В Україні, та Житомирській області зокрема, 21 листопада завершився перший етап дії закону про декомунізацію. Наразі розпочався другий, і парламент отримує повне право самостійно перейменовувати міста та вулиці в Україні.
Про те, яка кількість органів місцевого самоврядування подала до Верховної Ради України звернення щодо перейменування своїнаселених пунктів, Житомир.info розповів начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко.
«У Житомирській області 24 населених пункти, які підпадають під дію законодавства. Станом на 21 листопада 2015 року до Верховної Ради України надійшли звернення від 10 органів місцевого самоврядування. Це село Чубарівка Андрушівського району, село Червона Зірка Бердичівського району та село Радянське Бердичівського району, село Дзержинськ Ємільчинського району, село Радянське Коростенського району, село Ленінське Любарського району, село Комсомольське Олевського району, село Жовтневе та селище Радгоспне Попільнянського району, село Леніно Радомишльського району. Також надійшло звернення від Володарсько-Волинської районної державної адміністрації ще раніше, за місяць до дедлайну. Вони повідомили, що звертаються до Верховної Ради з приводу клопотання щодо перейменування смт Володарськ-Волинський, і повернення історичної назви «Хорошки». Ми написали, що не заперечуємо щодо повернення історичної назви. Таким чином, фактично 11 населених пунктів, а це майже половина. Я скажу, що це непоганий показник на фоні інших областей. Більше того, серед областей, які подали до Верховної Ради відповідні звернення, Житомирська область займає перше місце. За нею йде Запорізька область», – розповів Богдан Короленко.
Також в Українському інституті національної пам’яті Житомир.info повідомили про те, що готові ще до 21 грудня почути думку громадськості щодо перейменування населених пунктів.
«23 листопада ми проводили велику прес-конференцію стосовно перейменування населених пунктів, і що ж буде далі?! Відповідно до закону, якщо органи місцевого самоврядування, назви населених пунктів, які підпадають під закон про декомунізацію до 21 листопада, не подали відповідних рішень своїх рад з пропозицією щодо нової назви, то після 21 листопада рішення про перейменування таких населених пунктів приймає Верховна Рада України на підставі рекомендації Українського інституту національної пам’яті. У зв’язку з цим Український інститут національної пам’яті створює експертну комісію, куди будуть залучені науковці провідних академічних установ, зокрема: Інститут історії України НАН України, Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського, Інституту української мови НАН України, а також Національної спілки краєзнавців України. До 21 грудня, тобто ми фактично даємо ще один місяць, ми прийматимемо звернення від таких органів місцевого самоврядування, від громадськості, тобто, скажімо, коли органи місцевого самоврядування не подадуть звернення, а подасть якась громадська ініціатива щодо перейменування, щодо повернення історичної назви. Всі ці звернення і пропозиції ми будемо розглядати на засіданнях нашої експертної комісії. Ця комісія рекомендуватиме нові назви для перейменування таких населених пунктів, які мають символіку комуністичного і тоталітарного режиму, і відповідним чином, Український інститут національної пам’яті подаватиме ці пропозиції на розгляд Верховної Ради і на підставі цих рекомендацій парламент прийматиме рішення про перейменування таких населених пунктів. Але я думаю, що ті 13 населених пунктів, органи місцевого самоврядування подадуть відповідні звернення до Верховної Ради», – резюмував Богдан Короленко.
Як повідомляв Житомир.info, у Житомирі три дні проходили громадські слухання щодо перейменування 11 вулиць.
Фото з сайту Українського інституту національної пам’яті
