У Житомирі попрощалися з 32-річним військовослужбовцем Євгеном Шутьом та 38-річним Віктором Шепетуном, які з весни 2022 року захищали Україну від російської навали.
Про це 14 червня повідомляє Житомирська міська рада.
Шуть Євген Сергійович (позивний «Модний»)
(19.12.1992 – 09.06.2025)
Євген народився на Полтавщині у с. Лубни. Змалку виховувався під опікою бабусі та дідуся. Маючи талант до спорту, навчався та виховувався у спортивному інтернаті. Упродовж тривалого часу грав за футбольну команду Полтави, адже футбол був його справжнім захопленням. Євген із дитинства мріяв відстоювати права людини, тому обрав для себе юридичну освіту та вступив до Полтавського юридичного інституту імені Ярослава Мудрого, однак через певні обставини завершити навчання не вдалося. Згодом, переїхавши до нашого міста, працював на різних підприємствах з ремонту автомобілів водієм.
Євген мав щире серце, завжди приходив на допомогу, мав багато друзів,цінував родину та поважав старших, був вірним другом з глибоким відчуттям справедливості та безмежною любов'ю до життя. Мріяв побудувати власний будинок, було багато планів на майбутнє…Війна зламала всі життєві плани.
До початку повномасштабної війни Захисник зі своєю дружиною працював за кордоном. Та коли ворог розпочав повномасштабну війну проти України, не вагаючись, повернувся додому боронити рідну землю від окупанта.
З квітня 2022 р. Євген добровільно став на захист України від російських агресорів в одному з підрозділів ЗСУ. Мужньо і відважно виконував поставлені завдання. Нагороджений відзнакою «Ветеран війни – Учасник бойових дій». Він мав непересічний авторитет та повагу серед побратимів і командирів.
Життя Євгена Сергійовича обірвалося 9 червня 2025 р. на передовій, де Воїн з честю, гідністю і до останнього подиху боронив рідну землю.
У вічній скорботі дружина, діти, мати, бабуся, рідні, друзі та бойові побратими...
Світла пам'ять і вічна слава Воїну-Герою...
Шепетун Віктор Володимирович (позивний «Туман»)
(26.11.1986 - 08.06.2025)
Віктор народився у с.Рогачів що на Житомирщині у багатодітній родині, де був найстаршиміз п’яти дітей, мав двох братів і двох сестер. Навчався в місцевій ЗОШ. Отримавши базову середню освіту, вступив до одного із ПТУ м. Житомира та отримав професію кухара. Згодом працював на різних підприємствах нашого міста, у сфері охоронної діяльності, де проявив себе як дисциплінований і надійний фахівець.
Життєрадісний, щирий, доброзичливий, справедливий, чесний – саме таким його пам'ятатимуть усі, хто знав Віктора. Він був активістом ГО «Молодь за Єдину Україну», завжди стояв на стороні правди. Серце Віктора належало його сім’ї і родині, а найбільшим скарбом життя була його донечка - його натхнення, надія і любов. Він був надійною опорою для своїх близьких.
До початку повномасштабної війни Захисник працював за кордоном, та коли російський агресор розпочав повномасштабну агресію в Україні, не вагаючись, повернувся додому боронити рідну землю від окупанта. Захисник мріяв про гідне майбутнє для своєї родини в незалежній та вільній Україні.
Віктор Володимирович із перших днів вторгнення активно брав участь у волонтерському русі, а з 6 березня 2022 р. приєднався до лав ЗСУ. За мужні та самовіддані дії при захисті Батьківщини відзначений медаллю «Ветеран війни – Учасник бойових дій», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест», відзнакою командира 100 окремої механізованої бригади «За оборону рідного краю».
8 червня 2025 р. серце його зупинилося. Невблаганна смерть вирвала Воїна із життя. Віктор Володимирович помер від отриманих поранень під час виконання бойового завдання із захисту України.
Пам'ять про нього житиме вічно в серцях рідних, друзів, побратимів, всіх, хто його знав і любив...
Віктор Шепетун, фото з Facebook
Нагадаємо, у Житомирі 12 червня попрощалися з 33-річним військовослужбовцем Михайлом Марчуком, який з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист Батьківщини від російських окупантів.
Як повідомляв Житомир.info, 11 червня 2025 року у Житомирі в останню путь провели захисника Сергія Рудзея, який з перших днів повномасштабного російського вторгнення став на захист України у складі 115-ї окремої бригади територіальної оборони і загинув під час виконання бойового завдання у Сумській області.
