За останні понад 10 років Житомир отримав мільйони євро кредитів і безповоротної допомоги від ЄС, міжнародних установ та європейських країн. Що змінилося завдяки цим коштам, а що досі чекає на результат? Розповідаємо на 8 прикладах.
Євроінтеграція, яку можна побачити на власні очі
Євроінтеграція України. На перший погляд, це доволі складна тема. Що це взагалі таке? Навіщо воно нам? І коли нарешті настане?
Україна рухається до Європейського Союзу вже не одне десятиліття. 28 лютого 2022 року ми офіційно подали заявку на вступ до ЄС, у червні отримали статус країни-кандидата, а 25 червня 2024 року розпочалися переговори про вступ.
Напевно, ви чули в новинах про переговорні кластери, реформи та європейські стандарти. Звучить складно. Насправді йдеться про велике домашнє завдання: привести українські закони, державні установи та правила життя у відповідність до вимог Євросоюзу.
Але почнемо не з документів і переговорів у Брюсселі, а з нашої рідної Житомирської громади. Там, де ми щодня ходимо, їздимо, працюємо, лікуємося, виховуємо дітей, допомагаємо нашим Захисникам і Захисницям, ховаємося від російських атак та намагаємося жити, а іноді просто вижити в умовах війни.
Коли ми приїжджаємо до Європейського Союзу, часто першою бачимо Польщу. Сучасні дороги, нові мости, утеплені будинки, зручний громадський транспорт. І таблички з прапором ЄС та написами «Співфінансовано Європейським Союзом».
Польща справді отримала величезну фінансову підтримку ЄС для свого розвитку. Дивишся на це все й думаєш: от би й нам так! Здається, що подібні зміни можливі лише там, у країнах Євросоюзу.
Але це лише перше враження.
Жодна країна чи місто не стає сучасним за одну ніч. Проєкти реалізуються роками, а їхніми результатами люди користуються десятиліттями, часом навіть не здогадуючись, звідки на це взялися гроші.
Житомирська влада любить називати наше місто європейським. Щоправда, чимало містян, і я особисто також, мають до цього твердження запитання.
Бо прапор Євросоюзу, прапори країн-партнерів над Михайлівською та напис «Я люблю Житомир» кількома мовами ще не роблять місто європейським.

Фото: Житомир, вулиця Михайлівська, 9 травня 2024 року. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук
Європейськість, на мою думку, вимірюється не кількістю прапорів, а якістю життя, доступністю послуг, комфортом, безпекою та ставленням влади до своїх громадян.
І все ж за останні понад 10 років у Житомирі відбулися зміни завдяки співпраці з ЄС, міжнародними фінансовими установами та окремими європейськими країнами.
Важливо їх розрізняти. Євросоюз фінансує одні програми безпосередньо, міжнародні банки надають кредити, а держави на кшталт Швейцарії мають власні програми допомоги. Не всі ці гроші є коштами ЄС і не всі вони безповоротні.
Одні проєкти вже завершені, інші тривають, а деякі реалізуються із затримками. Тож розберімося без нескінченних чиновницьких звітів та урочистих промов про «поглиблення співпраці».
Що ми, житомиряни, вже отримали від співпраці з Європою?
1. Пів сотні нових тролейбусів і маршрут на Мальованку
Почнемо з того, що більшість житомирян точно бачила на власні очі.
У 2020–2021 роках Житомир отримав 50 нових низькопідлогових тролейбусів БКМ-321. Їх збирали в Луцьку з використанням комплектуючих білоруського виробництва. Спочатку планували придбати 49 машин, але завдяки економії замовили ще одну.
Проєкт реалізували за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це міжнародний банк, який надає кредити на розвиток економіки, бізнесу та міської інфраструктури. Він не є установою Євросоюзу.

Фото: Тролейбус БКМ у Житомирі на маршруті 15-А. Автор: KMM
Початковий бюджет програми становив 12 млн євро. З них до 10 млн євро передбачалися як кредити ЄБРР та Фонду чистих технологій (міжнародного кліматичного фонду, який надає пільгові кредити), а до 2 млн євро планували залучити як безповоротний грант ЄС.
Тобто основну частину грошей місто не отримало в подарунок: це позики, які потрібно повертати.
Одним із результатів програми стало будівництво нової тролейбусної лінії на Мальованку. 1 червня 2024 року запрацював маршрут №5, який з'єднав мікрорайон із залізничним вокзалом. Місцеві мешканці чекали на таке сполучення десятиліттями.

Нові машини зробили поїздки зручнішими для людей старшого віку, пасажирів із дитячими візочками та людей з інвалідністю.
За словами керівника Житомирського трамвайно-тролейбусного управління (ТТУ), у жовтні 2026 року підприємство випускало в будні на маршрути 63 тролейбуси. Машини БКМ-321 становлять значну частину цього транспорту.
Чи вирішили 50 нових тролейбусів усі транспортні проблеми Житомира? Звичайно, ні. Але вони та нова лінія існують не лише у звітах. Ними користуються житомиряни.
А ще Житомир отримує транспорт із Хорватії та Швейцарії
У 2026 році хорватське місто Осієк подарувало Житомиру 6 вживаних трамваїв Tatra. На початку листопада три вагони вже перевозять пасажирів, ще три готують до експлуатації.
А зі швейцарського Люцерна надійшли 10 вживаних низькопідлогових тролейбусів Hess, які мають пройти необхідну підготовку перед виходом на маршрути.
Фото: Тролейбус Hess на вулицях Швейцарії. Сьогодні він у Житомирі. Автор: marc transports
Уряд Швейцарії виділив на програму передачі транспорту та супутні заходи 1,166 млн швейцарських франків. Це не вартість самих тролейбусів, а фінансування ширшої програми допомоги.
Ось ще один приклад європейської солідарності: міста оновлюють свій транспорт, а машини, які можуть іще служити людям, передають українським громадам.
2. 116 квартир для переселенців. Допомога ЄС є, новосілля затримується
Житомир отримав 8 млн євро безповоротної допомоги Євросоюзу на будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб.
Проєкт реалізують за участі Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО). Це міжнародна фінансова установа, створена п'ятьма країнами Північної Європи для підтримки екологічних та енергоощадних проєктів.
У місті зводять 4 будинки на 116 квартир, де зможуть проживати понад 400 людей, які через війну втратили можливість жити вдома.

Квартири передадуть із ремонтом, меблями та побутовою технікою. Перші поверхи пристосовані для людей з інвалідністю, також передбачене укриття.
Житло залишатиметься власністю громади. Переселенці зможуть проживати в ньому безоплатно, оплачуючи комунальні послуги.
У 2026 році загальну вартість будівництва оцінювали у 485 млн грн, з яких близько 70 млн грн передбачали з міського бюджету.

Будівництво мали завершити до кінця 2026 року, але підрядник не вкладається у строки. У жовтні на засіданні депутатської бюджетної комісії повідомили про перенесення завершення робіт на квітень 2027 року.
Серед причин називали проблеми з постачанням матеріалів та нестачу працівників.
Отже, європейська допомога є, будівництво просунулося, частину квартир облаштовано, але переселенці ще не отримали ключі.
Це приклад того, що залучити міжнародні гроші недостатньо. Не менш важливо вчасно виконати обіцяне.
3. Пів мільйона євро на оновлення лікарні
У травні 2025 року в одному з комунальних медичних закладів Житомира відкрили оновлений операційний блок.
Реконструкцію провели в межах «Програми з відновлення України» за підтримки Європейського Союзу та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Це банк самого Євросоюзу, який фінансує проєкти розвитку та відновлення інфраструктури.

Фото: Нова операційна у одному з медзакладів Житомира. Автор: Суспільне Житомир
На роботи спрямували 511 тис. євро. Фінансування будівельних робіт забезпечено довгостроковим кредитом від ЄІБ, тоді як супутні процеси координації та технічної підтримки проєкту фінансувалися за рахунок безповоротного гранту від ЄС. За ці кошти оновили приміщення та необхідне обладнання, створивши сучасніші умови для роботи медиків і лікування пацієнтів.
За оцінкою ЄІБ, покращеними умовами лікування зможуть щороку користуватися понад 6000 пацієнтів. Це очікуваний показник, а не кількість уже проведених операцій.
Медикам потрібні не лише знання, а й умови, в яких їх можна застосувати.
4. Тепліші школи та дитсадки
Ще у 2014 році Житомир розпочав проєкт підвищення енергоефективності 19 комунальних будівель, зокрема шкіл, дитсадків та медичних закладів.
НЕФКО надала місту кредит на 3 млн євро. Загальний бюджет програми становив близько 4,7 млн євро, оскільки до фінансування також долучилися міжнародні грантові фонди, Швеція та сам Житомир.
Програма передбачала утеплення фасадів і дахів, заміну вікон та встановлення сучасного обладнання для опалення.

Фото теплового пункту одного з дитсадочків Житомира, де провели термомодернізацію. Автор: Міська рада Житомира
Наприклад, коли надворі теплішає, таке обладнання дозволяє автоматично зменшити подачу тепла до будівлі. Отже, приміщення не перегріваються, а енергія використовується економніше.
За початковими розрахунками НЕФКО, програма мала заощаджувати близько 1,5 млн кубометрів газу щороку. Головна мета для громади проста: тепліші приміщення для дітей і менші витрати на опалення.
5. Як Швейцарія допомогла Житомиру виробляти енергію з деревної щепи
У 2015 році за підтримки уряду Швейцарії в Житомирі розпочали масштабну модернізацію теплопостачання.
Один із результатів програми: впровадження технології, яка дозволяє виробляти тепло та електроенергію з деревної щепи.

Щепа — це подрібнена деревина, зокрема відходи деревообробки, які можна використовувати як паливо замість природного газу. Спеціальне обладнання дозволяє одночасно отримувати з такого палива два види енергії: тепло й електрику.
Це не означає, що весь Житомир перейшов на опалення деревиною. Але така технологія допомагає зменшувати залежність від природного газу.
Крім цього, за підтримки Швейцарії оновлювали теплові мережі, встановлювали обладнання для регулювання подачі тепла до будинків та утеплили п'ять дитсадків.
За підсумками програми, оприлюдненими у 2023 році, її бюджет становив майже 20 млн євро, з яких близько 16 млн надала Швейцарія.
Швейцарія не входить до Євросоюзу, тому це допомога окремої європейської держави, а не фінансування з бюджету ЄС.
Сьогодні, коли росія регулярно атакує енергетику України, значення енергоощадних технологій відчувається особливо гостро. Хоча жодна модернізація не гарантує місту захисту від наслідків обстрілів.
6. Нове вуличне освітлення за участі міжнародних партнерів
Пам'ятаєте старі ліхтарі на житомирських вулицях, із яких світила лише частина? Та провулки без освітлення. Це було не так уже й давно.
У 2012 році НЕФКО надала Житомиру кредит на 300 тис. євро для енергоощадних заходів, зокрема модернізації вуличного освітлення.
Один із перших етапів передбачав заміну близько 1665 старих світильників на світлодіодні, які споживають менше електроенергії.

Надалі місто продовжило модернізацію за кошти державного та місцевого бюджетів. У 2019 році міська влада повідомила про 14 456 встановлених світлодіодних світильників.
Важливо: далеко не всі вони були придбані за міжнародне фінансування. Європейська співпраця допомогла розвитку програми, але не оплачувала її повністю.
7. Словенія допомогла оновити каналізацію Житомира
Є міські системи, про які майже не згадуємо, поки вони працюють. Наприклад, каналізація.
Частина її обладнання в Житомирі потребувала капітального оновлення. Допомогу надала Словенія, країна-член ЄС.
Завдяки гранту словенського уряду у Житомирі провели реконструкцію частини каналізаційної інфраструктури.
За інформацією керівництва водоканалу, використали близько 2,4 млн євро грантових коштів.
Роботи тривали кілька років, а після початку повномасштабної війни їх довелося призупинити. У листопаді 2023 року реконструкцію завершили.

На відміну від нових тролейбусів, результат цієї роботи житомиряни навряд чи побачать просто на вулиці. Але справна каналізація не менш важлива для життя міста, його санітарії та довкілля.
8. Електронна приймальня та прозорість міської влади
І наостанок про допомогу, яку не можна помацати руками.
Із 2018 року Житомир співпрацює з Антикорупційною ініціативою ЄС (EUACI). Це програма, яка допомагає українським органам влади працювати прозоріше, зменшувати корупційні ризики та робити послуги зручнішими для людей.
У Житомирі ця співпраця відбувається в межах програми «Міста доброчесності».
За підтримки європейських партнерів у міськраді розвивали внутрішній аудит, відкриті дані та електронні сервіси.
Наприклад, у Житомирі працює електронна приймальня міської ради.
До речі, а ви про неї знали? :)

Через цей сайт можна подавати звернення, інформаційні запити, звертатися до депутатів, повідомляти про можливу корупцію та користуватися доступними електронними послугами. І все це без необхідності відвідувати чиновницькі кабінети.
За даними EUACI, у 2025 році сервісом скористалися понад 20 тисяч користувачів.
Звісно, електронна приймальня не означає, що корупція в Житомирі зникла. Було б чудово, якби для цього достатньо було встановити одну комп'ютерну програму. Але, на жаль, так не працює. :)
Проте доступність послуг і можливість контролювати рішення влади теж є частиною європейського підходу до управління містом.
То що, Європа нам усе це подарувала?
Не все. І тут варто розрізняти три поняття.
Грант означає безповоротну допомогу на конкретний проєкт. Приклад: фінансування ЄС для будівництва житла переселенцям.
Кредит означає позичені гроші, які потрібно повертати. Приклад: основна частина фінансування програми модернізації електротранспорту, у межах якої купили 50 нових тролейбусів.
Співфінансування означає, що міжнародні партнери покривають частину витрат, а решту забезпечує місто чи інші учасники проєкту. Приклад: програма енергоефективності шкіл і дитсадків, де до кредиту НЕФКО долучилися грантові фонди, Швеція та сам Житомир.
Тому неправильно називати всі міжнародні інвестиції подарунками. Але так само неправильно стверджувати, що Житомир нічого не отримав від співпраці з Європою.
Отримав. І продовжує отримувати.
Чи став Житомир європейським містом?
На мою думку, Житомир має чимало хороших починань, які варто продовжувати та масштабувати.
Ми отримали 50 сучасних тролейбусів, але для зручних графіків руху місту потрібні не лише нові машини, а й достатня кількість водіїв. У жовтні 2026 року керівництво ТТУ повідомляло про нестачу приблизно 40 водіїв.
Маємо утеплені дитсадки й частину шкіл. Але бракує помітної міської чи державної програми енергомодернізації житлових будинків, щоб житомиряни менше платили за тепло й жили в комфортніших умовах (якщо на хвилинку забути про фактор війни).
Залишаються і проблеми, до розв'язання яких місто поки не наблизилося настільки, як хотілося б. Наприклад, капітальна реконструкція трамвайної колії, розвиток нових ліній, закупівля сучасних низькопідлогових трамваїв. Маємо й концепцію розвитку велосипедної інфраструктури, але її реалізація взагалі не просувається.
Війна суттєво обмежує можливості громади. Місто змушене витрачати ресурси на підтримку наших військових, допомогу постраждалим та ліквідацію наслідків російських атак. А будь-яке нове будівництво сьогодні відбувається під загрозою чергових ударів.
Проте війна не триватиме вічно. І вже зараз варто думати, яким ми хочемо бачити Житомир після неї.
Європейські партнери можуть надати гроші, технології, обладнання та досвід. Але вони не можуть замість нас визначити пріоритети міста, забезпечити якісну роботу комунальних підприємств чи навчити місцеву владу відповідально ставитися до мешканців.
Ми отримали чимало європейських можливостей, але не всі вони вже стали відчутним результатом для містян. Житло ще без ключів, транспорту бракує водіїв, а реальну економію від енергопроєктів ще належить підтвердити.
І справа тут не лише у фінансуванні. Європейське місто починається не з прапорів та красивих написів, а з поваги до людей, які в ньому живуть.
Від автора. З міркувань безпеки в умовах повномасштабної війни я свідомо не наводжу окремих подробиць про деякі об'єкти, навіть якщо частина цієї інформації раніше була у відкритому доступі. Сподіваюся на розуміння читачів.
Інформація актуальна станом на листопад 2026 року.





