Інтерв'ю

​Про фонд боротьби з коронавірусом, економічну кризу та втрати бюджету. Інтерв’ю з мером Житомира

4 червня 2020, 13:42

На початку 2020 року в Україні почали виявляти перші випадки захворювання на коронавірус. З того часу органи центральної та місцевої влади по всій країні почали формувати резервні фонди для боротьби з цією хворобою.

Про те, як місцева влада Житомира формувала резервний фонд для боротьби з COVID-19, як визначали потреби та наслідки, які карантин матиме для економіки, в інтерв’ю з Житомирським міським головою.

На початку, коли почали фіксувати перші випадки захворювання на коронавірус, тоді одразу ж почали формуватись певні резервні фонди. Кабмін, зокрема, виступив з ініціативою перенаправити в такий фонд великі кошти. Такі ж розмови точились і в Житомирі. З чого складався резервний фонд для боротьби із COVID-19, скільки грошей в нього закладалось на початку і скільки там є зараз?

Перш за все, рішення по створенню резервного фонду сесія міської ради прийняла, якщо я не помиляюсь, на місяць раніше, ніж подібне рішення проголосувала Верховна рада. І я хочу подякувати за це депутатам, які зібрались тоді на позачергову сесію і проголосували за відповідне рішення.

2,5 млн гривень на початку ми сформували з нашого резервного фонду, який зазвичай закладається в бюджеті кожен рік. І ще 27 млн гривень виділила сесія міської ради. Ми зупинили реконструкцію і будівництво тих об’єктів, які планували. І ті кошти, які мали піти в бюджет розвитку, спрямували в резервний фонд для боротьби з коронавірусом. Була і економія по сплаті за енергоносії через теплу зиму, тому частину вільних коштів ми спрямували в резервний фонд. Тоді основна задача була: забезпечити фінансування трьох основних моментів.

Перший момент - засоби індивідуального захисту: все, що стосується масок, респіраторів, захисних костюмів, рукавичок, окулярів для захисту наших лікарів.

Другий момент - закупівля додаткового обладнання для лікарень, щоб вони були готові. Бо всі ми бачили кадри з Італії та Іспанії, коли пацієнти були підключені до апаратів ШВЛ, і перед нами постало гостре питання закупівлі. У місті було близько 40 таких апаратів, але ми розуміємо, що більшість цих апаратів ще радянського виробництва і їх якість не відповідає сучасним вимогам. Тоді було прийняте рішення про закупівлю апаратів ШВЛ.

І третій момент - кошти на доплату лікарям, щоб додатково профінансувати, підтримати трошки коштами. Вже на той час була постанова Кабміну про виплати спочатку 200%, потім 300%. Але відповідних коштів не було закладено ні в НСЗУ, ні в держбюджеті, тому, щоб не чекати і перші виплати зробити вже на початку квітня, ми це все робили за рахунок місцевого бюджету. Ми пам’ятаємо, коли наші лікарі «первинки» зустрічали ті ж потяги, які прибували в Київ, працювали по 12 годин іноді в надскладних умовах. Цих людей також потрібно було додатково профінансувати, подякувати їм за їх роботу. І ось це третій момент: доплата лікарям.

Держава обіцяла надбавки медикам, але частина коштів на ці надбавки так і не надійшли, чи я помиляюсь?

За березень ми виплатили надбавку виключно за кошти місцевого бюджету. Держава ніяк це не компенсувала, і ми не маємо якихось надій, що вона це зробить. Якщо говорити про квітень, то там вже були кошти НСЗУ і їх було достатньо, щоб зробити цю доплату лікарям. Справедливо було б сказати, що в лікарень були ці кошти. Але були й інші категорії лікарів, наприклад, стоматологи, які відповідно до постанови Кабінету міністрів не могли працювати. І кошти з нашого фонду частково пішли на виплату заробітних плат. Наприклад, 1,9 млн гривень, коли мiська рада пішла у відпустку за свій рахунок, але люди в більшості продовжили працювати. Нам вдалось тоді заощадити 1,9 млн гривень і ці кошти також пішли в цей фонд. Пішли на виплати лікарям та на доплати.

Було дві суми: 2,7 млн з резервного фонду і 27 млн , які виділила сесія. Тобто, загалом майже 30 млн гривень. На даний час витрачено 26 млн 324 тис. гривень. Тобто, 90% цього фонду ми вже витратили.

Як визначали потреби, на які потрібно направляти гроші? Зокрема, наприклад, на захисні засоби?

Перші тижні були складними, ми чекали і не розуміли, чого саме нам чекати. Ми бачили кадри з Італії, з Іспанії. Ми розуміли, якщо до нас біда прийде в такій формі, то буде дуже і дуже важко закуповувати ті самі апарати ШВЛ. Наприклад, ми підписали контракт на закупівлю таких апаратів, проплатили частину коштів за них. І буквально за 10 днів компанія відмовилась від виконання цього контракту. Багато країн ввели обмеження на вивіз апаратів і компанія нас повідомила, що вона не може виконати контракт. Контракт був одразу ж розірваний, але треба віддати належне - на наступний день вони повернули кошти на наші рахунки. Потім був новий пошук.

Ми збирались із головними лікарями в цьому кабінеті по два рази на тиждень і проводили наради. З лікарями, начмедами і найкращими анестезіологами, які розуміють, з яким обладнанням працювати. Обирали пропозиції, які були. Вже тоді вони казали, що потрібно закуповувати швейцарське обладнання. Фактично, термін постачання цих апаратів був до вересня. І не було сенсу закуповувати китайські апарати. Краще було вже почекати, бо на китайські були ті ж терміни постачання. Ми вже тоді бачили, що малий відсоток пацієнтів потребує апаратів ШВЛ. Але ШВЛ потрібна для інших операцій та іншого лікування і вирішили закуповувати надійне швейцарське.

Таким чином вирішувались всі питання. Збирались лікарі, вірусологи, бо по кожному обладнанню є якісь специфічні характеристики, які треба врахувати, визначитись і почути спеціалістів, які на цьому обладнанні будуть працювати.

З резервного фонду використано вже понад 26 мільйонів гривень. Близько 4 мільйонів залишилось. Чи є зараз гостра потреба в подібному резервному фонді, чи досі потрібно дофінансовувати якісь речі за рахунок цих грошей?

Поки ми не бачимо необхідності додатково додавати гроші в цей резервний фонд, але його ще потрібно буде наповнювати в частині медикаментів, бо лікування хворих на коронавірус відбувається виключно за рахунок міського бюджету. Є випадки, коли люди потребують якихось особливих антибіотиків і тоді іноді родичі докуповують. Але все, що стосується тестів, все що стосується ПЛР-тестів та іншого лікування - це все міський бюджет. Наприклад, наша лікарня закупила «Плаквеніл», який вже на той час був дефіцитним в Україні. Зазвичай упаковка коштує 400 гривень, то в інтернеті ціна доходила до 20 000 гривень за одну упаковку. Але ми встигли закупити і перший час давали його хворим. Може, завдяки цьому у нас, слава Богу, ні один пацієнт не помер.

Чому я кажу, що поки дофінансовувати цей фонд не потрібно? Бо до кінця епідемії ще далеко, друга хвиля, можливо, буде восени і нам потрібно підготуватися. Додаткові апарати ШВЛ до того часу в нас вже будуть, хоча декілька сучасних апаратів у нас з’явились завдяки благодійникам. Ще один банк має намір подарувати один апарат Житомиру. Тому з обладнанням більш-менш нормальна ситуація. Лабораторію ми зараз закуповуємо. Залишаються медикаменти і засоби захисту для лікарів.

Був ажіотаж по захисним костюмам: їх просто неможливо було купити. І ми розуміли - якщо працює тільки інфекційне відділення, то нам, наприклад, потрібно 50-60 захисних костюмів. Потім підключилось урологічне відділення, потім підключилась первинна ланка медицини і стало потрібно 150 костюмів на день. Розуміли, що якщо піде масове захворювання, то нам потрібно буде першу та другу лікарню переводити під хворих і костюмів може буде потрібно 500 на день. Костюми ми закупили в Новограді-Волинському по ціні 353 грн, здається, за костюм. Лікарі казали: давайте купимо 1000 костюмів. Але якщо б ми закупили 1000 костюмів і пішло, не дай Бог, масове захворювання, то ми навряд би вже знайшли костюми в Україні. Ми тоді закупили 20 000 костюмів.

На даний момент в мене є звітність по кожному напрямку. Наприклад, одноразовий костюм: залишок в лікарні №1 - 4000 костюмів, лікарня №2 - 3600 костюмів, дитяча лікарня - 3400 костюмів, і наш Центр первинної медико-санітарної допомоги. Сумарно, у нас зараз 15 000 костюмів є в наявності. Якщо ще місяць чи два в нас буде карантин, то використають ще декілька тисяч. Але на осінь в нас буде велика частина запасу створена.

Якщо говорити про респіратори, які теж було важко дістати, то у нас зараз 18 000 респіраторів є на складах. Я думаю, що мало є лікарень, де така кількість захисних окулярів. Вони не одноразові, тому ми говоримо, що в нас є 1080 захисних окулярів. Рукавички - 152 000 пар. Хірургічні маски - 146 000. Шапочок - 9 000, халатів - 6 800, бахіли - 14 000. Це залишок станом на сьогодні (інтерв’ю записувалось 3 червня, - ред.)

Тобто, на осінь все ж вдалося сформувати «подушку» на випадок росту захворюваності?

Якщо друга хвиля піде, то ми більш-менш будемо підготовлені. В нас немає впевненості, що ця перша хвиля пройде, бо ми бачимо в останні декілька днів невелике зростання захворюваності. Є послаблення карантину, починають працювати підприємства. Та й люди втомилися, вони значно менше носять захисні маски. Тому ми маємо розуміти, що все це, що я наводив, може знадобитись в червні.

Зараз поступово послаблюються карантинні обмеження в Україні, країна виходить з карантину, Житомир виходить з карантину. І фахівці говорять, що ми виходимо в економічну кризу. Наскільки сильно довелось пускати «під ніж» житомирський бюджет?

Зазвичай ми дуже обережно ставимо показники дохідної частини, щоб мати якийсь резерв, який може допомогти в тій чи іншій ситуації. В минулому році ми протягом року додали до бюджету близько 100 млн гривень розвитку на різні програми. Була підтримка теплокомуненерго, водоканалу, якісь програми по реконструкції і ремонту. На цей рік ми прогнозували зростання бюджету на 11%, як це зробила область, як це робив і Кабінет міністрів. Ми мали надію, що зростання все ж буде більшим - 15-17-18%. Але в грудні ми бачили тенденцію по падінню промислового виробництва в державі. І тут треба було бути дуже і дуже обережними. І якби ми закладали 17% росту, а програми були б вже передплачені, закладені гроші на тендери, то це була б проблема. Тут ми дійсно перестрахувалися. І економічна криза через коронавірус додала. І за 2 місяці ми порахували чітко суму, яку недоотримав бюджет - це 76 мільйонів гривень. Це величезні кошти.

Але коли тільки починався карантин, ми на першій же сесії зняли фінансувння Дня міста. Це, звісно, невеликі суми, якщо порівнювати їх з 76 мільйонами, і вони не можуть їх компенсувати. Але, наприклад, ми по одному кредитному договору, по грантам у нас було передбачено співфінансування міським бюджетом 90 млн гривень: це встановлення ІТП (індивідуальні теплові пункти), це перекладання мереж теплокомуненерго, і це - будівництво ТЕЦ, обладнання на яку фінансується за грантові кошти на суму близько 5 млн євро. Провівши перемовини з донорами, ми домовились, що частину цих програм ми переносимо на наступний рік, бо не зможемо профінансувати і знайти в бюджеті ці 90 млн гривень. І ми залишили на ці потреби 20 млн гривень для того, щоб обладнання, яке повинне приїхати в Житомир у вересні, поставити на готові фундаменти і можна було його монтувати, а навколо зводити стіни. Щоб проєкт не зупинявся. Тому замість 90 млн ми вже закладали 20 млн. Тому 70 мільйонів ми заощадили.


Але оці 76 мільйонів, які ми недоотримала - це не остаточні втрати бюджету. Економіка буде дуже повільно відновлюватись. Я думаю, що на повне відновлення піде декілька років, експерти прогнозують до трьох років. В цьому році в міського бюджету ще будуть величезні втрати.

Тому ті проєкти, які ми хотіли співфінансувати або фінансувати - вони не будуть фінансуватись. Ми залишили тільки фактично фінансування доріг, бо там є 50% співфінансування з державного дорожнього фонду. Ми залишили ті проєкти, по яким є співфінансування з державою та ДФРР, наприклад, садочок №32 на Богунії, набережна, сквер на Польовій. Зараз буде ще голосування по бюджету участі, і ми будемо розглядати можливості, можливо, ми в цьому році почнемо реконструкцію об’єктів, за які проголосують.

І поки все.

Певно, ми ще не відчуваємо масштабів економічного провалля, в яке ми спускаємось, і Ви говорите, що на житомирський бюджет очікують серйозні втрати. Якими є прогнози і чи можна говорити про стриманий оптимізм? В інтерв’ю нашому сайту перша заступниця мера Світлана Ольшанська говорила, що приводи для такого стриманого оптимізму є. Я не ставлю під сумнів її слова, але чи поділяєте Ви її точку зору?

Зараз точно на рік ніякого прогнозу ми зробити не можемо. Коли знімається карантин і починають працювати підприємства, кафешки, чи підприємства сфери послуг, то це не означає, що ті доходи, які були в міському бюджеті, знову в ньому з’являться. Чому? З одного боку відкриваються кафе і магазини, але покупців там не дуже то й багато. В рази менше, ніж до кризи. У людей просто немає коштів. І це означає, що підприємства або працюватимуть собі в збиток певний час, чи просто закриються, а це, в свою чергу, призведе до звільнення людей та втрат місцевого бюджету. Ось ці заклади відкрились, сподіваються на краще, але клієнт не може підтримати їх оптимізму. Тому кілька місяців потрібно дивитись, щоб мати змогу розрахувати ці процеси, бо в людей просто закінчились гроші і вони не можуть за це платити.

Багато людей не платили за комунальні послуги. У них був вибір, якщо вони втратили роботу: чи купити дітям їжу, чи піти платити за тепло. Тому зараз ми маємо ці кошти заплатити комунальним підприємствам, щоб вони виплатили заробітну плату своїм працівникам, чи заплатили за електроенергію.

Чи, наприклад, нам потрібно по фінплану дофінансувати ТТУ, бо ті виручки, які в нього були за ці місяці, в декілька разів менше, ніж зазвичай.

Це все ланцюжок, який тягне одне за одне, і важко спрогнозувати, що ж буде до кінця року.

Ми з Вами говорили про певну «подушку» засобів індивідуального захисту. Можливо, ці запаси покриють всю потребу, а, можливо, не покриють і тоді резервний фонд доведеться поповнювати. Чи може скластись так, що у нас буде нічим його дофінансовувати?


Може бути все, що завгодно.

Тоді ми будемо припиняти фінансування навіть тих речей, які ми планували і по міжнародному співробітництву. В нас є кредити Європейського банку чи інших, які ми платимо, щоб підтримувати нормальні стосунки. Ми можемо проводити перемовини про відстрочку цих платежів. Будемо припиняти ремонти доріг, які є в цьому році в планах. Варіантів дуже багато, інструментів достатньо. Перш за все, треба профінансувати те, що забезпечує життєдіяльність міста, а все інше може почекати.

Ми ще не знаємо, чи достатня в місті кількість систем, бо якщо ми почнемо проводити в місті масове тестування, то, може, ми дуже швидко вийдемо на перше місце в Україні по захворюванню на COVID-19. І тут ситуація може скластись така, що нам і першу, і другу лікарню потрібно буде переводити на лікування. Тому треба трохи почекати, щоб робити висновки.

Коли Житомир буде готовий до масового тестування?

Буквально кілька днів тому в інтерв’ю я казав, що ми плануємо і тести вже прийшли на митну територію України. І сьогодні (інтерв'ю записувалось 3 червня, - ред.), півгодини тому мені надали документ, що МОЗ дав дозвіл нашій дитячій лабораторії в дитячій поліклініці на використання цих тестів. Тести вже знаходяться в лікарні. Вони повинні зберігатись в спеціальних умовах. До 10 червня повинен бути закінчений ремонт в лабораторії, обладнання готове до встановлення в лабораторії. Чекаємо, по плану до 15 червня лабораторія повинна запрацювати. Якщо все буде нормально і воно буде відповідати тим розрахункам, то ми на добу точно зможемо робити до 500 тестів і зможемо навіть надавати такі послуги тим, хто захоче. Це буде за гроші. Гроші будуть йти на рахунок поліклініки. Всім категоріям, яким потрібно, ми будемо робити їх безкоштовно: тим, хто потрапляє в лікарню, всім працівникам дитячих садочків плануємо зробити. Тому, я думаю, лабораторія буде завантажена на багато місяців вперед.



Чи можна розраховувати на допомогу з державного бюджету при негативних сценаріях?

Я б зараз не розраховував на підтримку держави. Не тому, що я комусь не вірю. Державний бюджет такий же, як і бюджет міста. Якщо місто отримує 60% ПДФО і недоотримує 60 мільйонів за два місяці, то область недоотримала 15% ПДФО, сума в 4 рази менша. Держава недоотримала 25% від міста Житомира. Державний бюджет так само втрачає. І розраховувати, що держава буде підтримувати місцеві бюджети? В мене немає на це надії. Якщо б держава підтримала бізнес кредитами, списанням якихось боргів, то це була б системна допомога запуску економіки. Бізнес оговтувався б швидше і в нього були б кошти, щоб платити податки.

Євгеній Герасимчук, журналіст Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: мер Сухомлин  
Матеріали по темі