17 вересня 2019, 22:51 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

ВИДАТНІ ПОСТАТІ ЖИТОМИРЩИНИ! СЬОГОДНІ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ МИРОСЛАВА ПОПОВИЧА.

 Миросла́в Володи́мирович Попо́вич – сучасний український філософ, доктор філософських наук, професор, академік НАНУ.

Попо́вич Миросла́в Володи́мирович народився 12 квітня 1930 року в Житомирі.

Початкову освіту здобув в Ізяславській середній школі № 1. Закінчив середню школу № 1 у м. Народичі Житомирської обл.

1953 року закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка й упродовж трьох років працював директором середньої школи в с. Золотий Потік на Тернопільщині.

1956 року Мирослав Попович вступає до аспірантури Інституту філософії АН України і відтоді все життя залишається його працівником. Тут він захищає кандидатську дисертацію “Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії” (1960) і докторську дисертацію “Філософський аналіз мови науки” (1966).

1969 року – завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 – директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 – академіком НАН України. У 2000 році удостоєний звання “Заслужений діяч науки і техніки України”, а 15 жовтня 2009 – “Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка”.

Публікації

– “О философском анализе языка науки” (1966).

– “Логіка і наукове пізнання” (1971).

– “Философские вопросы семантики” (1975).

– “Очерк истории логических идей в культурно-историческом контексте” (1979).

– “Григорій Сковорода” (1984, співав.).

– “Мировоззрение древних славян” (1985).

– “Микола Гоголь” (1989).

– “Україна і Європа: праві і ліві” (1996).

– “Раціональність і виміри людського буття” (1997).

– “Нарис історії культури України” (1999).

– “Універсальний словник-енциклопедія” (1999, головний редактор).

– “Червоне століття” (2005).

– “Григорій Сковорода: філософія свободи” (2008).

– “Культура. Ілюстрована енциклопедія України” (2009).

–  “Бути людиною” (К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2011).

Визнання і нагороди

– Орден “За заслуги” ІІІ ст. (11.1996).

– Орден “За інтелектуальну відвагу” (2002).

– Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (04.2005).

– Орден Почесного легіону (2005, Франція).

– Орден “За заслуги” ІІ ст. (2008).

– Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2001).

– Відзнака НАН України “За наукові досягнення” (2006).

– Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України (20