"Воїне, пишайся службою у N-ському полку!". Гасла на кшталт таких, що покликані спонукати особовий склад більше дізнатися про бойовий шлях свого військового колективу, часом можна побачити біля воріт КПП частин. Ефективність такого засобу виховання - питання, як кажуть, неоднозначне.
Проте по дорозі до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету, який очолює заслужений працівник освіти України, кандидат військових наук, професор генерал-майор Михайло Пічугін, довелося почути історію ввнз вже від водія службового автотранспорту. Мимоволі замислився над ефективністю військово-патріотичної роботи в цьому навчальному закладі.
"Воїне, пишайся службою у N-ському полку!". Гасла на кшталт таких, що покликані спонукати особовий склад більше дізнатися про бойовий шлях свого військового колективу, часом можна побачити біля воріт КПП частин. Ефективність такого засобу виховання - питання, як кажуть, неоднозначне.
Проте по дорозі до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету, який очолює заслужений працівник освіти України, кандидат військових наук, професор генерал-майор Михайло Пічугін, довелося почути історію ввнз вже від водія службового автотранспорту. Мимоволі замислився над ефективністю військово-патріотичної роботи в цьому навчальному закладі.
Втім, як з'ясувалося пізніше, для того, щоб прищепити військовослужбовцям почуття гордості за службу у ввнз, офіцерам відділення на чолі із заступником начальника військового інституту з гуманітарних питань підполковником Олегом Остринським докладати надзвичайних зусиль, як могло видатися спочатку, не доводиться. Єдиний в Україні ввнз, що готує фахівців з усіх видів технічної розвідки, радіоелектронної боротьби та інформаційних технологій, колишній Житомирський військовий інститут радіоелектроніки (1 березня цього року відомий ЖВІРЕ змінив структуру підпорядкування і став називатися Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету) має декілька унікальних рис, що роблять його особливим і поважним в очах його "мешканців".
По-перше, це, без сумніву, багата та героїчна історія ввнз. Лише тиждень тому на урочистому вечорі з офіцерським балом заклад відсвяткував 88-річчя, яке майже співпало з черговою річницею Збройних Сил. Дислокований у Москві, Ленінграді, Севастополі і, зрештою, Житомирі, військовий навчальний заклад здійснив 128 випусків, підготувавши загалом понад 34 тисячі офіцерів. Серед них близько 350 генералів і чимало героїв Радянського Союзу, найбільш відомі з яких - генерал армії Сергій Штеменко, Герої Радянського Союзу Іван Єгоров та Іван Туркенич.
Докладно про історію ввнз розповідає музей Бойової слави Житомирського військового інституту площею близько 1300 квадратних метрів. Він нині називається Народний музеєм України. Його засновниця та беззмінний гід Євгенія Анатоліївна Носкова пропрацювала на своїй посаді понад 30 років.
Деякі музейні експонати вона навіть отримала після особистого прийому у голови КДБ СРСР Віктора Чебрікова. До речі, навчання у ввнз розпочинається саме зі знайомства курсантів та студентів з музейними експозиціями.
Ще одним предметом гордості "житомирян" є традиційно потужний науково-викладацький склад ввнз. Сьогодні більше половини викладачів Житомирського інституту мають вчені звання, причому середній вік 80% офіцерів інституту - до 35 років. Декілька кафедр повністю укомплектовані викладачами
зі вченим ступенем. В інституті створена ад'юнктура за фахом "Озброєння і військова техніка", 100% випускників якої вже протягом багатьох років своєчасно захищають дисертації та здобувають звання кандидата технічних наук (один із них - золотий медаліст інституту капітан Руслан Грищук - навіть
захистив дисертацію на рік раніше. З 2001 року у навчальному закладі створено спеціалізовану вчену раду, яка надає науковий ступінь за цим фахом.
- Навіть на кафедрі фізпідготовки, - зауважив заступник начальника інституту з навчальної та наукової роботи кандидат технічних наук, доцент полковник Юрій Колос, - із п'яти викладачів два - кандидати наук, решта склали кандидатські іспити.
Нарешті, третє, - спеціалізований на підготовці фахівців унікальних та високоінтелектуальних професій, цей військовий внз з давніх-давен взяв собі за правило посідати перші місця на спартакіадах серед ввнз збройних сил - спочатку Радянського Союзу, потім - України. У підсумку, він не віддавав пальму першості іншим військовим навчальним закладам вже кілька десятків років поспіль. Крім того, протягом багатьох років посідав перші місця в оглядах організації фізичної підготовки та спортивно-масової роботи.
Як повідомив начальник кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту ЖВІ Заслужений тренер України, майстер спорту, кандидат наук з фізичного виховання, доцент полковник Віктор Романчук, тільки за роки незалежності в стінах Житомирського військового інституту було виховано 42 майстри спорту України, 4 майстри спорту міжнародного класу та один Заслужений майстер спорту України з гирьового спорту. Військовослужбовці привезли до альма-матер 8 медалей з чемпіонатів світу, 18 з чемпіонатів України та 49 з чемпіонатів Збройних Сил. Призерами першостей світу серед юніорів у різні роки стали курсанти Олександр Ушаков, Валентин Шмигельський, Ігор Монаков, Сергій Грибан, Олександр Дідур. Найсильніші спортсмени в складі збірних команд брали участь у Спартакіаді дружніх армій держав СНД. За методичними підручниками, напрацьованими викладачами кафедри "фізо" Житомирського військового інституту, впроваджується фізична підготовка військовослужбовців Збройних Сил України.
"Ось такий собі наш скромний Житомирський інститут..." - підсумував розповідь про спортивні досягнення один із викладачів кафедри підполковник запасу Олександр Боярчук.
Нині спеціалістів тактичного рівня для складних інформаційних систем наземного, космічного та морського базування ЗС України готують шість кафедр двох факультетів ЖВІ - радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби (РЕР та РЕБ), а також геоінформаційних та космічних систем. Третій факультет готує офіцерів запасу для цивільних житомирських внз. Також при військовому
інституті постійно діють два курси із вивчення іноземної мови (початкові -місячні та "просунуті" 4-місячні), курс підготовки військовослужбовців за контрактом за профільними напрямками та єдиний у ЗС України центр підготовки фахівців з охорони праці. Крім того, ЖВІ бере участь в програмі міжнародного
військового співробітництва МО України з підготовки та перепідготовки іноземних фахівців. З 2003 року в стінах ввнз проходять 2-річний курс навчання офіцери Китайської Народної Республіки. Загалом навчальний потік Житомирського військового інституту становить близько 2 тисяч чоловік. Триває
підготовка фахівців за спорідненими спеціальностями й для Державної прикордонної служби, Внутрішніх військ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та Національного космічного агентства України.
Факультет радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби на чолі з кандидатом технічних наук полковником Ігорем Варламовим є основним навчальним підрозділом військового інституту. Створений цього року на базі факультету РЕР, він готує фахівців для Головного управління розвідки, Центрального
управління РЕБ, Головного управління оперативного забезпечення ГШ ЗС України, а також командувань Сухопутних військ, Сил підтримки, Повітряних, Військово-Морських Сил тощо.
До складу цього факультету входять три кафедри - РЕР, РЕБ, а також тактики та бойового забезпечення. Крім того, на факультеті 18 спецлабораторій, 24 спеціалізовані класи та 2 курсантські конструкторські бюро. Їх гармонійно доповнюють всі необхідні зразки озброєння та військової техніки, розгорнуті
як в інституті, так і на території 9-го та 240-го навчальних центрів, що в передмісті. Курсанти відвідують їх 2-3 рази на семестр. Деякі зі зразків на озброєнні ЗС України існують в одному екземплярі.
За словами начальника кафедри радіоелектронної розвідки полковника Володимира Шуренка, всебічній підготовці курсантів факультету сприяють, зокрема, заняття з іноземної мови. Курсанти вивчають її групами по 5-15 чоловік протягом 524 годин навчального часу та на щотижневих факультативах і тренажах. "На виході", за 5 років навчання випускники отримують стандартний мовленевий
рівень СМР-2, який відповідає "натовському". Понад 10% захищають дипломи англійською мовою.
Нині серед ймовірних кандидатів на захист диплому англійською - лауреат стипендії імені Героя Радянського Союзу генерала армії Миколи Ватутіна, член ученої ради інституту, кандидат на золоту медаль і просто гордість факультету четвертокурсник курсант Юрій Йолкін.
Завдяки володінню іноземною мовою випускники кафедри РЕР неодноразово брали участь у миротворчих місіях ЗС України.
На кафедрі геоінформаційних і космічних систем, де начальником кандидат технічних наук, доцент полковник Павло Топольницький, курсантів однойменного факультету вчать опрацьовувати супутникові знімки високого розрізнення. Вони вивчають як будову й функціонування бортової супутникової теле- та
фотоапаратури, так і принципи управління та руху космічних апаратів. Окремими питаннями є планування роботи бортових систем розвідки з метою отримання корисної інформації, а також вилучення відомостей про об'єкти розвідки та оформлення результатів спостереження.
Для опрацювання практичних навичок на кафедрі діють пункти прийому та обробки інформації малої та середньої роздільної здатностей (із просторовим розрізненням 4 км і 200 м відповідно) з вітчизняних та зарубіжних космічних апаратів дистанційного зондування Землі, таких як американські NOAA, Terra,
AQUA, український Egyptsat тощо.
Фахівець зі зчитування інформації із супутникових систем, до речі, - досить поширена військова спеціальність у провідних арміях світу. У ЗС США, наприклад, цим займаються спеціалізовані підрозділи, які у штаті до окремого батальйону включно. Таким чином, американська армія не користується картами вже з кінця минулого століття. У ЗС України подібний центр поки що тільки
один - на найвищому рівні управління. У підсумку, за розповідями наших "іракських ветеранів", супутникові фотознімки зони відповідальності, які американські колеги надавали нам в Іраку за службовою необхідністю, на жаль, не мали іншого ходу, крім як до папероподрібнювача, адже фахівців для їх розшифрування у нас не передбачалося.
Ще два дефіцитні фахи, за якими готують спеціалістів у Житомирському військовому інституті, - це забезпечення життєдіяльності командних пунктів ЗС України та захист інформації та комплексного технічного контролю. Але якщо перших, за словами начальника кафедри спеціальних систем озброєння кандидата технічних наук, доцента полковника Миколи Петрука, на рік Збройні Сили замовляють до 5, то других - 1-2. Щоправда, виручає можливість кооперації з іншими силовими структурами. У підсумку, необхідна мінімальна кількість навчальної групи - 5 чоловік завжди знаходиться.
Цього року на базі наукових підрозділів інституту був створений науковий центр, структура і специфіка досліджень якого відповідають напрямам підготовки військових фахівців. Замовники на їх підготовку є одночасно й та споживачами науково-технічної продукції, що, за словами начальника наукового
центру ЖВІ полковника Ігоря Сащука, усуває дублювання в проведенні наукових досліджень з іншими науковими структурами ЗС України, а також забезпечує швидке впровадження їх результатів у навчально-виховний процес, адже займається ними науково-викладацький склад ввнз.
Серед перспектив Житомирського військового інституту Національного авіаційного університету на наступний рік - прийом для перепідготовки офіцерів збройних сил Казахстану, що має "перерости" в підготовку офіцерів тактичного рівня для цієї країни з 2009 року. Перші кроки "в напрямку Житомира" роблять також Грузія і В'єтнам. Зацікавленість країн у підготовці фахівців у цьому військовому інституті невипадкова: відгуки, що надходили про його випускників з військ за часів існування Збройних Сил України, тільки позитивні.
Візитна картка
Генерал-майор Михайло ПІЧУГІН - заслужений працівник освіти України, кандидат військових наук, професор. Має потужну науково-теоретичну підготовку, великий досвід командної роботи (обіймав посади начальника 141 навчального центру військ ППО з 1987 року та начальника об'єднаного навчального центру - 1-го заступника начальника Харківського військового університету з 2000 року, з
2004 року - ЖВІРЕ). Керує роботою з підготовки наукових та науково-педагогічних працівників. Під його особистим керівництвом три здобувачі захистили дисертацію на отримання наукового ступеня кандидата
технічних наук. Автор більше 60 наукових праць, 2 монографій, підручника і навчальних посібників, схвалених Міністерством оборони України для використання у навчально-виховному процесі.
Олексій Андрюшин
Газета "Народна Армія" 2007.12.15
