Житомирські медійники у 2026 році використовують штучний інтелект ширше й практичніше, ніж, скажімо, два роки тому. Для редакцій він передусім став технічним помічником: допомагає розшифровувати інтерв’ю, перекладати тексти, перевіряти помилки, створювати окремі елементи зображень для соцмереж чи YouTube, працювати з монтажем та дизайном дизайном. Водночас головний принцип залишається незмінним: усе, що створене або оброблене ШІ, має перевіряти людина, а відповідальність за точність, достовірність і баланс несе автор або редакція.

Два роки тому, коли регіональна представниця ІМІ в Житомирській області Оксана Трокоз вже запитувала у представників медіа про використання нейромереж, зʼясувалося, що частина редакцій майже не користувалася ШІ або робила це рідко. Тоді медійники говорили про недовіру до згенерованих текстів, ризик помилок і потребу вручну перевіряти все, що пропонують нейромережі. У 2026 році ця обережність не зникла, але змінився масштаб використання: ШІ вже частіше сприймають не як експеримент, а як робочий інструмент для рутини, який економить час, але не ухвалює редакційних рішень і не створює журналістський матеріал замість людини.

ШІ як помічник, а не творець контенту

Головний редактор Житомирської філії Суспільного Дмитро Клименко розповідає, що в Суспільному є розроблена політика роботи з використанням штучного інтелекту, якою користуються всі регіональні команди мовника.

«Ми використовуємо в роботі сервіси штучного інтелекту і обов’язково в кожному матеріалі, де використовуємо ШІ, про це говоримо. Використовуємо штучний інтелект для транскрибації аудіо в текстовий формат. Звісно, будь-які матеріали, які ми обробляємо за допомогою ШІ, повністю перевіряємо. Тобто людина після ШІ перевіряє абсолютно всю інформацію: чи це текст, чи це якісь ілюстративні матеріали», – говорить Дмитро Клименко.

Приклад маркування згенерованої ілюстрації. / Скрин сайту “Суспільне Житомир”

За його словами, ШІ також допомагає з монтажем відео, наприклад, коли потрібно заблюрити певні елементи в кадрі.

«Це може зробити штучний інтелект, і це швидше, ніж людина б вручну виставляла крапочки, щоб щось замилити. Але ми не створюємо контент штучним інтелектом, не генеруємо фотографії, відео, тексти. Використовуємо ШІ як помічника в обробці матеріалу, а не як інструмент для його створення», – пояснює редактор.

Дмитро Клименко зазначає, що штучний інтелект може забирати на себе монотонну роботу, але контроль людини все одно залишається обов’язковим.

«Ми навчилися добре користуватися ШІ, щоб полегшити, спростити свою роботу, можливо, дати більше уваги темам, на які зараз у нас не вистачає часу і ресурсу, віддавши монотонну роботу ШІ», – додає він.

Транскрибація, переклад і технічні задачі

Редакторка мультимедійного відділу Житомир.info Валерія Володіна розповідає, що їхній відділ також звертається до ШІ переважно для технічних задач.

«Наш відділ використовує штучний інтелект у роботі для розшифрування інтерв’ю, коментарів спікерів, перекладу іноземної мови, створення деяких елементів зображень для обкладинок на YouTube. Якщо журналіст використовує ШІ, тоді обов’язково текст, факти та дані, створені або оброблені ШІ, він має перевіряти самостійно. Якщо використовуємо фото для соцмереж, вказуємо, що вони створені ШІ. Загалом ШІ використовуємо як додатковий інструмент у роботі для більш технічних задач, а за точність, достовірність та баланс відповідає автор матеріалу», – говорить Валерія Володіна.

Журналістка Укрінформу Ірина Чириця каже, що використовує ШІ рідко, але після цього ретельно перевіряє текст.

«Я використовую ШІ тільки для зчитування звуку з диктофона, але ретельно все перевіряю після нього, бо він не ідеально з цим справляється. Кілька разів просила, аби дав заголовки моїм матеріалам, але їх усі бракувала, бо якісь занадто примітивні. У підсумку називала сама», – розповідає Ірина Чириця.

Коли одна людина виконує кілька ролей

Для невеликих редакцій або медійників, які працюють самостійно, ШІ може бути способом зекономити час на рутині. Засновниця і головна редакторка інтернет-видання “ЧерМедіа” Вікторія Дубовик розповідає, що штучний інтелект допомагає їй одразу в кількох ролях.

«Використання штучного інтелекту дуже допомагає мені як редакторці, журналістці, операторці, монтажерці та засновниці інтернет-видання. Усі ці ролі перераховані не даремно, адже наразі я працюю сама. Осягнути все одночасно надзвичайно складно. ШІ допомагає редагувати тексти, знаходити додаткові джерела інформації, створювати ілюстрації до публікацій та виконувати багато інших завдань, які економлять час і дають змогу зосередитися на головному», — говорить Вікторія Дубовик.

Вона також зазначає, що раніше не використовувала позначку про застосування ШІ під зображеннями, але планує це робити.

«Досі я не використовувала таку позначку, але від сьогодні буду. Адже я завжди зазначаю авторів фотографій та джерела інформації. Вважаю, що буде справедливо віддати належне й штучному інтелекту», — додає редакторка.

ШІ в радіо, соцмережах і телевізійному дизайні

Директорка КП «Коростеньмедіа» Світлана Барановська розповідає, що в їхній роботі ШІ використовують не лише для текстів, а й для соцмереж, радіо та телевізійного дизайну.

«Працівники «Коростеньмедіа», сайту та соціальних мереж, користуються транскрибацією аудіо у текст, генерують картинки, пости для сторіс. Загалом журналісти користуються в пошуку додаткової інформації, але перевіряють її з різних джерел, у перекладі мов, редагуванні текстів, генерації ідей та базовому створенні контенту. На радіо ШІ допомагає у пошуку цікавої інформації для розважальних рубрик, у нас навіть є джингли, згенеровані ШІ, тому що не вистачає саме чоловічих радійних голосів. Також нейромережі використовують в телевізійному дизайні», – говорить Світлана Барановська.

Водночас вона наголошує, що редакція використовує ці інструменти обережно.

«Одна справа – написана ШІ текстівка до подкасту на радіо, вона штучна і завжди однакова, а інша справа – журналістський текст: з родзинкою та оригінальністю окремого героя чи теми», – додає вона.

Приклад використання інструментів ШІ у соцмережах “Журналу Житомира”/ Скрин facebook-сторінки “Журналу Житомира”

Редакторка “Журналу Житомира” Ванда Вітковська також говорить про штучний інтерелкт як допоміжний інструмент, який пришвидшує роботу дає змогу більше уваги приділити змісту.

«Використовую інструменти штучного інтелекту як допоміжний засіб. Застосовую Grammarly для перевірки граматики та стилістики, ШІ-інструменти для фактчекінгу, а також іноді, за потреби, для створення ілюстрацій до матеріалів, публікацій у соцмережах та інших діджитал-проєктів. Це допомагає пришвидшити робочі процеси та приділити більше уваги змісту й редакторській роботі», – зазначає Ванда Вітковська.

Приклад маркування згенерованої ілюстрації. / Скрин сайту “Журнал Житомира”

Редагування текстів і перевірка після ШІ

Засновник «Фактів Житомира», журналіст, громадський активіст Сергій Харчук каже, що користується ШІ досить активно вже третій рік. Для глибшого і безпечнішого використання він проходив курс від Google на платформі Coursera.

«Це дійсно дуже полегшує роботу, тому що я значно менше витрачаю часу, наприклад, на інтерв’ю, розшифровку інтерв’ю. Наразі є автоматичні інструменти, які чудово розуміють українську мову і можуть розпізнати голос з аудіо чи відеодоріжки. Раніше на розшифровку інтерв’ю я витрачав декілька годин, а якщо це велике інтерв’ю, то працював з ним два-три дні. Зараз я можу на це витратити значно менше часу», – розповідає Сергій Харчук.

Він каже, ШІ доволі якісно розшифровує текст, але після цього усе одно потрібно переслуховувати запис і перевіряти розшифровку, адже інструмент може пропустити окремі слова або неправильно їх зрозуміти. Водночас, за його словами, ШІ добре прибирає з тексту вставні і зайві слова.

Також медійник використовує ШІ для роботи з текстами. Зокрема, просить інструмент оцінити, чи текст написаний по суті, прибрати «воду», а в пресрелізах залишити для читача головне, без пафосу й прославлення компаній, спонсорів чи влади. Водночас Харчук наголошує, що все, оброблене ШІ, потрібно перевіряти.

«Завжди будь-який текст після ШІ обов’язково треба перепровіряти, тому що можуть бути помилки, галюцинації, і без людського нагляду тут ніяк. Загалом ШІ полегшує мою роботу. Я можу витрачати менше часу на ту рутину, на яку витрачав більше, і цей вільний час розподіляти для виконання інших задач або для відпочинку», – каже Сергій Харчук.

Маркування ШІ: текст, зображення і відповідальність

У коментарях житомирських журналістів підхід до маркування різниться. У Суспільному, за словами Дмитра Клименка, використання ШІ позначають у матеріалі. У Житомир.info, за словами Валерії Володіної, якщо для соцмереж використовують фото, створені ШІ, про це вказують. Вікторія Дубовик каже, що раніше не позначала такі зображення, але планує це робити.

Приклад маркування згенерованої ілюстрації. / Скрин сайту “Суспільне Житомир”

Сергій Харчук пояснює, що не маркує обробку тексту, якщо ШІ був лише допоміжним редакційним інструментом. Водночас він звертає увагу, що зображення, створені ШІ, варто позначати. «Я підписаний на багато донорських організацій і бачу, що вони самі відверто використовують ШІ для своїх постів і генерують зображення. Серйозні організації підписують, що зображення створено за допомогою ШІ», – зазначає Сергій Харчук.

Отже, коментарі житомирських медійників показують: ШІ в редакціях найчастіше використовують не як автора, а як інструмент для пришвидшення роботи. Він допомагає розшифровувати інтерв’ю, перекладати, редагувати, структурувати тексти, створювати ілюстрації чи технічні елементи контенту. Але рішення, перевірка і відповідальність залишаються за людиною.

Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації у Житомирській області