Громадська організація «Захист держави» ініціювала зустріч громадськості з народними депутатами від Житомирської області. В силу різних обставин до розмови долучилися лише два депутати-мажоритарники: Володимир Арешонков (округ №64, м. Коростень) та Дмитро Костюк (округ №65, м. Звягель).
Серед інших питань, обговорювали вплив парламентських рішень на фінансову стабільність держави. За словами керівника ГО, депутата Житомирської обласної ради Олександра Дмитрука, зараз є декілька законопроектів, прийняття яких конче необхідно, щоб ми отримали фінансову та військову підтримку від наших партнерів. Він зазначив, що і МВФ, і ЕБРР, і Світовий банк ставили таки умови.
Володимир Арешонков підтвердив, що європейські партнери висувають певні орієнтири, наполегливо «ставлять маячки». Депутати говорять, що Рада не може певний законопроєкт прийняти, ідуть важкі дискусії, що зараз криза в Верховній Раді і пауза в роботі, але якщо депутати законопроєкти проголосують, то Україні, начебто, обіцяють одразу «зелену вулицю» у фінансуванні.
«Дійсно, було чотири основні законопроекти, два з яких не викликали особливої дискусії, і ми за них вже проголосували. Я маю на увазі п'ятивідсоткову ставку військового збору, і продовження її після війни ще на три роки. Я не бачив великої та жорсткої дискусії на цю тему. Ми всі розуміли, що це потрібно робити», - навів приклад Арешонков.
Депутат додав, що суперечки викликав термін військового збору – чи до кінця військового стану, чи ще якийсь період додати. Вирішили зупинитися на трьох роках.
Він також розповів про законопроєкт, який одразу викликав спротив, і Кабмін від нього відмовився - це стосується оподаткування доходів фізичних осіб - третьої групи ФОПів. Там йшла мова про різні варіації, але депутати розуміли, що для багатьох робота на 3 групі - це єдина можливість якось підтримувати матеріальний стан родин.
Також Арешонков розповів про законопроєкт, який стосується оподаткування поштових відправлень до 150 євро. За його словами, тут думки розділилася. Частина депутатів, яка є прихильником фінансової стабілізації, чіткого виконання податкового законодавства стверджували, що його треба приймати, тому що цим користуються великі компанії, які закуповують товар за кордоном, і через велику кількість посилок це все пересилають в Україну і таким чином уходять від оподаткування.
«Ця тема раз за разом піднімалась і озвучувалася: така система існує, з цим треба було щось думати. Водночас ті громадяни, які пересилають якісь речі своїм родинам, кажуть: а ми ту до чого в цій ситуації? Тому питання дискусійне, це тема, яка ще потребує обговорення з фахівцями», - сказав нардеп.
За його словами, потрібно відсікти дрібних ФОПів, які працюють на ринку, мають маленькі кафе від тих, кого великі компанії взяли або найняли, щоб подрібнити свій бізнес.
«Це мають зробити фахівці податкової. Вони ж все знають! Але замість цього уряд вносить нам такі законопроєкти», - додав Арешонков.
Під час обговорення фінансування та надходження податків голова ГО, депутат Житомирської облради Олександр Дмитрук висловив думку, що система оподаткування вже давно потребує змін.
«Я ще з 2005 року говорив, що податкову систему потрібно замінити. Не змінювати, а замінити. У нас загальна система оподаткування – найгірша у світі. Ми втрачаємо близько 6 трильйонів гривень завдяки цій корупційній системі. А спрощена система оподаткування – у нас найкраща. І зараз законопроєктами як раз хочуть змінити ті речі, які працюють і працюють непогано. Це як раз та система, яка дає змогу простій людині зробити невеличкий бізнес і мати прогнозовані надходження для родини. Він знає, що ця система стабільна, без складної бухгалтерії, що дає змогу з часом розвивати свою справу, давати роботу іншим. А загальна система, яка формує 80% відсотків бюджету, вона не працює. Лише 7% компаній платять державі податок на прибуток. Можливо, треба розгорнуть дискусію щодо цього питання», - підсумував Дмитрук.
Народний депутат Дмитро Костюк зазначив, що роздача грошей, під виглядом компенсації заправкам -«е-бачок», допомога «Укрзалізниці» - «УЗ-3000» - та інші різні «акції» насправді в очах МВФ не виглядають як підтримка бізнесу.
«Загалом викинули на вітер порядку 40 млрд гривен. У МВФ виникають питання: ми вам даємо гроші, а ви куди діваєте? Можливо на стимулювання бізнесу, щоб гроші повернулися в вигляді податків до бюджету? Ні. Просто так, на проїдання, на проживання. Далі йдуть чіткі та жорсткі вимоги: ви маєте правильно жити. А це - пропозиції додати податки ФОПам, бо вони небагато платять, можна електронні платформи оподаткувати – давайте, робить, бо треба повертати гроші. В цій ситуації уряд, як представник українського народу, мав би у переговорній позиції поставити свої аргументи… Принаймні довести, що це можна зробити після війни. Уряд, як говорять інсайдери, погодився на все, не обговорював, інше не пропонував, бо це був період «Міндичгейту», - сказав Костюк, зазначивши, у будь-якій іншій країні уряд після такого корупційного скандалу пішов би у відставку.
Між тим, невиконання законодавчих зобов’язань може призвести до затримки або скорочення міжнародного фінансування, зростання дефіциту бюджету, що позначиться на всіх сферах життя, включно з обороною держави.
