Місто

Чи допоможуть теплові лічильники житомирянам менше платити за опалення

24 листопада 2016, 17:07

Як це платити за опалювання при холодних батареях – добре знає житомирянка Ніна Мулявська та її сусіди. Взимку 2014 року, коли батареї у їх помешканнях були крижані, родини рятувалися від холоду електрообігрівачами, але продовжували отримувати платіжки. Після того, як опалення у квартирах поновилося, на прохання людей провести перерахунок КП «Житомиртеплокомуненерго» відповіло, що мешканці мали б краще дбати про збереження тепла у своєму будинку, оскільки комісія, яка перевіряла стан опалення квартир, зафіксувала таке: «балконні двері в блоці квартир 29-40 відкриті навстіж, вікно в коридорі блоку розбите і заклеєне абияк липкою стрічкою, вхідні двері під'їзду розкриті навстіж».

Мешканці 5-поверхівки на сусідній вулиці Довженка мали нагоду переконатися у тому, що утеплюй – не утеплюй, але якщо у тебе нема лічильника на тепло, платитимеш, як всі. Про свій досвід розповіла житомирянка Марія Юхимчук.

«Навесні минулого року, коли вже потеплішало і батареї часто вмикали тільки на ніч, ми отримали квитанції, які практично не відрізнялися від тих, що ми отримували взимку. Ми з сусідами звернулися у «Теплокомуненерго», попросили провести перерахунок. Але нам відповіли, що перерахунок провели б, якби температура у квартирах була нижче 14 градусів. Звісно, у нас було тепліше, але ж не завдяки старанням «Теплокомуненерго», а тому що на вулиці температура була плюсова і ми утеплюємо квартири. Після того наша сусідка добилася, щоб у будинку поставили тепловий лічильник. Поставили і тепер знаємо, якщо і платимо, то вже за використане тепло», - каже Марія Юхимчук.

Лічильники у кожен дім

Після того як 18 жовтня у першому читанні прийняли Закон «Про комерційний облік комунальних послуг», це дало надію на те, що до кінця 2018 року всі житлові будинки будуть обладнані загальнобудинковими лічильниками тепла, які дозволять оцінити, скільки реально споживає тепла будинок. Тому, якщо закон ухвалять в другому читанні, усі споживачі отримають можливість платити за гігакалорії використаної енергії, а не за квадратні метри опалюваної площі, як це встановлено нормою. Купівля, встановлення періодична повірка лічильників – все це буде входити у компетенцію комунальних теплопостачальних компаній. Відповідно до Закону №4901 затрати закладаються в тариф, і можуть бути розписані для споживачів тепла на 5 років. Якщо ж теплокомуненерго не впораються із завданням до 31 грудня 2018 року, то будуть змушені платити штрафи.

Не розділяє оптимізму законотворців директор КП «Житомиртеплокомуненерго» Дмитро Рогожин.

«Для того, щоб щось зробити, потрібно мати на це гроші. Нас обрізали за рахунок коефіцієнтіві спецрахунків, всі гроші у нас йдуть на НАК - 94%. З решти 6% у нас ще частково забирають субсидії. У нас грошей на зарплати не вистачає, не те що на лічильники. Національний регулятор хоче, щоб ми ставили лічильники за рахунок амортизації. Амортизацію потрібно витрачати на поновлення котлів, труб і всього іншого. Плюс лічильники є не нашою зоною балансоутримання. Це внутрішньобудинкова мережа. Сказати - це одне, а зробити реально - це зовсім інше. Для того, щоб встановити лічильники в 596 будинках, де вони відсутні, потрібно близько 60 млн грн за проектами, які вже виготовлені. Де ці гроші взяти? Поставити таку кількість лічильників - це 2 роки кропіткої роботи. Тому що наші підвали, наші будинки, наші елеваторні вузли не готові до такого обсягу. Крім того, ставити лічильники - це не наша специфіка. Як правило,таку роботу доручають висококласним професійним фірмам, які вміють це робити. Ми можемо проконтролювати, але ставити лічильники, їх калібрувати - це трішки не наш профіль», - каже Дмитро Рогожин.

Будинкові лічильники лише фіксують спожите тепло, втім, щоб економити – бажано встановлювати ще розподілювачі тепла, а за можливості – індивідуальні лічильники, встановити які можливо лише у будинках з горизонтальною розводкою труб, пояснює голова Асоціації «Жито-Мир» і депутат Житомирської міської ради Ігор Скоропад.

«Те, що послуга з централізованого теплопостачання, як і більшість комунальних послуг, повинна бути облікована, ні в кого не викликає сумніву. Якщо у приватному секторі це вирішується за рахунок встановлення індивідуальних систем опалення, то у багатоквартирних будинках (БКБ) є проблема. У 98% БКБ ще за радянських часів була встановлена вертикальна розводка централізованої мережі і встановити для кожного окремого споживача окремий облік, як, наприклад, по газу чи електриці, представляється неможливим. З огляду на це виникає питання – як максимально справедливо обліковувати цю послугу з централізованого теплопостачання? Це встановлення загальнобудинкового лічильника тепла. Це перший крок. Він не дає зменшення або збільшення споживання тепла, але він чітко показує, за який об’єм спожитого тепла повинні сплатити мешканці будинку. Депутатський корпус нашого міста виділив кошти на проекти для встановлення більше півтисячі лічильників тепла у БКБ, де їх немає. Проекти зроблені. Наступний крок – це прийняття рішення і виділення коштів на встановлення самих лічильників та облаштування приміщень, де вони будуть розташовані. Виконавець послуги буде обслуговувати обладнання, спільно з уповноваженою особою від будинку показники лічильника будуть контролюватися, а споживачі будуть мати реальний об’єм споживання тепла. А надалі вже потрібно мешканцям перейматися проблемою енергозбереження, для того, щоби і споживати менше і, власне, сплачувати менше. Це і погодні регулятори з ІТП, утеплення фасадів, вікон, підвалів, горищ, трубопроводів. Що стосується самого ЗУ «Про комерційний облік комунальних послуг», то в мене є деякі власні застороги по окремих позиціях. Наприклад, я вважаю , що будинковий облік газу замість поквартирного - це неправильно. Далі, оплата за повірку лічильників повинна бути покладена не на споживачів, а входити у тариф від виконавця послуги. З абонентною платою за укладання індивідуальних договорів теж є питання і т.п. Дещо вже корегувалося і корегується поправками. Але це вже рівень народних депутатів, і що вони приймуть у Законі - ми будемо зобов’язані на місцевому рівні виконувати», - зазначає Ігор Скоропад.

Лічильник – добре, а ІТП – краще

Не зупинятися на лічильнику, а одразу встановити індивідуальний тепловий пункт вирішили мешканці 9-поверхівки на Маликова, 16. Голова ОСББ «Малікова-16» Ольга Мельничук витратила чимало часу і провела низку підрахунків, тож тепер знає про всі переваги ІТП. Житомирянам вона радить не чекати, доки ухвалять закон і зобов’яжуть когось встановити їм лічильники, а вже зараз думати про те, як заощаджувати і платити менше.

«Наші люди звикли, що прийде хтось і зробить все за них. А я кажу про те, що безкоштовний сир у мишоловці - дуже небезпечний. Якщо ти сам зацікавлений, ти можеш вибрати підрядника, ти можеш вибрати обладнання, то там ти не вибереш нічого. Тобі якщо дадуть, ти повинен проковтнути. Це ж в будь-якому випадки кредитні кошти, це в будь-якому випадку гранти. У будь-якому випадку ми будемо за це платити. Якщо не будемо ми платити як власники житла, то будемо платити, як платники податків. Ну в будь-якому випадку це не буде безкоштовно. Просто люди не хочуть думати. Вони вважають, що якщо це дає держава, то для них це безкоштовно. Монополіст завжди буде працювати не на користь споживача, а на користь свого штату, свого бізнесу. Зрозуміло, що жоден монополіст не буде зацікавлений в тому, щоб власник житла економив свої гроші», - каже Ольга Мельничук.

Жінка розповідає, що необхідність економити вона відчула вже давно на прикладі власної квартири.

«Я живу на 8-му поверсі, в опалювальний сезон мені давали надлишок тепла. На другий рік, коли я купила тут квартиру, я змушена була ставити крани і закривати батареї, тому що такої кількості тепла я не потребувала. У Радянському Союзі ми ніколи не замислювалися, за що ми платимо, але я розуміла, що в опалювальний сезон у мене опалення буде 2,5 тис грн., на мою сім'ю це дуже багато, пільги сьогодні є, завтра немає, а можливості економити - ніякої. У березні я їздила в Луцьк, нам показали ОСББ, які займаються енергозбереженням, в яких були індивідуальні теплові пункти. І тоді я реально побачила, що в той час, коли ми платили 16 грн., люди платили 9 грн. і при цьому отримували таке ж тепло», - зазначає Ольга. Вона розповідає, що зважаючи на велику вартість встановлення ІТП – понад мільйон гривень, вона довго зважувала усі переваги, перш ніж взятися за реалізацію проекту.

«Я прекрасно розуміла, що люди мене не знають, вони бояться, а вартість досить велика. Я вирішила, поки мешканці мого будинку самі не захочуть заощаджувати, ми це питання піднімати не будемо. Опалювальний сезон 2015 року ми почали з тарифом - 16 грн за кв. м. У сусідніх будинках встановлювали звичайні лічильники і зрозуміло, що в міжсезоння їм приходили платіжки значно менші. Тоді мешканці почали замислюватися, говорити, що і нам потрібно щось робити. Тоді ми і почали працювали з фахівцями, брали технічні умови і вже влітку нам принесли конкретну комерційну пропозицію. Ми обговорили її з мешканцями, після цього провели загальні збори, потім провели опитування і набрали 68%», - каже Ольга.

 Вже зараз у будинку встановлено індивідуальний тепловий пункт, нині фахівці налаштовують систему, щоб і на верхніх, і на нижніх поверхах температура була однаковою. ІТП обійшовся мешканцям у 1,1 млн, частину кредиту оплатить держава, частину – область, міська програма прокриє відсотки по кредиту, а частину – самі мешканці. За оптимістичними прогнозами, сплачуючи такі ж суми за тепло, як і раніше, мешканці зможуть виплатити свій кредит за 2 роки і зможуть відчути усі переваги індивідуального пункту.

«Я йшла на цю програму, чекаючи не менш 40% економії. ОСББ в Луцьку отримують від 40% до 60% економії. Усе залежить від того, наскільки теплий будинок, наскільки відбалансоване обладнання», - каже Ольга.

Як у ЄС обліковують тепло?

За інформацією аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», встановлення лічильників є прямою вимогою директив ЄС. Також аналітики проаналізували, як обліковують тепло у країнах Європейського Союзу і відзначають, що досі не всі європейські помешкання обладнані індивідуальними лічильниками, але от з питанням загальнобудинкових приладів обліку вони давно впорались. Погана термомодернізація і вертикальна розводка в більшості будинків – це проблеми, які знайомі країнам ЄС. Історія індивідуального обліку комунальних послуг у Європі нараховує уже понад двадцять років. Показники економії теплової енергії, яких досягають за рахунок щоквартирного обліку, становлять 20-50% у Західній та Східній Європі відповідно. Капітальні ж витрати на встановлення лічильників повертались за півтора-три роки.

 В польському місті Щецін усі ОСББ у старих будинках провели комплексну термомодернізацію – встановили терморегулятори на опалювальних приладах, автоматичні балансуючі клапани на стояках опалення, індивідуальні лічильники тепла, терморегулятори на системи гарячого водопостачання, провели модернізація теплопунктів, а також ще зовнішнє утеплення, теплоізоляція дахів, заміна вікон. У результаті протягом 1998-2004 років використання теплової енергії зменшилось на 43%.

Скільки оплатити за тепло у поточному місяці європейці розраховують наступним чином:зазвичай 30% показників загальнобудинкового лічильника мешканці будинку оплачують пропорційно до квадратури квартирної площі, а 70% - відповідно до показників індивідуальних лічильників та розподілювачів. Таким чином вирішується проблема загальнобудинкових втрат тепла, оплати за опалювання місць загального користування. Якщо розподілювачів і індивідуальних лічильників нема – все оплачується пропорційно до площі.

Оксана Трокоз для Житомир.info

 

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі