У Міністерстві освіти і науки України 23 вересня відреагували на поширювану у соцмережах інформацію про те, що вчителям дозволили скорочувати тривалість уроків, та пояснили, що мова йдеться лише про коригування під час тривалих і повторюваних повітряних тривог через російські обстріли, коли дітям може бути складно зосередитися на навчанні.
Роз’яснення щодо нових рекомендацій пресслужба Міністерства освіти і науки оприлюднила на своїй офіційній сторінці у Facebook.
«Відучора у соцмережах поширюється інформація про можливість скорочення тривалості уроків. Важливо враховувати контекст: ідеться про організацію навчання під час тривалих і повторюваних повітряних тривог через російські обстріли. Після безсонної ночі або кількох годин перебування в укритті дітям може бути складно зосередитися на навчанні. Школи мають враховувати їхній фізичний та психоемоційний стан і водночас забезпечувати якісне засвоєння навчального матеріалу. Саме тому на запит учителів МОН спільно з педагогами, батьківськими організаціями, директорами шкіл і керівниками управлінь освіти розробило методичні рекомендації . Вони допомагають школам адаптувати освітній процес до різних безпекових умов», - йдеться у повідомленні.
Що це означає на практиці?
- Гнучка тривалість уроків. Якщо заняття відбуваються в укритті, учитель може за потреби скоригувати їхню тривалість з врахуванням віку та психоемоційного стану учнів. При цьому необхідно адаптувати навчальний матеріал, щоб учні досягли результатів, передбачених освітньою програмою.
- Коригування розкладу. Якщо через тривалу повітряну тривогу учні пропустили заняття, у початковій школі можна змінити їхню послідовність, щоб після відбою приділити необхідний час предметам, які потребують більшої концентрації та безпосередньої роботи з учителем. У базовій і старшій школі це також можливо, однак потребує завчасного опрацювання керівництвом закладу різних сценаріїв коригування розкладу.
- Урахування стану дітей. Якщо учні виснажені після кількох годин в укритті або нічних обстрілів, учитель може змінити формат заняття. Якщо запланованих результатів навчання вже досягнуто, частину часу можна використати для психологічного розвантаження.
МОН не встановлює вимоги скорочувати всі уроки. Методичні рекомендації передбачають можливість адаптувати навчання до конкретних обставин, зберігаючи його якість. Водночас санітарний регламент визначає максимальну тривалість безперервної навчальної діяльності:
1 клас — 35 хвилин;
2–4 класи — 40 хвилин;
5–11(12) класи — 45 хвилин.
Це максимальна, а не обов’язкова тривалість кожного заняття.
Стаття 16 Закону України «Про повну загальну середню освіту» також передбачає можливість закладу освіти гнучко організовувати освітній процес, зокрема визначати тривалість занять з урахуванням установлених законодавством вимог.
«Безпекова ситуація в громадах суттєво відрізняється, тому єдиного розкладу, чи формату занять, який підходив би всім школам, бути не може. МОН рекомендує керівникам закладів заздалегідь передбачити різні сценарії організації навчання на випадок тривалих і повторюваних повітряних тривог. Міністерство перебуває на постійному зв’язку з регіонами та допомагає школам у цьому процесі. Пріоритет — безпека та здоров’я дітей і збереження якості освіти. Школи повинні мати можливість гнучко організовувати навчання відповідно до реальних умов, у яких перебувають учні та вчителі», - зауважили у МОН.
Нагадаємо, 3 вересня 2026 року цього року Уряд ухвалив рішення про два рівні небезпеки під час повітряних тривог та нові правила роботи бізнесу.
Як повідомляв Житомир.info, у вересні 2026 року оприлюднили результати третього міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, яке оцінює, наскільки 15-річні учні й учениці можуть застосовувати знання та вміння з природничо-наукових дисциплін, математики й читання в реальних життєвих ситуаціях, а також навчатися в цифровому світі, зокрема розв’язувати проблеми з використанням цифрових інструментів. Дослідження показало, що майже половина учнів не досягає базового рівня у математиці і читанні.
