14 серпня Церквою відзначається одне з особливо шанованих свят - Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. В народі свято називають Маковея (також Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас), адже цього дня вшановується пам’ять старозавітних мучеників Маккавеїв, повідомляють у прес-службі Свято-Михайлівського кафедрального собору міста Житомира.
В Грецькому часослові так пояснюється походження свята Винесення Чесного Хреста: «Внаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб. Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви (в честь святої Софії – Премудрості Божої). Із того дня і до Успіння Богородиці, звершувалися літії по всьому місту, подавали хрест потім народу для поклоніння. Це і було винесенням Чесного Хреста». Тому в кожному Православному храмі напередодні свята пiсля великого славослiв’я відбувається винесення Хреста та поклонiння йому за чином Хрестопоклонної недiлi, а після Літургії в сам день свята відправляється мале освячення води та меду нового збору (звідси народна назва свята - медовий Спас). Хрест заноситься у вівтар увечері після відпусту вечірні.
Цього ж дня церква вшановує пам'ять семи мучеників Маккавеєвих, матерi їхньої Соломонiї та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р.Х.). Сім святих мучеників Маккавеїв: Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркелл, матір їх Соломонія, і вчитель їх Єлеазар постраждали в 166 році до Різдва Христового від безбожного сирійського царя Антіоха Єпіфана. Прихильний до еллінського культу, Антіох Єпіфан ввів в Єрусалимі і всій Юдеї язичницькі звичаї. Він опоганив храм Господній, поставивши в ньому статую язичницького бога Зевса Олімпійського, до поклоніння якому примушував юдеїв. Багато відійшли тоді від Істинного Бога. Проте були й такі, які глибоко сумували про падіння народу Божого і продовжували вірити в майбутнє пришестя Спасителя. Дев'яносторічний старець - законовчитель Єлеазар, який за прихильність до закону Мойсеєвого був судимий, з твердістю пішов на муки і помер в Єрусалимі. Таку ж мужність показали учні святого Єлеазара - сім братів Маккавеєвих та їхня матір Соломонія.
Вони були судимі в Антіохії царем Антіохії Єпіфаном, де, безстрашно визнавши себе послідовниками Істинного Бога, відмовилися принести жертву язичницьким богам. Старший з юнаків, який давав першим відповідь цареві від імені всіх семи братів, був відданий жахливим катуванням на очах у інших братів та їх матері; інші п'ять братів один за одним зазнали тих же мук. Залишився сьомий брат, наймолодший. Антіох запропонував святій Соломонії схилити юнака до зречення, щоб їй залишився хоч останній син, але мужня мати зміцнювала і його в сповіданні Істинного Бога словами: «Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так був створений і рід людський. Не страшися цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я по милості Божій знову придбала тебе з братами твоїми». Отрок рішуче відхилив підлещування царя і так само твердо переніс муки, як його старші брати. Після смерті всіх дітей свята Соломонія, стоячи над їхніми тілами, звела руки з вдячною молитвою Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя, й померла. Подвиг святих семи братів Маккавеїв надихнув Іуду Маккавея, і він підняв повстання проти Антіоха Єпіфана і з Божою поміччю здобув перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів.
На Маковея починається Успенський піст. По строгості він прирівнюється до Великого посту (без м'ясних, молочних і рибних продуктів) і продовжується з 14 по 27 серпня (до дня Успіння Пресвятої Богородиці). Тільки 19 серпня в свято Преображення Господнього - один раз за весь піст - можна їсти рибу.
