Про комунальні підприємства в Житомирі мешканці міста згадують часто, оскільки без світла, води або опалення довго жити неможливо, а від аварій на комунікаціях не застрахований ніхто. Тут також можна згадати й зимові дні суцільної ожеледиці на дорогах та снігові пастки, або наслідки майже тропічних злив влітку.
Чи вистачає житомирським комунальним підприємствам коштів, щоб в умовах війни відповідально працювати?
Про фінансування комунальної сфери розмовляю с заступником мера Житомира Сергієм Кондратюком, який відповідає за цю галузь.
- Сергію Миколайовичу, як можна охарактеризувати бюджети підприємств: це бюджети виживання, підтримки, чи все ж таки дехто знаходить гроші і для розвитку?
- Розділимо комунальні підприємства на два напрямки. У нас є два підприємства особливо критичних - це КП «Житомирводоканал» і КП «Житомиртеплокомуненерго». «Теплокомуненерго» має регульований тариф, і сьогодні ми маємо прийнятий урядом загальнодержавний мораторій на підвищення цін на теплову енергію, тарифи не підвищуються. Тому «Теплокомуненерго» використовує кошти міського бюджету. Вони спрямовуються виключно на підтримку об'єктів для роботи в критичної ситуації. В «Житомиртеплокомуненерго» вкладали кошти, щоб підприємство, попри війну, попри тривоги та обстріли, виконувало свої обов'язки, тому що за минулий опалювальний сезон було 1078 аварійних відключень на об'єктах цього комунального підприємства. Для «Теплокомуненерго» виділяються також кошти, щоб замінити частину тепломережі, яка знаходиться у критичному стані.
А житомирський водоканал мораторію не має, але і Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) не встановлює (не підвищує – ред.) нам новий тариф для населення. Тому ці два підприємства місто змушено підтримувати фінансово: «Теплокомуненерго» - також для оплати роботи працівників в літній період, а водоканал – для оплати відсотків за використання кредиту Світового банку на будівництво очисних споруд, каналізації й водопроводу. Це серйозні проєкти Житомирського водоканалу.
Чи будуть підійматися тарифи на воду у найближчі пів року?
- Об’єктивно для водоканалу підвищення тарифів потрібно. Чому? У житомирського водоканалу тарифи для юридичних осіб більш-менш відповідають собівартості, а тарифи для населення - не відповідають. Але, гадаю, у найближчі пів року підвищення тарифів не станеться.
Для того, щоб сьогодні не підвищувалася ціна на водопостачання для юридичних осіб, водоканалу потрібні кошти на виконання робіт, які дозволяють зменшити споживання енергії. В тарифах Житомирського водоканалу 40% – це виключно електрична енергія. Житомирська міська рада в свій час виділила кошти, немаленькі кошти, на будівництво сонячних електростанцій на Житомирському водоканалі на 12 об'єктах, загальною потужністю 2,6 мегавата.
Сьогодні вже 11 об'єктів працюють в повному обсязі, залишилося закінчити тільки дванадцятий об'єкт. Зменшення споживання електроенергії на об'єктах передбачається від 50% до 70%.
Які ще комунальні підприємства повністю або майже повністю утримуються коштом бюджету?
- Є підприємства, які теж займаються комунальним господарством, і без них місто теж жити не може. Деякі по суті утримуються бюджетом. Це КП «Міськсвітло», КП «Експлуатація штучних споруд», «Зеленбуд», «Житомирське Управління автомобільних шляхів», Спецкомбінат – підприємство, яке займається похоронною справою.
«Міськсвітло» зараз с фінансової точки зору забезпечено коштами міського бюджету. Це оплата споживання електричної енергії на наших вулицях. Робота Спецкомбінату, а це утримання кладовищ, теж проводиться коштом міського бюджету. Також з бюджету фінансується і КП «Зеленбуд», яке утримує 90 об’єктів, - скверів і парків - майже 130 гектарів. Прибирання, скошування трави, посадка квітів, дерев та кущів – все це оплачується з коштів міського бюджету.
Зважаючи на війну і велику підтримку ЗСУ з коштів міського бюджету, я вважаю, що підприємства отримують достатньо фінансування, щоб в місті було чисто та світло.
А розкажіть ще про полігон побутових відходів, про наше сміттєзвалище на Крошні
- Це моя основна біда, чесно кажучи, як заступника міського голови. Тому що він у нас працює з 1957 року. Давно працює. Він ніколи не будувався по тим державним будівельним нормам, як і передбачають сьогодні всі документі. Це колишній кар’єр, який просто використовується для збору сміття. Я бував в різних містах України. На жаль, така тенденція була в усій країні.
І сьогодні для того, щоб побудувати новий полігон, нам потрібна земельна ділянка, який відповідає нормативам: щоб поруч не було населення, річкового басейну та ще багато умов. І кошти. Ми вже останні 3-4 роки знаходимося в пошуку інвесторів. З різними інвесторами ми зустрічалися. Але поки що на такий великий обсяг нам важко розраховувати.
Тому в першу чергу у нас стоїть питання встановлення фільтраційної станції на полігоні, щоб очищати фільтрат, який поступає в невелику річку Крошенка та у струмочки.
Держава вимагає вид регіонів саме регіональний полігон. І це має відбутися до 2030 року. Що таке регіональний полігон? Для мешканців міста в тарифі частина логістики може бути збільшена. Але для будь-якого городянина буде зрозуміло: або полігон для збору відходів буде залишатися на Крошні, у нього під боком, або цей полігон буде побудований за сучасними стандартами, наприклад, за 20 кілометрів від міста. Я вважаю, що 95% мешканців будуть згодні з перенесенням сміттєзвалища.
І ми розуміємо, наступний етап – це рекультивація, повністю рекультивація полігону. Тобто місце для нового полігону, особисто я вважаю, що міська рада, виконавчий комітет, знайде. А от фінансування для цього поки ще не вистачає. Питання фінансування поки відкрите.
Що буде зі сміттям, яке залишиться на полігоні? Хто його переробить?
- Так його ніхто і не переробляє. Всі країни займаються рекультивацією. І нам потрібна виключно рекультивація полігону. Я був у країнах Європи, де вміст полігону покриває просто зелений пагорб, на ньому ростуть дерева, кущі й знаходяться дитячі майданчики. Це все сьогодні проєктується і робиться все дуже просто…
З тих бід, які сьогодні є і пов’язані з нашим полігоном, - це тариф на захоронення відходів – найнижчий в Україні.
Сьогодні полігон виживає за рахунок перевізників, тому що КАТП 0628 є і перевізником сміття, і водночас є його балансоутримувачем.
Нам треба навчитися сортувати сміття, як це роблять в усіх країнах Європи, оскільки там це вже давно прибутковий бізнес. До того це суттєво впливає на екологію…
Щоліта полігон горить, як розв'язувати цю проблему?
Є об’єктивні причини, чому на сміттєзвалищах трапляються пожежі. І впливає на це два фактори. Це внутрішній фактор - метановий газ, і зовнішній фактор – це сонце.
Метановий газ збирають. Цього року, до речі, в нас закінчується угода з компанією, яка займається збиранням газу. І ми наприкінці цього року плануємо провести новий тендер. Хто вийде на нього? Можливо, це буде компанія, яка працює зараз, можливо, якісь нові…. Одним із пунктів технічних умов і наших вимог буде збільшення кількості свердловин для збирання метану.
А зараз скільки?
А зараз 56. Ми хочемо у два рази збільшити. На всіх полігонах в Україні встановлені установки по збору метану. В деяких обласних містах недавно з'явилися, в деяких - трохи раніше. А якщо говорити про обласні центри, то майже на всіх стоїть.
Якби не було установок зі збирання метану, ситуація була б набагато гіршою у великих містах України. Тобто це постійна проблема. І найголовніше, немає такої технології гасіння метану. Її просто не існує...
Лариса Бекета, журналіст Житомир.info
