Економіка

Чи не потоне житомирський журналіст в наклепах на лісівників?

6 листопада 2008, 07:34

Потопом лякає наших земляків житомирський журналіст Валерій Костюкевич, який настане, якщо  не перестати рубати ліс. Саме про це говорить він у своїй статті «Після нас хоч потоп?», опублікованій в газеті «День» від 30 жовтня 2008 року. Лісівники області вражені упередженістю та необ’єктивністю висловлених у статті думок і бажають висловити власну точку зору на викладені факти.

Читаючи статтю,  мимоволі на думку спадає анекдот про не найкращі риси вдачі тих українців, які переконані, що коли з ними трапилися негаразди, то нехай і сусід їх має. Свята правда, бо є в нас такі.  Коли від колись квітучого сільського господарства нині залишилися зарослі  бур'янами поля та розвалені ферми – вони  б'ють руками об поли: «Розвалили!», коли від заводів  на околиці Житомира подекуди одні лише паркани лишилися (чого тільки одне «Хімволокно» варте) – вони скрушно хитають головами: «Не вберегли...». А лісове господарство, гляньте, живе, розвивається, люди працюють, на життя собі заробляють – це ж  знову не дає спокою деяким українцям, от якби розвалилося – можна було б спокійніше спати.

Варто зазначити, що пан Костюкевич не один раз був гостем житомирських лісівників, мав не одну розмову як зі спеціалістами управління, так і з працівниками лісгоспів, і для нього не є новиною, що на сьогоднішній день ситуація склалася таким чином, що лісгоспи фактично не мають державного фінансування. Як же тоді охороняти ліси і здійснювати лісогосподарські заходи, як виконувати Державну програму «Ліси України» в плані збільшення площ лісових насаджень?  За які кошти? Адже вартість створення одного гектару лісових культур 5-річного віку на сьогодні складає майже 6 тисяч гривень. Щорічно підприємства управління створюють в середньому 4,5 тис.га.  Може пан кореспондент   підкаже, де взяти такі кошти? Чи може, він згоден робити все це безкоштовно? Та ба, чомусь не помічали його під час різноманітних акцій з посадки лісу, коли громадськість  виходить на лісові ділянки, щоб посадити своє дерево. Чи може автору статті невідомо, що зрілий ліс необхідно вирубувати, бо якщо цього не зробити, то він відмиратиме сам і перетворюватиметься в розплідник шкідників, від яких гинутиме і молодий здоровий ліс? Думаємо, відомо, та він чомусь про це мовчить. Мабуть, цього разу, йому  це вигідно.

Лісівники області абсолютно розділяють тривогу автора стосовно того, що  в лісах доводиться проводити значний обсяг санітарних рубок. Та хіба ж чесно буде звинувачувати їх в тому, що ліси нині, як і люди,  багато хворіють. Що ж до рубок формування деревостанів, то в цьому контексті не зайвим буде нагадати, що на одному гектарі висаджують в середньому   5 тисяч саджанців лісових культур, а за час дозрівання, для того, щоб дерева були здоровими, могли добре розвиватися – їх має залишитися  близько 500.

Висвітлення ж більшості питань є поверхневим та однобічним, а значить – необ’єктивним. Чого, наприклад, вартий закид лісівникам в тому, що серед експортерів деревини нашої області, а експортовано її в цьому році аж на 215,8 млн грн, виділяються  крупні лісгоспи Житомирщини?  А в чому ж тут гріх?  Та чому б автору  не розповісти заодно, що підприємствами Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства за 9 місяців поточного року експортовано необробленої деревини 361 тис. куб. м ( що, до речі, на 31 тис. куб.м менше, а не більше, ніж в минулому році), та ще 679 тис. куб.м на внутрішній ринок. Чому б не порахувати, скільки це дає  робочих місць для наших співвітчизників? Чому б не додати заодно, що ті ж лісгоспи за 9 місяців цього року сплатили майже

63, 5 млн. гривень податків до Держбюджету та більше 48 млн. грн. до Пенсійного? Не секрет, що в більшості районів нашої області лісгоспи є, якщо не єдиними, то найпотужнішими платниками податків до місцевих бюджетів, а в багатьох населених пунктах чи не єдиними підприємствами, де кожному громадянинові можна реально отримати роботу з усіма соціальними гарантіями, з достойною і вчасною зарплатою. Про це також пан Костюкевич скромно відмовчується.

Далі – більше. Як, наприклад те, що працівникам Державної екологічної інспекції досить непросто отримати дозвіл на перевірку заяв громадян про лісопорушення і за цей час «нечесні лісоводи» встигають «замести сліди». На практиці ж, екологи не лише безперешкодно можуть потрапити на будь-яку лісову ділянку, більше того, часто-густо, порушуючи законодавство, здійснюють перевірки структурних підрозділів лісгоспів, не повідомляючи про це керівництво       підприємства. Результати таких перевірок лісівники змушені оскаржувати в судах, бо проводять їх настільки некомпетентні спеціалісти, що навіть осику від дуба відрізнити не можуть. 

Загалом же, складається враження, що пан Костюкевич хоче до чогось причепитися, та ніяк не знайде, до чого.  Не зрозуміло, до чого він наводить приклад про те, за матеріалами базового лісовпорядкування площа стиглих та перестійних лісів на землях підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства складає 15%, а рубки головного користування можна проводити лише в таких лісах? Ніхто ж цього не порушує. А прості розрахунки показують, що 15% від 658 тис.га (площа вкритих лісом земель, підпорядкованих підприємствам облуправління лісового та мисливського господарства) становить 98 тис.га. З них – близько 44  тис. га – так звані експлуатаційні ліси, де   проводяться рубки головного користування.( Більше 50 тисяч га – ліси І групи, де рубки не проводяться).  Тобто, розрахункова лісосіка дозволяє рубати щороку без заподіяння шкоди  лісовому господарству, не порушуючи екологічну безпеку краю, близько 4,4 тис.га. Лісгоспи ж рубають 3,8-4 тис. га. То ж не дивно, що «масштабні прокурорські перевірки» порушень не виявили.

 Автор статті пояснює, що  викладає інформацію, «яка надійшла від людей, що знають стан справ» в лісовій галузі. Чому ж тоді ці знаючі люди не повідомили йому, що базове лісовпорядкування було проведене в поточному році. І не лісівників вина, що не провели його в 2007-у. Причина в тому, що державою цей захід не був профінансований. Для проведення ж якісного лісовпорядкування необхідні сучасні аерофотознімки, на отримання яких лісгоспи витратили цьогоріч близько 1млн. грн. власних коштів.

І наостанок. Пан Костюкевич проти того, щоб ліс використовували для збагачення. Хочемо уточнити: якщо для збагачення держави – то, мабуть, це не так і погано. Адже він (ліс) завжди був одним із найбільших багатств народу. А ще запрошуємо  пана журналіста частіше відвідувати ліс: збагачення його душі – гарантоване.

 

Прес-служба Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства та 10-тисячний колектив лісівників Житомирщини

Матеріали по темі