Минуло 40 років із дня однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії – аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У Житомирській області, в селі Великі Кліщі, яке було відселене через радіаційне забруднення, провели пам’ятні заходи.
У селі, де життя завмерло, дивом збереглася церква святого Архистратига Михаїла. Ліквідатори наслідків аварії, голови громад, народні депутати та духовенство провели спільний молебень за загиблими та жертвами Чорнобиля.
«Ми сьогодні, вшановуючи пам'ять, просимо всемилостивого Отця за душі тих, хто вчинив великий подвиг, хто невинно постраждав, хто через цю трагедію віддав своє життя. Але вшановуємо цю пам'ять, щоб бути тим поколінням, яке знає, куди зробити наступний крок, знає з реального прикладу, наскільки тендітне і крихке людське життя», – сказав священник Іван Гищук.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вручили подяки.
«Власне, сорокові роковини Чорнобильської катастрофи – це чорна сторінка нашої історії, виклик і трагедія. І ми сьогодні з ліквідаторами з нашої області і північних громад – тими, які одними з перших виїздили, і пожежники, і лікарі, і міліціонери – вони першими вирушили на виклик, коли сталася аварія на ЧАЕС. Цим заходом вшанували пам’ять і тих, кого вже немає, і тих ліквідаторів, які, слава Богу, сьогодні з нами. Народні депутати, які опікуються чорнобильською проблематикою, ініціюємо і вносимо законопроєкт про те, щоб прирівняти ліквідаторів до статусу захисників і захисниць», – говорить народний депутат України Арсеній Пушкаренко.
Галина – донька ліквідатора. Жінка ділиться спогадами про батька, який, не вагаючись, пішов зупиняти вагони з ураном.
«Батько був дуже почесною і доброю людиною. Працював машиністом. Коли покликала біда, покинув усе і пішов. Це було дуже страшно, але він сказав: «Я думаю лише про дитину, дружину і наш Овруч». Тому що тоді Овруча могло б не бути», – пригадує донька ліквідатора Галина Гус.
Костянтин ліквідатор першої категорії, пригадує як у 23 роки довелося рятувати світ.
«Основними завданнями особового складу полку була ліквідація наслідків: дезактивація станції, дозиметричний контроль, зняття ґрунту. Ми стояли в першій оперативній групі за 17 кілометрів від станції. Щоденно були на станції й усе знали. Люди йшли, виконували завдання. Рятували світ від знищення», – ділиться ліквідатор аварії на ЧАЕС Костянтин Ляшенко.
Під час заходів повідомили, що на півночі Житомирської області хочуть створити музей пам’яті про Чорнобильську трагедію.
Нагадаємо, 13 квітня 2026 року у Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського відбулося нарада у межах діяльності Тимчасової спеціальної комісії з питань посилення соціального захисту постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції, де говорили про потреби постраждалих від аварії на ЧАЕС.
Як повідомляв Житомир.info, у квітні 2025 року, напередодні чергової річниці катастрофі на Чорнобильській атомної електростанції, Верховна рада створила тимчасову спеціальну комісію з метою оновлення законодавства для посилення соціального захисту постраждалих і ліквідаторів. Перше виїзне засідання тимчасової спеціальної комісії відбулося 25 квітня у зоні відчуження. 28 червня 2025 року в Овручі відбулось виїзне засідання ТСК з питань посилення соціального захисту постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції та контролю за використанням радіаційно забруднених територій. Про соціальні виплати та медичні гарантії говорили і під час наради з постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, яку провели наприкінці 2025 року у Житомирі.
