Не було бажання оприлюднювати свої думки саме зараз, до місцевих виборів. Щоб не були ці нотатки використані «проти» чи «за» когось з учасників перегонів. Проте ситуація змусила. Реконструкція Нового бульвару розпочалася.
Отже пройшовся 5 жовтня по Новому бульвару, вірніше по частині, яка ще не обнесена парканом. На щастя, не було зрізаних дерев. Мабуть, поки. Тому що абсолютна більшість з них має бути знищена. Принаймні це витікає з висновків, оприлюднених на Житомир. інфо головним спеціалістом КП «Інспекція з благоустрою міста» Тетяною Венгловською: «Ми з комісією пройшли весь бульвар, і за актом у нас 55 дерев, які мають незадовільний стан: сухостійні, втратили декоративність, досягли вікової межі». Зберегти повинні лише 9 червонокнижних дерев. Не знаю, які саме дерева за цими планами мають увійти до числа знищених або щасливчиків, але, за моїми спостереженнями сухостійних, хворих, або негарних серед тих дерев якщо і є, то одиниці. Та й за діаметром стовбурів вони не схожі на «перестарків». Тобто виникають великі сумніви в обґрунтованості згаданих висновків. В таких випадках більше довіри викликав би експертний аналіз фахівців, не пов’язаних з місцевою владою. Краще київських. Але й у Житомирі є Поліський національний університет, де достатньо науковців в галузі дендрології.
Коли були оприлюднені плани щодо реконструкції Нового бульвару, певна дискусія стосовно дерев розпочиналася, але торкнулася вона в основному столітньої тополі зліва від кінотеатру «Жовтень». Проблема долі дерев, і не лише багатолітніх, в Житомирі існує давно, але вже як мінімум чотири каденції житомирських органів самоврядування її виріщують практично в один спосіб – зрізати. Щодо цієї тополі, то ще авторам попередньої реконструкції Нового бульвару варто було передбачити розрозтання її коренів і не планувати в радіусі 10 метрів, а той більше, жодних об’єктів і штучного покриття відкритих зон. Звісно, якщо б наші містобудівники на ділі, а не на словах, цінували зелені насадження. Хай зараз будь-хто з місцевих очільників говорить що завгодно про зрізання дерев, але ще років 15 назад в житомирській газеті «Факт» (редактор Ігор Бездітний, нині покійний) був опублікований матеріал під багатозначною назвою «Місто пеньків». З тих пір нічого не змінилося. А для унікальної тополі можна було нинішнім проектом теж передбачити (про це вже заговорили) певну площу для забезпечення її виживання.
На жаль, коли було оголошено, що у так званому загальноміському конкурсі на кращий проект бюджету участі більшість голосів отримала запропонована міською радою реконструкція Нового бульвару, не звернув увагу на його деталі. Хоча варто було. А так званому, тому, що, як слушно відмічали коментатори на цьому ж сайт Житомир. інфо, голосів 456 чоловік, які пітримали цей проект не можна вважати достатніми для вирішення долі близько 18 млн. грн. з казни житомирської громади. Щодо деталей, то не відразу впало в очі, що на представлених на Житомир.інфо відео і світлинах занадто великі площі встелені спеціальною плиткою і значно менше зелених зон. https://www.zhitomir.info/news_192750.html.
Отже бачимо широкі полоси так званої пішоходної зони. З деяких пояснень причетних до проекту або його виконання осіб, які фігурували, в тому числі на даному сайті, мотивацією такого планування була нібито необхідність розширення доріжок для зручності тих, хто буде робити там променади. Але дуже хотілося б побачити бодай-якісь обгрунтовані підрахунки, скільки людей максимально буває як у робочі, так і вихідні дні. Зазвичай, на пішоходній частині мені там зустрічалось небагато людей. Подібними спостереженнями ділилися зі мною знайомі житомиряни. Звісно у дні певних свят (нинішній рік не показовий з причини епідемії коронавірусу) в тому районі може збиратися багато людей – за моїми підрахунками, реально є 5-6 періодів масових заходів по кілька днів на кожний, починаючи з новорічних свят. Можливо ще декілька, пов’язаних з тими чи іншими подіями. Маю на увазі дійсно багатолюдні заходи, а не ті, коли для учасників і супутнього сервісу достатньо майданчику біля пам’ятника Сергію Корольову. Безумовно, для тих, хто хоче там щось заробити продажем в кіосках сувенірної продукції, ласощів, напоїв, частуванням на свіжому повітрі охочих та в інший спосіб, потрібне місце.
Але навіщо задля заходів, що займають навряд чи десяту частину від 365-366 днів, що нам дарує кожен рік, роширювати пішоходні зони. І головне – кожен, хто прогулювався Новим бульваром, може впевнитись, що це можливо зробити лише за рахунок зелених газонів і зрізання дерев.
Щоправда, згідно проекту обіцяно нове озеленення: облаштування газонів, висадка 570 кущів самшиту, 54 кущів ялівцю, 180 – барбарису, 2 – бузку, 29 – гортензії, 7 кущів дерену, 3 магнолії, 35 туй, 7 кленів, 3 липи і 3 ясені. В той же час в поясненнях представника проектанта реконструкції фігурували такі цифри – планується висадити близько 500 кущів і 20 дерев. Останні будуть висотою не нижче 1,7 м (вік близько 5-6 років), деякі дерева будуть вище 3-4 м. Тобто такі, що вважаються дорослими насадженнями. Зауважимо принагідно – 1,7 м це середній зріст дорослої людини, тобто в перші років п’ять ті, хто буде тут прогулюватися або стояти в спекотні або просто занадто сонячні дні приблизно від квітня до жовтня (як цьогоріч, наприклад) не зможе сховатися під ними від сонця. Тут виникає питання еквівалентності заміни 55 зрізаних дерев, як вже відзначалося, без помітних ознак старості і ушкоджень. 3 магнолії, 7 кленів, 3 липи і 3 ясені в сумі складають 16 дерев. Тобто 16-ть замість 55-ти. Нагадаємо, більшість не дуже високих. Якщо ж до дерев спробувати віднести туї, то вони дійсно спочатку будуть схожі більше на кущі, яким ще рости і рости, ніж на дерева.
А зараз на Новому бульварі маємо 3 (+-1) розкішні високі ялини плюс високі туї біля обласної бібліотеки ім. О.Ольжича, дуже гарні берези близько пам’ятника воїнам-афганцям. Гарні дерева і кущі, які дають затінок, біля готелю-ресторану «Гайки», вздовж зовнішньої межі зеленої зони і тротуару біля проїжджої частини, в інших місцях. Про унікальну тополю вже йшлося. Який сенс це знищувати? Щоб за рахунок коштів житомирської громади «заробити» як на зрізанні дерев, так і на їх висадці?
Представляється також, що достатньо було б замінити нинішні плити на доріжках та інших місцях в існуючому об’ємі. Плюс покриття навколо кінотеатру «Жовтень». Без розширення пішохідних зон за рахунок зелених.
Принагідно зауважу, що не раз чув від житомирян, доводилось відчувати самому, що нова плитка, укладена на вулиці Михайлівській, в Шодуарівському парку, деяких інших місцях має властивість відчутно нагріватися під сонцем, відтак підсилювати спеку, створювати дискомфорт замість приємності. Видається, що кращим варіантом було б використання таких видів плитки, які більше поглинають тепло ніж віддають. До речі, в цьому плані старі плити на Новому бульварі, схоже, не дають такого нагрівання, як нова плитка. Звісно, вони менш міцні, менш довговічні, але ж більше 20 років, що пройшли від попередньої реконструкції Нового бульвару, не було особливих причин ремствувати на їхній надмірний нагрів.
Але ж знову, напевне, інтерес виробників плитки, якою нині здебільшого устилають Житомир, вище зручності і комфорту житомирян. Складається враження, що деякі реконструкції в місті проводяться головним чином для того, щоб перерозподілити кошти міського бюджету на їхню користь. І, думається, прізвища кінцевих, читай найбільших справжніх бенефіціарів цього перерозподілу (навряд чи вони в стінах міськради) можна, принаймні гіпотетично, уявити.
Звісно, заміни потребує обрамлення (бордюри) пішоходної частини, зелених зон, скамієчки. Але останні мають бути зручними, із спинками, тому що так краще сидіти не напружуючись. Водночас на ескізах і відео в Інтернеті бачимо, що місця для того, щоб посидіти, розслабитись, не мають спинок. Мабуть, це має обійтися дешевше виконавцям.
До речі, 30 липня цього року на сесії міської ради депутат Владислав Пучич ставив питання, чи не обійдеться цей проект насправді вдвічі дорожче? А ще раніше радник міського голови, депутат міськради Олександр Черняхович заявляв, що 18 млн. грн. точно не вистачить.
Отже ключове запитання, чи дійсно реконструкція Нового бульвару в запропонованому проектантами вигляді конче потрібна Житомиру? Представляється, що найкращим варіантом була б його вибіркова реконструкція, не кардинальна. У варіанті без тотальної заміни дерев і розширення пішоходної зони, думається, можна було б обійтися 5-10 млн. грн.
Водночас виникають питання і щодо способу проходження цього проекту через міськраду. На її сайті, де є спеціальна рубрика «Громадська участь», мені не вдалося знайти згадок про проведення відповідних слухань чи обговорень. На фейсбучних сторінках деяких депутатів міськради також не помітив міркувань, пропозицій з даного приводу.
Загалом, у цьому році із запропонованих міськрадою (не громадськістю) трьох проектів бюджету участі, лише реконструкція кінотеатру «Жовтень» вбачається більш-менш слушною. Великі запитання є до планів щодо водонапірної вежі. Невже її треба робити для того, щоб хтось з міського бюджету «заробив», на встановленні пластикових вікон, наприклад. Якщо там варто замінювати вікна, то кращим варіантом було б поставити рами, наближені за виглядом і матеріалом до автентичних. На це грошей не було б шкода. Але закономірне запитання, і його ставили житомиряни – там колись вже було гарне затишне кафе «Ювілейне». Його звідти виселили. Натомість з обох боків вежі згодом виникли добудови знову таки з кав’ярнями-барами, що суттєво змінили її первісний вигляд.
В принципі процедура конкурсу проектів, які мають йти під маркою пропозицій громадськості мала б бути корінним чином змінена. Щоб переможцем, справжнім, а не фейковим, ставав такий, що набрав не менше 5 тисяч голосів. Такі конкурси потребували б значно більше зусиль міськради – масове інформування, процедури обговорення, врахування їхніх результатів. Але лише в такому разі вони могли б вважатися насправді представницькими, такими що відображають думку принаймні активної частини городян.
