23 вересня 2019, 14:45 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

Історичний календар. 21 - 25 квітня в історії Житомирщини

 21 квітня 1659 р. -   новопризначений канцлер Великого Князівства Руського Юрій (Єжи) Стефанович Немирич (уродженець м. Черняхова, автор Гадяцьких статей) разом з ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким керують  обороною Конотопа від московських стрільців та кінотників. Перший штурм московитських військ, що відбувся перед цим виявися для росіян невдалий, незважаючи на те, що укріплення Конотопа не були досить міцними, та й узагалі за військово-інженерними мірками того часу місто не було фортецею; єдині укріплення — земляний вал та палісад з ровом. Втім в багатьох місцях містечко оточували болота, тож природній ландшафт дещо сприяв обороні. На світанку 21 квітня,  князь Олексій Трубецькой зі своїми вірними ратними, при підході основних полчищ Федора Куракіна, Ромадановського і загонів Безпалого розпочали штурм, місто обстріляли з гармат, почався бій. Деяким московським загонам вдалося вдертися в фортецю, але козаки Г. Гуляницького мужньо боронилися та вибили загарбників з міста з великими втратами. Немирич в той час був правою рукою і фактично заступником Гетьмана Виговського. Так розпочалась битва під Конотопом.  [Джерело: Задорожна О. Ф.  Рід Немиричів у шляхетській корпорації Київського воєводства: майновий статус і політична діяльні... : дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. Електронний каталог ЦНБ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:620366/Source:default ].

 21 квітня 1861 р. - в м. Житомирі народився Лев Якович Штернберг (1861 – 1927) професор, російський - радянський етнограф, родоначальник школи еволюціонізма Росії, громадський діяч, член Петербурзької Академії Наук Російської імперії, член-кореспондент АН СРСР відділу палеоазіатських народів, співробітник музею антропології та етнографіх Академії Наук.Виріс в ортодоксальній єврейській сім’ї. Навчався в Одеському університеті, проте не закінчивши його перевівся в Петербург і отримав диплом юриста вже в Петербурзькому університеті. Був учасником революційної організації «Народна воля», за що його арештовували. [Електронна єврейська енциклопедія.  http://www.eleven.co.il/article/14929 ].

21 квітня 1861 р. - (за іншими даними в 1863 р.)  в м. Житомирі  народився літературний критик, мистецтвознавець та  балетознавець Аким Львович Волинський (1861 – 1926)  Аким Волинський – це літературний псевдонім, а його справжнє ім’я - Хайм Ле́йбович Фле́ксер. Ранні роботи Волинського були присвяченні переважно єврейській тематиці. [Електронна єврейська енциклопедія.  http://www.eleven.co.il/article/14929 ].

21 квітня 1884 р. - в Житомирі  Володимир Золденко-Круглов ( 1884 -1971) український оперний та драматичний співак (баритон).  В 1909 році закінчив юридичний факультет Київського університету. Співам навчався в Київській музичній школі Тутковського. Виступав у київському театрі Миколи Садовського — 1909–1912, в Київському оперному театрі — 1913–1919, 1923–1924 — в Одесі, 1924–1925 — Свердловську. Першим виконав партію Енея в «Енеїді» Лисенка 1910 року. 

21 квітня (за іншими даними 18 квітня) 1924 р. - народився Червонюк Євген Іванович (1924 - 1982) в смт Брусилові  Коростишівського району, тепер райцентр Брусилівського району Житомирської області. Співак (бас), педагог, Народний артист СРСР (з 1967), Народний артист УССР (з 1958). [Джерело: Митці України: Енциклопедичний довідник. К., «Українська енциклопедія» ім М. П. Бажана, 1992. Євген Червонюк].

21 квітня 1941 р. - народився Шпичак Олександр Михайлович доктор економічних наук, професор, академік НААН, ННЦ "Інститут аграрної ціноутворення, інфраструктура ринку. В 1963 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут (нині ЖНАУ).

21 квітня 1951 р. - в с. Андрієво – Українське Черняхівського району побудовано та відкрито новий сільмаг.

22 квітня 1952 р. - завершились змагання між Черняхівським колгоспом ім Ворошилова та Горбашськимким колгоспом ім. Сталіна. В Черняхівському районі Житомирської області.  За загальними результатами посівної компанії трудівники з Горбаші вийшли вперед, але результат обох колгоспів всеодно бажав кращого.

22 квітня 1864 р. - на Чудотворну ікону Божої Матері, що знаходилась  в Церкві Успіння Пресвятої Богородиці с. Бежева була покладена Антонієм, архієпископом Волинським, срібна, позолочена риза з дорогоцінним камінням, подарована в Бозі спочиваючою Імператрицею Марією Олександрівною разом з російськими бояринями Ланськими, Зінов'євими, Орловою, Мансуровою і Мацерською. Їх імена вирізьблені на срібно позолоченій дощечці, прибитій до рами. Перед іконою висіла срібно — позолочена лампада, подарована Імператрицею разом з княгинею Тетяною Борисівною Потьомкіною. Майже через 200 років було прилаштовано дві побудови: північна, в ім'я святої великомучениці Варвари, і південна, в якій поміщена ризниця. В церкві над церковними вратами розміщувалась в влаштованому в 1866 році кіоті благодатна чудодійна Ікона Божої Матері, явлена християнину Захару 11 квітня 1654 року. Описані події відбувались в Черняхівському районі Житомирської області [інформація подана за матеріалами районної газети Нове життя»] .

23 квітня 1659 р. - Юрій Немирич, як новопризначений канцлер Великого князівства Руського виступив на сеймі Речі Посполитої зі знаменитою промовою, що тоді ж була видана друком, у якій обґрунтовував можливі позитивні наслідки Гадяцького пакту для польського та українського народів. [Джерело: Задорожна О. Ф.  Рід Немиричів у шляхетській корпорації Київського воєводства: майновий статус і політична діяльні... : дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. Електронний каталог ЦНБ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:620366/Source:default ]

23 квітня 150 років від дня заснування Житомирської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олега  Ольжича. (за старим стилем 10. 04. 1866). (ЖОУНБ імені Олега Ольжича)  –  провідний просвітницький і культурний центр міста і області, депозитарій краєзнавчих видань, найбільше сховище творів друку в області. Наша бібліотека одна  із найстаріших бібліотек України. Офіційно вона була відкрита 10 квітня 1866 року . Історія створення бібліотеки докладно висвітлена в статті відомого вченого-бібліографа Володимира Теофіловича Боцяновського «Публичная библиотека в Житомире», надрукованої у восьмому числі часопису «Киевская старина» за 1891 рік, коли ще жив і продовжував працювати перший завідувач бібліотеки Іван Шинкевич. Думка про створення в губернських та інших провінційних містах публічних бібліотек виникла ще в першій половині ХІХ ст., ініціаторами були прогресивно налаштовані представники інтелігенції та дворянства. Про це йдеться в статті «Общественные библиотеки на Юге», надрукованій у часописі  «Основа»  за липень 1861 року. Одним з засновників бібіліотеки був письменник , етнограф Іван Якович Рудченко (відомий під псевдонімом Іван Білик), рідний брат письменника Панаса Мирного (Панас Якович Рудченко). Одна із найстаріших бібліотек України – житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича відзначає 150-річний ювілей. Бібліотечна установа була відкрита в квітні 1866 році на хвилі прогресивного руху відкриття в губернських та провінційних містах публічних бібліотек. [сайт Житомирської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олега  Ольжича.  http://www.lib.zt.ua/ua/about/node/52 ]

23 квітня 1923 рік  народження  Василя  Сидоровича Земляка (1923 – 1977). Український письменник-прозаїк,  кіносценарист і кінодраматург чеського походження, лауреат Шевченківської премії. Справжнє його прізвище  Вацлав Вацек, чеськ. Václav Vacek Вацик. Після війни навчався на заочному відділі Житомирського сільськогосподарського інституту. Майже 15 років жив і працював у Житомирі.

 23 квітня  виповнилось 75 років Панчуку Дмитру Оксентовичу - заслуженому журналісту України, народився в 1941році.  Довгий час  головний редактор обласної громадсько-політичної газети „Житомирщина". Дмитро Оксентович наш земляк уродженець с.Острожок Баранівського району Житомирської області.

23 квітня 1951 р. - в с клубі с. Трокович відбулась районна нарада голів колгоспів, бригадирів кок–сагизних  бригад та агрономів з питання вирощування кок–сагизу в господарствах Черняхівського району.

23 квітня 1977 р. - народився підполковник служби цивільного захисту Руслан Вікторович Редькін, учасник АТО. Загинув  на сході країни 21 червня 2014 року. Похований в м. Бердичеві. Нагороджений орденом "За мужність ІІІ ступеня( посмертно). Залишилися дружина Ірина та двоє дітей.

 24 квітня 1895 р. - народився Ю́рій Микола́йович Кононів (24. 04. 1895 — 27. 12. 1974) — організатор українського театру. Початкову освіту здобув у Волинській духовній школі Житомира.

24 квітня 1919 р. - найбільший із повстанських загонів був загін Соколовського, який нараховував 500 чоловік з кулеметами і загрожував Радомишлю з трьох сторін.

24 квітня 1937 р. -в с. Калинівка Городищанського району Черкаської області народився Олександр Маркович Бандурка — український державний діяч, політик, вчений, письменник, журналіст, народний депутат України. Працював на різнх посадах в органах внутрішніх справ в Житомирі.

24 квітня  1928 р. - народився український будівельник Григорій Хуторянський, за його участі в Бердичеві побудовано Палац культури заводу «Прогрес», машинобудівний технікум, універмаг, два ресторани, готель, будинок дитини в Гришківцях, птахоферма в Солотвині, житлові будинки в Ружинському та Попільнянському районах.

24 квітня 1931 р. - в смт. Лугини народився Кириленко Валентин Петрович - поет, гуморист, член НСПУ. Автор книжок "І сміх, і сльози, і любов", "Корова під сідлом", "Відгадки", "Весела плутанина", "Є від загадки ключі", "В Оксанчиному селі", "Талановиті вуха". 

24 квітня 1932 р. - у с. Гуто-Мар’ятин Народицького району народився Гайний Віктор Станіславович (1932 - 1994). Український письменникпоет і драматург, актор Українського національного театру в Пряшеві. Автор драматичних творів: «Одного чудового дня» (1959), «Недокінчений епізод» (1963), «Поема про любов» (1967), «Світло і тінь» (1969), «Мрійники» (1977), «Там, де щебечуть соловї» (1983), «Пригоди чотирьох зайченят» (1987). Збірки поезій: «Шумлять Бескиди» (1959), «Весінній передзвін» (1972), «Стеками гаїв» (1981). Ролі у виставах: «Вовчиха»- за Кобилянською — Юрко, «Лісова пісня» Лесі Українки — Лукаш, «Одруження» Гоголя — Жевакін, «Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ'яненка — Стецько, «Хліб наш насущний» — за п'єсою «97» Куліша — Панько. П'єси (Мрійники, Там, де щебечуть солов'ї), поетичні збірки.

 24 квітня 1951 р. - в Черняхівському районі колгоспники підбили загальний результат першого експерементального вирощування червонозерної чумизи в 1950 році. Як вже зазаначалось, що крім чумизи в районі також вирощували каучуконосну культуру кок–сагиз.

24 квітня 1953 р. - народився Олександр Анатолійович Сугоняко - український політик, економіст, фінансисті громадський діяч, президент Асоціації українських банків (АУБ).Працював начальником Житомирського райвузла зв'язку, викладачем у Житомирському філіалі КПІ. Був засновником Громадянського фронту сприяння перебудові на Житомирщині, довіренною особою Алли Ярошинської, народним депутатом України від Житомира.

24 квітня 1963 р. - м. Бердичів, на території військової ділянки міського кладовища, що розташоване по вулиці Пушкіна, відкрито пам’ятний знак "Сумуючий воїн" військовим частинам, які відзначилися в боях за визволення Бердичева від німецьких військ у грудні 1943 – січні 1944 року. Пам’ятний знак – бетонна скульптура воїна з меморіальним написом на постаменті: "Слава героям, погибшим в боях за освобождение и независимость нашей Родины в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.". Щороку у день визволення міста Бердичева (5 січня), День Перемоги (9 травня), День скорботи (22 червня), День партизанської слави (22 вересня), День визволення України від фашистських загарбників (28 жовтня) та інші свята відбувається вшанування пам'яті загиблих воїнів з покладанням квітів до пам’ятного знаку "Сумуючий воїн".

24 квітня 1981 р. - с. Андріяшівка Бердичівського району народився  старший прапорщик Сергій Петрович Коренівський, що загинув 5 серпня 2014 року  в бою за аеропорт Луганська. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

24 квітня 1984 р. - народився старший солдат 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади Віктор Ярославоич  Бабюк. Загинув 31 липня 2014 року поблизу Шахтарська, нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).

 24 квітня 1994 р. - у м. Бердичеві засновано Бердичівське відділення Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині "Велика Волинь". Головою відділення обрано викладача машинобудівного технікуму Броніслава Володимировича Марковського. З 1998 року головою відділення стає Павло Степанович Скавронський, директор загальноосвітньої школи №11. У наступні роки члени регіонального осередку зробили досить вагомий внесок у розвиток краєзнавчого руху. Їх зусиллями оприлюднені чимало нових сторінок історії, археології, природи, культури рідного краю.

 25 квітня 1889 р. - в селі Скаківка Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії (нині Бердичівський район Житомирської області) в сім'ї священика Йосипа Остальського та його дружини Софії народився Аркадій Йосипович Остальський (1889-1937). Аркадій Йосипович навчався у Волинській Духовній Семінарії, 14 вересня 1911 року був рукопокладений в священний сан. На початку 1926 року ієромонах Аркадій був зведений в сан архімандрита, 15 вересня того ж року в Москві хіротонізований митрополитом Сергієм (Страгородським) у співслужінні з іншими архієреями в єпископа Лубенського, вікарія Полтавської єпархії. У 1937 році єпископ Аркадій призначений єпископом Бежецьким, вікарієм Калінінської єпархії. В роки гонінь на Церкву декілька разів заарештовувався, пройшов через Соловецькі табори. 7 грудня трійка НКВС по Московській області за ст. 58-10 ч.1 КК РРФСР засудила єпископа до розстрілу за "контрреволюционную фашистскую агитацию". 29 грудня 1937 року Аркадій Остальський розстріляний на полігоні НКВС недалеко від селища Бутово під Москвою. Життя священомученика Аркадія Остальського було справжньою жертвою любові Богу та людям. Із сорока восьми земних років майже третину він провів у засланнях і тюрмах, закінчивши цей шлях мученицьким вінцем. [Джерело: сайт Мій Бердичів http://my.berdychiv.in.ua/images/postati/postaty_grabchuk.htm].

25 квітня  виповнюється 105 років від дня народження Дарчука Остапа Йосиповича (1911 — 1999) українського співака,  педагога та  професора — 1982, заслуженого діяча мистецтв України. Уродженця  м. Бердичева.

25 квітня 1911 р. - народився Його одноліток і земляк, уродженець села Слободищі Бердичівського району, Герой Радянського Союзу Грабчук Максим Григорович. 28 грудня 1948 року 37-літній майор Максим Грабчук помер. Похований у Києві на Байковому кладовищі [Джерело: сайт Мій Бердичів http://my.berdychiv.in.ua/images/postati/postaty_grabchuk.htm].

25 квітня 1919 р. - в с  Горбулеві (сьогодні Черняхівський район)  повстанські загони Соколовського та Волинця розбили більшовиків  і здобули чималі трофеї.

25 квітня 1920 р. - почались  польсько-українсько-радянської війни. Об’єднані польсько-українські збройні сили перейшли у наступ проти сил Червоної армії. Польські війська (у складі 3-ї армії на півночі під командуванням генерала Е. Ридз-Смігли, 6-ї армії на півдні під командуванням генерала В. Івашкевича і 2-ї армії як зв’язкової поміж ними під командуванням генерала А. Лістовського) рушили з району Олевська на Овруч, з району Новоград-Волинського на Житомир, Бердичев і Козятин, з району Проскурова на Жмеринку. На лівому крилі польської армії оперувала 6-а українська дивізія під командою полковника М. Безручка, а на правому крилі – 2-а стрілецька дивізія під командою полковника О. Удовиченка. В цей же день, тобто 25 квітня   1920 року в повітовий центр м. Овруч, м. Чуднів та с Вільськ Житомирського повіту ( нині Черняхівський район) Волинської губернії вступили  частини польського війська. [ Джерело: сайт Інституту історії України Національної Академії Наук України [ Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.history.org.ua/?litera&sendBigAsk&year=kvinta&isInst=1&siteBibKat=З&main ]

25 квітня 1939 р. – м.  Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило прийняти пропозицію Президії Верховної Ради УРСР про закриття церков в ряді населених пунктів УРСР, зокрема в с.Голіївка Житомирської міської ради Житомирської області.

25 квітня 1941 р. -  РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову “Про районні річні норми обов’язкових поставок продукції льону-довгунця, середньо-російських і південних конопель державі колгоспами Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Кам’янець-Подільської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської і Чернігівської областей УРСР”. [Джерело: сайт Інституту історії України Національної Академії Наук України [Електронний ресурс] Режим доступу:  http://www.history.org.ua/?litera&sendBigAsk&year=kvinta&isInst=1&siteBibKat=З&main ]

25 квітня 1943 р. - народився Віктор Якович Бойко уродженець с. Вербівка Ружинського району. Перший заступник виконавчого директора філії Національної телекомпанії України «Житомирська регіональна дирекція» - Житомирське обласне телебачення, заслужений журналіст України.

25 квітня 1944 р.  -  курені УПА-Південь вирвались з радянського оточення в напрямку на Полісся, втративши щонайменше 440 бійців вбитими. Втрати військ НКВС склали більше 800 вбитих.

25 квітня 1954 р. - народився  наш земляк, уродженець с. Степанівка Ємільчинського району, професор, доктор фізико-математичних наук, директор Інституту фізики НАНУ, академік Леонід Петрович Яценко. 

25 квітня 1956 р. - в с. Врублівка Романівського району народився голова правління ПАТ "Житомирський маслозавод" - торгова марка "Рудь" Петро Володимирович Рудь. Ювеляр святкуватиме свій 60-річний ювілей.

25 квітня 1962 р. - став  перший у житті заслуженого художника України, живописця, графіка житомирянина Юрія Костянтиновича Камишного. Твори: „Земля і небо”, „Жовтий світ”, „У лісника”, „Голос трави”, „Коли сонце під крилами”. Лауреат премії ім. Л. Українки. Лауреат Міжнародної премії імені М.К. Реріха, член НСХУ. 

25 квітня 1984 р. - відбулося засідання комісії Верховної Ради УРСР з торгівлі. Розглядалося питання додержання в Житомирській області вимог законодавства про місцеві Ради в питаннях торговельного обслуговування сільського населення. Відзначалося, що за роки 11-ої п’ятирічки на розвиток матеріально-технічної бази торгівлі в сільській місцевості направлено 20 млн. руб., введено в дію 130 магазинів, 11 підприємств громадського харчування, 123 приймально-заготівельних пункти та ряд інших об’єктів. У 1983 р. сільському населенню реалізовано товарів на 8% більше, ніж у 1980 р., майже на 6% зріс товарообіг підприємств громадського харчування. Комісія рекомендувала радам народних депутатів області вжити заходи до усунення недоліків в організації обслуговування сільського населення, зміцнення державної і планової дисципліни, поліпшення роботи по більш повному і ефективному використанню місцевих можливостей для поповнення товарних ресурсів. [Джерело: сайт Інституту історії України Національної Академії Наук України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.history.org.ua/?litera&sendBigAsk&year=kvinta&isInst=1&siteBibKat=З&main ]

25 квітня 1991 р. - у м. Бердичеві  розпочала свою діяльність Рада ветеранів афганської війни.

25 квітня 1995 р.- Житомирським управлінням по пресі зареєстрована благодійна громадська культурно-освітня польськомовна газета "Mozaika Berdyczowska". Видавцем газети є Рада Бердичівського відділення Спілки поляків України, її тираж становить 1000 екземплярів. Головним редактором газети "Mozaika Berdyczowska" стає Фелікс Пашківський, згодом, по його смерті, газету очолила Лариса Вермінська. [Джерело: сайт Мій Бердичів http://my.berdychiv.in.ua/images/postati/postaty_grabchuk.htm].