Майже 40% матеріалів у житомирських онлайн-медіа взагалі не містять згадок ні про жінок, ні про чоловіків. У таких новинах зазвичай подаються статистичні дані про захворюваність на ГРВІ, кількість вимушених переселенців, які прибули евакуаційним потягом, оперативна інформація з фронту, оголошення про аварійні ситуації, попередження про планові роботи військових і ймовірні вибухи. У тих же новинах, де є люди, жінки згадуються майже в чотири рази рідше, ніж чоловіки. Співвідношення згадок жінок і чоловіків становить 25% до 75%. Втім, медіа майже збалансовано залучало до коментування експерток — їх частка склала 45%. Число ж героїнь у новинах не перевищувало 22% від загальної кількості героїв. Порівняно ще з довоєнним гендерним моніторингом у лютому 2021 року, відсоток героїнь у новинах знизився на 8%, натомість кількість експерток цього року зросла у півтори рази.
Такі результати дослідження гендерного балансу у п’яти популярних житомирських онлайн-медіа Житомир.інфо, Журнал Житомира, Житомир Online, 20 хвилин Житомир, Сайт Житомира 0412 (по 50 новин на кожному сайті). Моніторинг проводився з 5 по 11 лютого 2024 року. Досліджуючи новинні стрічки, ми рахували кількість експерток та експертів, а також героїв та героїнь у матеріалах. Присутність жінок та чоловіків аналізували у таких темах: війна, політика, кримінал, медицина, економіка, соціальна сфера, культура, спорт, суспільство та шоубізнес, а ще звертали увагу на прояви сексизму та гендерні стереотипи.
Героїні і експертки — у криміналі
Житомирські онлайн-медіа часто наповнюють новинні стрічки інформацією із пресрелізів. За результатами дослідження, найчастіше згадки про жінок-героїнь траплялися у матеріалах про кримінал і надзвичайні ситуації (38,5% від загальної кількості героїв і героїв). Майже порівну, 14% і 11% героїнь відповідно були в новинах про соціалку і спорт.
Жінки-героїні у новинах фігурували або як жертви, наприклад, «потерпіла від злочину», «пенсіонерка, яка впала у десятиметровий колодязь», або як підозрювані у злочинах, як, наприклад, тут «19-річна жителька Вінниччини, яка разом із заявницею вживала спиртне, …заволоділа грошима» або тут: «обвинувачена у сприянні в незаконному переправленні через кордон України». Чоловіки ж у цій тематиці частіше були правопорушниками, рідше — потерпілими/учасниками надзвичайних ситуацій. У поодиноких випадках про чоловіків розповідали як про рятівників, які витягнули з води рибалку, або з колодязя чоловіка, або розчистили дорогу від повалених дерев.
Набагато рідше жінки з’являлися у новинах про освіту чи культуру. Як про героїнь у медіа писали про спортсменку Анастасію Фурник, начальницю житомирського пресцентру «Газорозподільних мереж України» Юлію Петришену, письменницю Люко Дашвар, директорку Гуманітарного Хабу «Житомир» Дар'ю Сівцеву, психологиню Анну Черновол, експертку із здорового харчування Анну Яцкову. Тему війни жінки взагалі не коментували. Із двох десятків публікацій на воєнну тематику абсолютна більшість стосувалась військовослужбовців та експертів-чоловіків. Жінка-героїня згадувалась 1 раз, як дружина загиблого воїна.
Серед експерток майже половину, 10 експертних коментарів в новинах, дала речниця ГУНП в Житомирській області Вікторія Дубовик. Вона зазвичай коментувала найбільш резонансні кримінальні злочини та надзвичайні ситуації. Ще по 4 згадки належали у заступниці начальника Житомирської ОВА Наталії Остапченко, яка коментувала освіту та співпрацю з міжнародними донорами, і синоптикині Наталки Діденко.
Фемінітиви є, але не завжди
Усі медіа активно використовують фемінітиви. Можна сказати, що такі статуси як пресофіцерка, директорка, представниця, фахівчиня, психологиня, спізасновниця, президентка є нормою для медіа. Втім, у деяких публікаціях, зокрема, на сайті «20 хвилин.Житомир» все ще зустрічається «синоптик Наталка Діденко», або «серед кращих спортсменів …майстер спорту України з плавання Анастасія Хоменко», де було б доречно вжити фемінітиви, підсиливши видимість жінок в найрізноманітніших професіях.
Упродовж моніторингу ми не зафіксували випадків сексизму, дискримінації жінок об’єктивізації тіла, ейджизму чи бодішеймінгу чоловіків або стереотипів щодо чоловіків. Тож, сподіватимемось, що житомирські медіа зберігатимуть позитивну тенденцію й надалі. До слова, на сайті «Житомир.онлайн», на якому у 2021 році ми фіксували матеріали з ознаками сексизму і мав низькі показники гендерного балансу (24% героїнь і 13% експерток), у цьому році гендерний баланс суттєво поліпшився. У новинах було 32% героїнь і 60% експерток. Сексизму в проаналізованих публікаціях ми не виявили ані тут, ані інших сайтах. Натомість погіршили свої позиції «20 хвилин. Житомир» і «0412», чиї показники по згадкам героїнь знизились вдвічі, з 40 до 20%.
Голова ради ГО «Паритет», радниця з гендерних питань голови Житомирської ОВА Наталія Тарасенко вважає, що навчання та інформування колективів редакцій про вжливість гендерного балансу допомагатиме медіа ставати чутливішими до гендерних питань.
«Паритетне представлення жінок та чоловіків як серед героїнь/героїв, так і серед експерток/експертів важливе з кількох причин. По-перше, це унаочнює тих людей, хто оточує нас навколо, хто, який і як робить внесок у розвиток громади, держави, суспільства. Фемінітиви на цьому шляху допомагають показати і зробити видимими жінок у всіх цих процесах. На сьогодні ми маємо позитивну динаміку у збільшенні частки медіа, які вживають фемінітиви, проте актуальним залишається розширення пулу експерток для відображення присутності жінок у різних сферах життєдіяльності та їх фаховості», - розповіла радниця з гендерних питань. За її словами, відсутність коментарів від жінок-експерток про економічні і політичні процеси, військову справою не означає, що таких жінок немає, просто їх не завжди шукають або що журналісти/журналістки можуть не усвідомлювати важливість у цьому.
Оксана Трокоз, представниця Інституту масової інформації у Житомирській областіНаписання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
