі!  А турків-басурманів заставили купувати пісок за «потрібною» ціною!

Але головне чудо було, що не потрібно було жодних документів: ліцензії, дозволів, допусків, гірничих відводів. Можна було, в обхід закону, бо закон для лохів, а для нормальних чудаків – можна все, видобувати та продавати пісок, більше 6 мільйонів тон, при цьому свято дотримуючись математичних законів Ділення – множити на нуль скарги та звернення ошуканої громади та полчищ громадських активістів.  Але часті маніпуляції із операцією Ділення перетворили Лампочку на Дійну Корову для мєнтов, есбешників, прокурорських та політичного «бомонду». Спочатку це були Баяніст з Лисом Микитою, південний фрукт Фінік,  Івашка та компанія.

Почавши чудесні метаморфози із пісочком Світлоголовий комерційний геній зрозумів, що бусурман на довго не вистачить – і треба захоплювати ринок піску. І почав наш герой тарити дорожних злодіїв (обласне управління автомобільних шляхів та укравтодор) своїм чарівним пісочком по фантастичним цінам (по документам часто товар поставлявся з Донецька). Не забував Лампа і про коллєг-конкурентів, Покемона і Кота,  – заганяючи останніх за чарівною допомогою своїх покровителів-доїтелів як мишей під плінтус. І почував себе він в той момент як вареник в сметані. Тепло і комфортно. Це дозволяло йому безнаказано давити своєю машиною спіногризов та топити в Тетереві мусора, який сунув свого носа туди куди не треба.

Але Лампочка хотів більшого - і він вирішив йти в політику! Знову масштабна презентація уже відомого літературного шедевра та правильна робота з елохторатом зробили диво. І наш друг став депутатом від партії «Моцна країна» Сригібка у раді, де керував Потомок Пивоварів єврейської національності. Зважаючи на поважну світлу голену макітру його зробили головою комісії по землі, що автоматично відкривало нові горизонти для особистого збагачення. Проте після легендарного спання, яке було зафільмовано, зафіксовано та увіковічено для вдячних нащадків, на засіданні ради, ряду інших перлів йому стало зрозуміло, що світитися треба правильно! І почав Світлоголовий комерційний геній з’являтися у публікаціях де він своєю участю підтримував «громадські ініціативи» молодих ригів, спонсорувати обласну організацію біло-блакитних свідків пришестя ПроФФесора, чистити від снігу на своєму тракторі перед вдячними об’єктивами камер міські вулиці. Не забував він чистити від грошей і кишені мешканців обласного центру, створивши особисту монополію на розробку та видачу проектів , інших видів документів пов’язаних із землею міста.

Не забував і про благодійність: виростали «сирітські» будиночки у покровителів, з’являлися нові тачки у доїтелів. Він чітко дотримувався закону про Ділення. Також в своїй уяві розуміючи, що треба і з Богом ділитися, віддаючи відповідну долю, почав активно допомагати московським «служителям» культу, навіть особисто почав будувати храм, що активно висвітлював його, Лампочкин, власний телеканал.

Ось така картина маслом! Диверсифікація на ліцо – контрабанда машин, контрафактний видобуток та продаж піску, монополія на виготовлення проектної земельної документації, «бурная дєятєльность» у земельній комісії та медіа-проект.  Під кінець останнього року перед Бурею – Лампочка уособлював собою респектабельного молодого бізнесюка з багатообіцяючим політичним майбутнім, дарма, що більшість досягнень були визвані магією зв’язків тестя та нелюдською «ізворотлівостью» нашого героя.

КІНЕЦЬ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ. У новій частині нашої казки – нові та захоплюючі пригоди Світлоголового комерційного генія!