Україна входить у теплий сезон із небезпечним відчуттям, що найгірше вже позаду. І саме це зараз найбільший ризик.

Навантаження на енергосистему знизилось, сонячна генерація працює, ситуація виглядає стабільнішою. У цей момент легко зробити хибний висновок - що головні проблеми вже позаду.

Це не так.

Дефіцит генеруючих потужностей нікуди не зник. Частина інфраструктури втрачена безповоротно або суттєво пошкоджена. Ризики нових атак залишаються. І є всі підстави вважати, що до наступної зими система підійде не в кращому стані, ніж торік.

Цієї зими навіть у багатьох великих містах, не тільки в Києві, були відчутні проблеми з теплопостачанням. І це важливий сигнал. Питання вже не лише в електрогенерації, а й у стабільному забезпеченні помешкань, цілих міст теплом.

Офіційно декларується введення близько 1,6 ГВт розподіленої генерації. Фактично темпи значно скромніші.

І тут важливо чесно сказати: справа не в технологіях.

В Україні вже є бізнес, який розуміє, як працюють рішення у сфері когенерації, накопичення енергії та відновлюваної генерації. Є досвід, є команди, є готовність рухатись швидко.

Але є середовище, яке цей рух стримує.

Сьогодні розвиток розподіленої генерації впирається в одні й ті самі речі:

• складне та повільне приєднання до мереж
• регуляторні обмеження
• відсутність повноцінно ринкових тарифів
• нерівні умови для учасників
• обмежений доступ до фінансування

Держава почала рухатися в правильному напрямку. Це видно. Але швидкість цих змін поки що не відповідає реальності, в якій ми живемо.

А реальність проста: часу мало.

До наступного опалювального сезону залишилось менше ніж 30 тижнів.

За цей час неможливо побудувати нову велику генерацію. Неможливо відновити системні об’єкти.

Але можна швидко наростити розподілену генерацію - якщо цьому не заважати.

І тут важливо окремо сказати про когенерацію. Це не лише про електроенергію. Це про одночасне виробництво тепла і світла там, де це потрібно - в містах, на підприємствах, у критичній інфраструктурі. Саме такі рішення можуть частково зняти навантаження з централізованих систем і підвищити стійкість у пікові періоди.

Бізнес готовий це робити.

І тут важливий момент, про який рідко говорять вголос. Проблема не лише в грошах. Капітал приходить туди, де є зрозумілі правила і прогнозована окупність. Під такі проєкти фінансування знаходиться.

Питання в іншому - чи з’являться ці правила достатньо швидко.

Сьогодні державі не потрібно робити все самостійно. Потрібно прибрати те, що заважає тим, хто вже готовий діяти.

Питання не в готовності бізнесу.

Питання - у готовності системи змінюватися.

Бо наступна зима - це не гіпотеза.

Це дедлайн.