Як відомо, члени "батьківських комітетів" придбають за кошти, зібрані з інших батьків, товари та послуги для садочків і шкіл. Нелегальний збір коштів на потреби закладів призводить до нераціонального розподілу коштів, неповного бухгалтерського обліку, ускладнень при звітуванні, конфліктів між батьками, втягуванню в конфлікти працівників закладів і навіть булінгу батьків та їхніх дітей.

Явише набуло неприємної назви "побори". Вже декілька років Міністерство освіти спільно з громадськістю веде роботу над усуненням поборів. Зроблено перші кроки: вимога звітування закладів про отриману ними благодійну допомогу з вересня 2017 року стала нормою статті 30 Закону "Про освіту", з березня 2020 року діє Закон "Про повну загальну середню освіту", стаття 30 якого роз'яснює, що рішення органів батьківського самоврядування виконуються іншими батьками виключно добровільно, останні 2 роки більшість шкіл та садочків міста систематично оприлюднюють на своїх вебсайтах інформацію про обсяги отриманої ними благодійної допомоги.

Наступна проблема, до вирішення якої впритул підійшов Житомир - необґрунтованість пропозицій закладів щодо отримання допомоги. Пояснимо.

Батькам при зборі коштів усно повідомляють, що без допомоги батьків садочок, школа не можуть обійтись. Необхідність надання допомоги аргументують власними переконаннями та завжди без документального обґрунтування. Побажання адміністрації закладів щодо допомоги доносяться до батьків непублічно, з залученням вихователів та вчителів. Це виглядає дивним ще й тому, що ані батьки, ані педагогічні працівники не є відповідальними за залучення коштів для покращення матеріально-технічного забезпечення.

Виникає питання, що заважає керівникам закладів освіти звертатися публічно до потенційних благодійників? Адже це сприяло б налагодженню відносин в батьківських колективах, звільненню педагогів від принизливого обов'язку та підвищенню авторитета керівників, раціоналізації розподілу коштів, розвитку добровільної свідомої благодійності.

Відповідь на це питання слід шукати у сфері бюджетного фінансування. Декілька років тому громадськістю було виявлено, що керівники закладів не запитують з бюджету кошти у повній мірі на ті потреби, за фінансуванням яких звертаються до батьків. Відповідно й надходження коштів з бюджету на такі потреби у міській раді не планують, цілком покладаючись на сіру батьківську касу. Ситуація змінювалась поступово.

У березні 2016 року екс-заступник міського голови Матвій Хренов закликав керівників закладів освіти подавати у пропозиціях щодо потреби в коштах об'єктивні розрахунки.

У травні 2018 року ГО "Демократичний Альянс Жінок" організувала акцію "Освіто! Порахуй потреби!", аби привернути увагу громадськості та влади до того, що побори в закладах освіти існуватимуть доти, доки не буде приведено до вимог законодавства порядок складання кошторисів закладів освіти. Важливим етапом такого порядку є підрахунок об'єктивних потреб.

Для прикладу наведу динаміку зміни потреби в коштах ЗОШ № 7 для закупівлі товарів (разом по КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" та КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування"): на 2015 рік (арк. 7-8) - 23,4 тис. грн; на 2016 рік – 68 тис. грн; на 2017 рік – 223,5 тис. грн; на 2018 рік – 194,6 тис. грн; на 2019 рік – 7,0 млн грн; на 2020 рік – 1,8 млн грн; на 2021 рік - 12,4 млн грн. І це не межа. Вражає, чи не так? Департамент освіти мусить обирати між "закручуванням гайок", яке відбувається протягом 30 років, та формуванням перспективного плану виходу освіти з глибокої фінансової кризи.

Чому є важливим оприлюднення потреб? Керівник може оприлюднити тільки офіційно обґрунтовані пропозиції. Отже, оприлюднення є додатковим запобіжником неефективного розподілу коштів, як батьками, так і працівниками закладів, та можливого розкрадання.

У жовтні 2019 року житомиряни підписали петицію “Щодо забезпечення прозорості фінансування садочків та шкіл”, у якій просили забезпечити оприлюднення інформації про потреби закладів освіти у коштах на вебсайтах закладів та в інших відкритих джерелах.

У листопаді 2019 року за ініціативою громадськості було оприлюднено проєкт рішення сесії “Про формування об’єктивних потреб закладів освіти м. Житомира”. Постійна комісія з соціяльно-гуманітарних питань, під головуванням Наталії Леонченко, рекомендувала відхилити проєкт. Мотивували таке рішення усними свідченнями керівників декількох закладів освіти (ЗДО № 25, ДНЗ № 73, ЗОШ № 10, Ліцей № 24) про те, що потреби формуються відповідним чином. Водночас комісія рекомендувала "оприлюднювати сформовану об'єктивну потребу в зручній уніфікованій формі на сайтах закладів з метою більш широкого інформування потенційних благодійників" (протокол № 153).

У грудні 2019 року в ефірі Телеканалу СК1 заступниця директора департаменту освіти Світлана Ковтуненко повідомила, що департамент освіти готовий сприяти виконанню такої рекомендації. Станом на 31 жовтня 2020 року заклади освіти повинні були оприлюднити "Інформацію щодо потреби в коштах на 2021 рік".

Станом на 3 листопада документ оприлюднено на вебсайтах 36 садочків (з 45). Його можна знайти у розділах “Про нас - Звітність”, "Управлінська діяльність - Звітність", "Візитка - Звітність", "Діловодство - Звітність", "Інформація про заклад - Звітність", "Документи". Знайти документ на сайтах шкіл можна в розділах "Звітність", “Звіт”, "Фінансова звітність", "Інформаційна відкритість", "Прозорість", "Інформація", "Про нас" тощо. З 33 шкіл документ оприлюднило 25. Вебсайти закладів освіти доступні на головній сторінці вебсайту департаменту освіти.

Тепер, якщо до Вас звернуться за матеріальною допомогою, наприклад, для придбання принтера, Ви швидко можете дізнатись, чи є офіційно обґрунтованою потреба у принтері.

Довідковий бонус

Інформація від керівника щодо потреби в коштах на рік являє собою пропозиції до проєкту індивідуального кошторису. Департамент освіти має врахувати ці пропозиції при формуванні бюджетного запиту по сфері освіти, який розглядатимуть в міській раді. Надалі, після остаточного затвердження у січні 2021 року індивідуальних кошторисів закладів, можна буде бачити, на які потреби виділено бюджетні кошти за загальним фондом, а на які - ні.

Потреби, які не профінансують з загального фонду бюджету, можна покривати за рахунок коштів спеціяльного фонду. Власне до спеціяльного фонду, при відповідному бухгалтерському обліку, і потрапляють благодійні надходження.

От тоді і можна поміркувати, чи є бажання надавати матеріальну допомогу закладу освіти.

З повагою

членкиня ГО "Демократичний Альянс Жінок",

членкиня Спілки "Освіту - в законне русло"

Наталія Слободянюк