Євгеній Медведовський з 2020 року очолює Державну екологічну інспекцію Поліського округу, є головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища на території двох областей - Житомирської і Рівненської.
Здобув кваліфікацію спеціаліста з використання водних ресурсів у Полтавському національному технічному університеті; спеціальність «Економіка підприємства» – у Дніпропетровському університеті ім. Альфреда Нобеля; освітній ступінь магістра за спеціальностями «Екологія» – у Поліському національному університеті, «Публічне управління та адміністрування» – у ДУ «Житомирська політехніка», де продовжує навчання в аспірантурі.
У 2020 році обраний членом-кореспондентом, а у 2024 році – дійсним членом (академіком) Інженерної академії України. Має патенти на винаходи та наукові публікації у фахових виданнях.
З Євгенієм Медведовським розмовляємо про те, що робить Кабмін та профільні міністерства, щоб позбутися екологічної небезпеки, усунути загрозу здоров’ю та екології, чи є важелі в інспекції, щоб впливати на місцеву владу, чому вода у Тетереві навіть на початку літа «цвіте», та як він оцінює ситуацію, яка склалася у Житомирі навколо провулку Річкового…
- Влітку велика загроза для Житомира - часті пожежі на полігоні побутових відходів. Така ситуація скрізь у країні. Чи є у влади план виходу з небезпеки?
- Нагадаю, що полігон був створений стихійно у 1957 році, що було типовим для більшості старих звалищ в Україні. На рівні уряду питання поводження з відходами визначено одним із пріоритетних. Ви ж розумієте, що неможливо розв’язати проблему окремо для Києва чи Житомира, це проблему потрібно вирішувати комплексно.
У 2023 році в Україні набрав чинності новий закон, а на його основі почав розроблятися загалом новий підхід та ставлення до проблеми. Вже затверджені новий Національний план управління відходами до 2033 року, вже є регіональний план і у Житомирській області. Потім органи місцевого самоврядування (територіальні громади) створюють свої місцеві плани управління відходами.
- Що змінює цей закон?
- Насамперед змінена класифікація відходів: система приведена у відповідність до європейського законодавства.
Запроваджено 5-рівневу систему, де пріоритетом є запобігання утворенню сміття, а найменш бажаним варіантом - захоронення на сміттєзвалищах.
Запроваджується принцип «забруднювач платить». Витрати на управління відходами тепер повною мірою несе їх утворювач. Далі - визначення цілей щодо роздільного збирання, компостування біовідходів та рециклінгу (перероблення). Це процес, коли сміття перетворюється на сировину, з якої знову виготовляють продукцію, зокрема будматеріали.
З квітня 2025 року діють нові вимоги щодо медичних відходів, а з лютого 2026 року – щодо будівельних.
Розширена відповідальність: виробники товарів в упаковці, електроніки, батарейок та шин зобов'язані організувати збирання та утилізацію своєї продукції після її використання.
Також зміни торкнулися правил отримання дозволів на операції з оброблення відходів та ліцензій на роботу з небезпечними відходами.
- Наскільки Житомир готовий до таких змін?
- У Житомирі є сміттєпереробний завод, він дійсно перший в Україні, що виконує функцію переробки, щоб зменшити навантаження на полігон. І це одна із важливих складових загального процесу, який має бути відображений у розробленому міською владою місцевому плані управління відходами з залученням фахівців галузі та громадськості.
Багато що залежить від міської влади. І я сподіваюся, вона зробить процес прийняття місцевого плану управління відходами публічним та прозорим.
- До того часу, коли у нас буде запроваджено цивілізоване поводження з відходами, які проблеми найболючіші на житомирському сміттєзвалищі зараз?
- Ще до повномасштабного вторгнення ми виходили на перевірку і подавали до суду, щоб полігон пройшов оцінку впливу на довкілля, адже він вичерпав свої потужності. Але тоді суд не прийняв нашу позицію.
Фахівці екоінспеції щороку фіксують потрапляння фільтрату, це не просто брудна вода, це результат фізичних та хімічних процесів, які відбуваються зі сміттям, і ви самі можете уявити, яка отрута стікає у ґрунт, навколишні водні об’єкти та суміжні земляні ділянки.
Підприємство, яке експлуатує полігон, робило обвалування, але воно було виконано негерметично. Через це відбувається протікання: ця вода у великих кількостях, особливо під час танення снігу, потрапляє до навколишніх територій та Шверидового ставу на річці Крошенка. У цьому році там вперше масово загинула риба, що екологічна інспекція й зафіксувала нещодавно. За результатами лабораторних досліджень матеріали скеровано до правоохоронних органів для надання належної оцінки діям посадових осіб КП «АТП 0628» Житомирської міської ради.
- Чи можна герметично зробити обваловку сміттєзвалища?
- Так, нині існують відповідні технології. Якщо б міська влада виділяла на це кошти, то, я думаю, це було б можливо. Зараз за фактом порушення правил охорони вод відкрито кримінальне провадження за ст. 242 КК України. Ми системно подаємо нову інформацію до ГУ Національної поліції та Житомирської обласної прокуратури, ці матеріали долучаються до вже відкритого кримінального провадження.
- Чи вдається стягнути кошти за нанесені збитки?
- Так. Зокрема, під час перевірок діяльності КП «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міської ради, яке обслуговує полігон, Інспекцією встановлено факти забруднення суміжних земель. Сума завданих збитків – понад 837,7 тис. грн. Господарський суд зобов'язав КП «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міськради сплатити за шкоду довкіллю. Підприємство повністю відшкодувало збитки після рішення суду та апеляції влітку 2025 року. За матеріалами Інспекції правоохоронцями керівнику полігону повідомлено про підозру за ч.1 ст. 239 КК України. Це означає, що особу підозрюють у забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку. Карається штрафом або позбавленням права займатися певною діяльністю.
- Чи є країни, де немає стихійних сміттєзвалищ?
- У країнах Європи стихійні сміттєзвалища – це поодинокі випадки. Екологічне виховання, суттєві штрафи за порушення законів та жорсткий контроль – найкращі запобіжники цьому. Швейцарія вважається еталоном чистоти завдяки системі «сміттєвої поліції» та платному маркуванню пакетів.
- Чи багато у Житомирі стихійних смітників після зими?
- Уздовж дороги до Житомирського полігону, в напрямку с. Сонячне та СТ «Соколовське», системно утворюються стихійні сміттєзвалища. Це зона постійних звернень громадян через «ЕкоЗагрозу» і показник неналежної організації вивозу сміття та контролю з боку органів місцевого самоврядування..
Серйозною проблемою залишаються стихійні сміттєзвалища у містах і селах. У межах роботи Пункту екологічного контролю №1 (центр у с. Садки, охоплює території Житомирської міської та Оліївської і Березівської сільських територіальних громад) зафіксовано 130 таких місць. Ліквідовано лише 18 (13,8%), тоді як 112 (понад 86%) залишаються невпорядкованими.
Найгірша ситуація – у Житомирі: із 59 виявлених ділянок ліквідовано лише 3 (5%). Близько 46% усіх зафіксованих звалищ припадає саме на обласний центр. Лише від початку березня виявлено ще 5 нових.
Відповідно до українського законодавства, відповідальність за ліквідацію стихійних звалищ у межах населених пунктів покладена на органи місцевого самоврядування, за межами – на ОВА.
- Що зараз відбувається з Тетеревом? Якщо раніше цвітіння води починалося у серпні, то зараз у липні?
- Вода в Тетереві починає «цвісти» навіть у червні. Це приклад системного впливу на водні екосистеми, що створює ризики для флори, фауни і здоров’я людей. Тут потрібно згадати, що у 50-х роках по всій країні створювались водосховища, які змінювали русла річок, уповільнювали швидкість течії. Люди почали використовувати у великій кількості мінеральні добрива, а згодом й миючі засоби та пральні порошки з великим вмістом фосфатів. Все це осідає на дно і нікуди не дівається.
Цвітіння води має сезонний характер і виникає через надмірне розмноження мікроскопічних водоростей, найчастіше синьо-зелених. Потрапляння у воду мийних засобів, пральних порошків та добрив із полів «годує» водорості, змушуючи їх активно рости. А при тихій воді та слабкий течії це відбувається дуже швидко, адже вода добре прогрівається. Слабкий рух води в річках сприяє накопиченню бактерій. Це явище небезпечне тим, що водорості поглинають кисень, через що може й гинути риба.
Ми також спостерігаємо зростання марганцю у воді – тому вода має жовтуватий відтінок. Наші споруди, які готують питну воду, розраховувалися на перший-другий клас води, яку забирали для очищення з річки. Зараз доводиться констатувати – четвертий-п’ятий. Щоб прибрати марганець з води, потрібні додаткові технічні рішення та кошти. Це проблематика не лише Житомира, а й інших міст України, де вода для питного водопостачання береться з поверхневих водозаборів.
- Пане Євгенію, розкажіть, які важелі впливу має екологічна інспекція та чи є співпраця з відділом екології та природних ресурсів Житомирської міської ради?
- Інспекція застосовує весь передбачений законом інструментарій: видає обов’язкові до виконання приписи, притягує до адміністративної відповідальності, нараховує збитки, звертається до суду та передає матеріали до правоохоронних органів. Водночас державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, і не передбачає втручання у реалізацію їхніх власних повноважень.
Лише місцева влада Житомира може вирішити питання безпеки полігону для мешканців: безпечного збору сміття та його переробки. У мене викає багато питань, чим займаються фахівці відділу екології та природних ресурсів Житомирської міської ради. Вони пишуть програми, але не займаються практичною стороною. Ми бачимо, що інспекція з благоустрою активно виписує штрафи за паркування. Але є Кодекс України про адміністративні правопорушення – вони можуть притягувати до відповідальності за порушення благоустрою в місті, зокрема, слідкувати за виконанням норм закону у прибережній частині річки Тетерів, коли мова йде про провулок Річковий, який став резонансною темою для всього міста. Чомусь позиція міської ради, відповідних управлінь та їхніх підрозділів базується на «кабінетному» підході. Вони не мають стояти осторонь проблем міста. Це або невміння, або небажання, або політика органу місцевого самоврядування. Вони також не можуть стояти осторонь, коли резонансні питання виносяться на сесію або коли це питання порушують мешканці громади. Має бути надана фахова експертна оцінка.
- Давайте поговоримо про Річковий провулок, де на місці човнової станції збудовані маєтки…
- Ми дослідили всю історію колишньої човнової станції, дійшли до першого рішення влади, виданого у 2007 році, працювали з великим обсягом інформації і дійшли такого висновку: можу сказати, що в Житомирі човнову станцію вкрали. І зробили це саме представники органу місцевого самоврядування.
Це дуже резонансна тема, вона зачіпає багатьох. Це приклад того, як можуть приймати рішення посадовці, коли вважають, що все дозволено.
Орган місцевого самоврядування не встановив прибережно-захисні смуги, не розробив відповідні проєкти і не вніс відповідних обмежень до Державного земельного кадастру. І це дає можливість для подальших зловживань з Генеральним планом міста.
У 2024 році до Інспекції надійшло звернення громадянина через вебресурс Міндовкілля «ЕкоЗагроза» щодо перекриття доступу до берега річки Тетерів. Після першого звернення частину огорож було демонтовано, однак подальші обстеження показали, що огорожа з іншого боку земельної ділянки залишилася, а доступ громадян до води продовжує бути обмеженим. Протягом 2024–2025 років Інспекція неодноразово зверталася до виконавчого комітету Житомирської міської ради з вимогою вжити передбачених законом заходів. Втім, у відповіді орган місцевого самоврядування фактично самоусунувся від виконання відповідних повноважень, посилаючись на норми законодавства, які не стосуються суті порушення.
У березні цього року Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Житомирської міської ради та зобов’язання вжити заходів для забезпечення безперешкодного доступу громадян до водного об’єкта – річки Тетерів, де в межах прибережної захисної смуги водного об’єкта встановлені огорожі, які обмежують доступ громадян до берега річки.
Я знаю, що не лише громадяни, а й Житомирська міська рада ще з минулого року сама почала звертатися до суду, щоб скасувати договори оренди земель на території колишньої човнової станції. Суди тривають. А там, де рішення вже набрали законної сили, справа зараз за виконавчою службою.
- Чи потрібні якісь нові закони, щоб удосконалити екологічне законодавство?
- Ми роками чули, що головна біда української екополітики у слабкості законодавства. Але це не так. Норми у нас є, часто навіть жорсткіші за європейські. Проблема не в браку нових законів, не у відсутності їх розуміння. Проблема – у відсутності невідворотності покарання. Саме ця безкарність десятиліттями підтримувала ілюзію, що екологічне законодавство можна ігнорувати, а за порушення нічого не буде. Я впевнений, що потрібно тут і зараз ламати стереотипи, змінювати екосвідомість громадян, зобов’язувати місцеве самоврядування працювати на благо мешканців громади, при цьому правоохоронні та контролюючі органи мають довести, що закон діє. Навіть в умовах обмежених ресурсів під час війни.
Інтерв’ю взяла Лариса Бекета
Фото надані Державною екологічною інспекцією Поліського округу
