В Житомирі рідко почуєш нардепа з відвертими розмовами про парламентську кризу, погані та тривалі наслідки якої вони самі не заперечують і навіть говорять, що може бути й гірше. Для чого нам знати про це? Треба, адже наше життя залежить не лише від міської влади, яка вчасно асфальтує чи не асфальтує дороги та тротуари.
Парламент важко голосує, а іноді і відверто провалює навіть так звані євроінтеграційні законопроєкти, які важливі для подальшого фінансування України. Монобільшість формально існує, але фактично не спроможна виступати одностайно. Законопроєкти, які останнім часом надходять до сесійної зали також викликають негативні реакції і у частини депутатів, і у громадян, адже це відверто не про допомогу фронту, не про те, як вижити і не про краще життя. Лише у квітні 2026 року Рада прийняла закон, за яким військовий збір буде зараховуватися до спеціального фонду, звідки спрямовуватиметься виключно на забезпечення потреб Збройних сил України. Двоє з шести нардепів від області були у Житомирі минулого тижня, спілкувалися з військовими, активістами, було й декілька журналістів.
Організатором стала одна з громадських організацій, про що вже писала. Оскільки розмова була тривалою та цікавою, продовжу свої враження у блозі. Це просто вільний переказ «нових знань», або як про них розповідають «люди зі столиці».
Не то, щоб це було новиною, але, наприклад, депутат Володимир Арешонков нагадав, що вибори будуть проходити «виключно від політичних партій». Мовляв, існує пропорційна система і висувати кандидатів в органи влади на рівні Верховної Ради, регіональних органів влади будуть політичні партії.
Так що будемо спостерігати, в кого з місцевого політикуму не витримають нерви і хто першим кинеться «захищати простих людей».
Втім, Арешонков попередив: «…немає нічого міцного і настільки усталеного. Можливо, буде такий же суспільний громадський запит на зміну виборчого закону (як під час картонкових протестів). Таке я не виключаю». Депутат допустив повернення мажоритарки, якщо раптом виявиться, що для певної частини суспільства це важливо. Коли це станеться? А ось коли: «Якщо будемо виходити на фінальну частину війни, коли будемо підходити до питань змінення військового стану, от тоді, можливо, буде наполегливе бачення представників громадськості і так далі». Хто таки «так далі» - не уточнював, певно є таки сили, і такий варіант під куполом Ради хтось відверто обговорює.
Сам «Картонковий майдан» Арешонков згадує так: «прийшли активні хлопці, дівчата та встали з плакатами, потім ще десь там встали, десь зайшли, туди під'їхали».
Раптовим попередженням від нардепа Арешонкова до аудиторії (й всіх читачів, як я розумію) стало нагадування, що все депутати ВР при обранні будуть мати статус політично значущої особи (або PEP — Politically Exposed Person).Через свій вплив вони вважаються такими, що мають підвищений ризик причетності до корупції, відмивання грошей або фінансових злочинів. Мовляв, думайте. А сам депутат пожалівся, що один з активістів переслідує його вже 12 років: шукає нерухомість за кордоном, оголошував «головним мафіозі» Житомирської області та «кришувальником» видобутку нелегального бурштину. Проте за 12 років підозр немає.
Тим, хто збирається у високу політику під купол, тобто у Верховну Раду, він відверто сказав, що як інституція - Верховна Рада настільки дискредитована і її авторитет настільки убитий, що він навіть не знає, «скільки доведеться докладати зусиль для того, щоб серед людей знов з’явилися прийняття та довіра: так, це об'єктивно, так воно склалося…»
Давайте зараз про скандальні рішення Верховної Ради. Один з них - законопроект №14025, відомий як «податок на OLX». Сюди ж була додана норма про податок на орендодавців, який встиг у соцмережах обрости відверто неправдивими подробицями. Втім, при голосуванні у березні цього року він не набрав достатньої кількості голосів, його було відхилено та знято з розгляду.
Остаточно відхилений був і законопроєкт 6319 про реформу органів самоорганізації населення: знов забракло голосів. Мова йде про будинкові, вуличні, квартальні, районні комітети. У нас є застарілий закон 2001 року, який не відповідає реаліям сьогодення. Фракція «Слуга народу» дала лише 129 голосів, (у монобільшості 227 голосів) що підтверджує кризу всередині коаліції та нездатність самостійно ухвалювати навіть важливі євроінтеграційні закони. Напевно депутати побоюються самоорганізації населення, посилення участі громад у прийнятті рішень та розширення їхніх повноважень.
Криза в парламенті має фінансово-політичне підґрунтя з присмаком дипломатичної кволості
Звідки взялися нещодавні так звані «маяки» МВФ у Раді?
Арешонков каже, що ініціатор резонансних законопроєктів - український уряд: «Коли виникало питання так званої парламентської кризи, я кажу вам теж відверто, останні роки, навіть не місяці, а останні роки спілкування Верховної Ради з урядом було дуже непросте. Чому? Дуже проста відповідь. Ми самі в цьому винні, ми свідомо, ще до війни, коли почався ковід, ми свідомо прийняли рішення, віддали уряду право приймати багато питань, не радячись навіть з Верховною Радою. Особливо те, що стосується бюджету, фінансів».
Словом, уряд мав право і до цього часу має право «самостійно вносити зміни в поточний бюджет, переводити кошти, наприклад, з одного напрямку на інший. Мета яка? Оперативність!»
А вже «зараз Верховна Рада, розуміючи, що накопичились багато таких питань, починає говорити, що ні, якщо ви вносите, доводьте нам, для чого це потрібно.
От і виходить, що останні скандальні законопроєкти – «це не депутатська ініціатива. А уряд шукає іноді якісь речі, щоб побільше грошей витягнути з бізнесу і так далі. Тому це не проходить».
Народний депутат Дмитро Костюк зазначив, що роздача грошей, під виглядом компенсації заправкам -«е-бачок», допомога «Укрзалізниці» - «УЗ-3000» - та інші різні «акції» насправді в очах МВФ не виглядають як підтримка бізнесу. МВФ подало пропозиції уряду, адже треба шукати гроші не лише у позиках за кордоном, а на перемовинах у уряду не хватило потужності щось сказати, він погодився на все.
«Загалом викинули на вітер порядку 40 млрд гривен. У МВФ виникають питання: ми вам даємо гроші, а ви куди діваєте? Можливо на стимулювання бізнесу, щоб гроші повернулися в вигляді податків до бюджету? Ні. Просто так, на проїдання, на проживання. Далі йдуть чіткі та жорсткі вимоги: ви маєте правильно жити. А це - пропозиції додати податки ФОПам, бо вони небагато платять, можна електронні платформи оподаткувати – давайте, робить, бо треба повертати гроші. В цій ситуації уряд, як представник українського народу, мав би у переговорній позиції поставити свої аргументи, чому ми не можемо ці законопроєкти прийняти… Принаймні довести, що це можна зробити після війни. Уряд, як говорять інсайдери, погодився на все, не обговорював, інше не пропонував, бо це був період «Міндичгейту»- грандіозний корупційний скандал,» - сказав Костюк, зазначивши, у будь-якій іншій країні уряд після такого корупційного скандалу пішов би у відставку.
Ну і з останніх новин - податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП) в Україні не буде. Міжнародний валютний фонд під час весняних зборів у Вашингтоні визнав цю ідею чутливою і неконструктивною, повідомила прем’єрка Юлія Свириденко 19 квітня. Вочевидь, уряд шукатиме інші джерела наповнення бюджету в 2027 році. Планувалося, що з 1 січня 2027 року ФОПи та юрособи на спрощеній системі повинні будуть реєструватися платниками ПДВ у разі перевищення доходу у 4 млн грн. Зобов'язання ФОПам сплачувати ПДВ є вимогою МВФ для укладання нової програми співпраці на $8,1 млрд. Вона була офіційно затверджена Радою виконавчих директорів Фонду 26 лютого 2026 року.
