Близько півсотні людей зібралося на Соборній площі у Житомирі, щоб вшанувати пам'ять Володимира Леніна. У великого Ілліча - 143-й день народження.
З традиційними соціалістичними гвоздиками у руках і ностальгією в серці, житомиряни метушаться біля пам'ятника. На літеплому квітневому вітерці тріпочуть червоні прапори під патріотичні марші.
Мітинг почали з урочистого вручення партквитків, затим слухали виступи заповзятих комуністів. Говорили про соціалізм і про те, як добре було при ньому жити. Не злим тихим словом згадували "олігархів", які розікрали Україну і зруйнували економіку. Просили назад заводи робочим і землю селянам. Все, як завжди. Підсумовували тим, що капіталізм не справляється, а отже комунізму бути.
Затамувавши подих, слухають ораторів ветерани соціалістичної праці і члени компартії міста. На мітингу дві категорії людей: з одного боку молодь, котра щойно отримала партквитки і не надто розуміє що і до чого, а з іншого - дідусі і бабусі, які з гордістю і сумом розказують про своє щасливе минуле. Не зважаючи на свої особисті переконання, від їхніх щирих сліз і жалкувань розчулюєшся і резюмуєш - гарно, що у такому прагматичному сьогоденні, як наше, ідеї ще можуть когось зігріти.
