Влада

ВАКС з 2019 року не може перейти до розгляду по суті «бурштинової» справи, де фігурує екснардеп від Житомира Розенблат

11 травня 2021, 11:06

Вищий антикорупційний суд здійснив вісімнадцять невдалих спроб провести підготовче засідання у «бурштиновій справі» екснардепів Розенблата-Полякова. З грудня 2019 року розгляд відкладають. Переважно через неявку обвинувачених та їхніх адвокатів.

Про це йдеться у матеріалі Катерини Петренко на сайті LB.ua.

«7 травня 2021 року учасники процесу не змогли перейти до розгляду справи по суті через хворобу фігуранта Костянтина Проскурка. Він був у складі організованої групи, яка вимагала та отримала хабар в $ 11 тис. дол. від «агента Катерини» за вплив на прийняття рішень народними депутатами Поляковим і Розенблатом щодо підготовки проєктів законів про видобуток бурштину. Бурштинова справа базується на одній з найгучніших спецоперацій НАБУ», - йдеться у публікації.

Проскурко не прийшов до суду з невідомих причин. Його захисник не надав належних документів на підтвердження поважності неявки. Спочатку адвокат сказав, мовляв, підзахисний повідомив йому, що захворів. На яку хворобу, незрозуміло. Та згодом захисник додав, що про це його повідомила мати Проскурка.

«Обмовився», – відповів адвокат на уточнення судді, хто ж саме повідомив йому цю інформацію.

Прокурор САП Валентин Мусіяка попросив про примусовий привід обвинуваченого. Проте адвокати стверджували, що наразі це передчасно.

«Прокурор, як при Французькій революції, не дає права висловитись тому, кого ведуть на ешафот… Можливо, Проскурко направив документи поштою, а вони ще не надійшли. Проте прокурор каже: «Приведіть на ланцюгу людину», – зіронізував адвокат Розенблата Володимир Красовський.

Насамкінець суд не пристав на привід обвинуваченого, бо той вперше не переконав суд у поважності своєї неявки.


Закон не дозволяє проводити засідання за неявки бодай одного фігуранта, оскільки інкримінований злочин – тяжкий. Тому підготовче засідання вчергове відклали. Аж на 11 червня.

Борислав Розенблат не вбачає затягування процесу з боку захисту.

«Коли ця справа зшивалась білими нитками, у правоохоронців було максимальне бажання набити туди різних людей з різних професій. Тому так багато учасників процесу та адвокатів, а зараз пандемія. Це затягує розгляд», – розповідає екснардеп.


Також тривалий термін непроведення підготовчого засідання прокурор пояснює тим, що колегія суддів у цій справі не є постійною. Відтак суддям складніше узгоджувати графік.

У коментарі LB.ua Борислав Розенблат пояснює: сам не пропустив жодного засідання, бо для нього принципово довести власну правоту. Винним себе досі не вважає. Каже, що правоохоронцям було вигідно позбавити його політичного майбутнього у 2017 році.

«Бурштин – це корисна копалина, яка у 2015 році вартувала дуже великі кошти. Коли я тоді займався питанням легалізації, йшли мільярдні потоки в кишені більшості наших можновладців. Те, що через 4 роки прийняли мій закон – свідчення того, що він вже був не на меті, не на часі і таке інше. Сьогодні це питання втратило свою актуальність і не потребує такого попиту. Ціни дуже впали. Але в той час мільярдні потоки не хотіли нікому віддавати. Я пам’ятаю виступи Луценка та Порошенка, вони розповідали, що під кожним кущем є задіяні правоохоронці. Я це бачив на власні очі і максимально боровся, щоб легалізувати видобуток бурштину. Та сталося, як сталося», – каже екснардеп.

Щоправда, Розенблат не уточнює, у чому інтерес детективів НАБУ та прокурорів САП його «політично переслідувати». І не конкретизує, кому саме і з яких причин через вплив на правоохоронців було вигідно робити його «політичним трупом».

Розслідування «бурштинової справи» унікальне з огляду на техніку збирання доказової бази. Внаслідок спецоперації за участю детектива під прикриттям уперше в історії України до кримінальної відповідальності за лобіювання законодавства в інтересах третіх осіб та отримання за це неправомірної вигоди намагаються притягнути колишніх народних депутатів. Варто наголосити, що спецоперацію НАБУ почало 3 серпня 2016 року, а кримінальне провадження відкрило 28 листопада 2016 року. У цьому Розенблат вбачає порушення закону.

«Переслідування народних депутатів та інших членів цієї «бурштинової справи» було не в рамках кримінального провадження, а в рамках оперативно-розшукової справи. Спецоперація – це маячня НАБУ. Усі дії, пов’язані з переслідуванням, проведенням негласних слідчих розшукових дій, були зроблені не в межах кримінального провадження, а це злочин! Тому всі докази не варті виїденого яйця. Це було політичне замовлення», – зазначив Розенблат.

Проте прокурор наголошує: збір доказів проводився законно.

«Є процедура кримінального провадження, а є процедура здійснення оперативно-розшукової діяльності. Якраз до відкриття кримінального провадження здійснюються ці заходи, які мають назву не негласні слідчі розшукові дії, а оперативно-технічні заходи. Вони проводяться відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність. Це різні речі, безумовно, але матеріали оперативно-розшукової діяльності визнаються доказами. Це передбачено Кримінальним процесуальним кодексом», – пояснив прокурор.

Водночас прокурор не був готовий розповісти, чому антикорупційним органам було доцільніше збирати докази таким чином.


Повністю матеріал LB.ua читайте тут

Нагадаємо, в лютому 2020 року Печерський районний суд м. Києва відмовив у задоволенні позову Борислава Розенблата до НАБУ та Генеральної прокуратури України про відшкодування майнової та моральної шкоди на суму 100 мільйонів гривень.

Як повідомляв Житомир.info, восени 2019 року Верховний суд України задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і направив кримінальне провадження по «бурштиновій справі» з Печерського районного суду м. Києва на розгляд до Вищого антикорупційного суду.

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: Розенблат суд бурштин ВАКС  
Матеріали по темі