Хтось їх не помічає, дехто — жаліє, комусь до них байдуже, проте заперечити їхнє існування ніяк не можна.
Соціальне походження лайдаків досить різноманітне. Деякі з них — колишні в’язні, інші стали ними через неспроможність адаптуватись до змін ще в 90-і роки.
У чому ж причина того, що так багато українців не мають даху над головою? Можливо, корінь проблеми в тому, що збудувати хоч якусь оселю нині вкрай дорого. Тож «неспроможним» доводиться шукати прихистку на вокзалах і смітниках.
З настанням осінньо-зимового періоду лайдакам стає особливо сутужно. Найперше потрібно знайти «оселю», де хоч трішки тепло. Для бодай якоїсь допомоги таким-от горе-громадянам правоохоронці проводять профілактичні рейди, під час яких виявляють халамидників і доставляють у відділки міліції. Там їх перевіряють на причетність до злочинів, а також проводять обстеження на наявність різного роду хвороб. Далі їх направляють у приймальник-розподільник.
За словами заступника начальника приймальника-розподільника при УМВС у Житомирській області Олександра Пальчука, якщо в притулку перебувають чоловіки віком до 55 й жінки до 60 літ, їм допомагають встановити родинні зв’язки. Якщо ж це люди пенсійного віку — їм видають направлення в будинок престарілих. Але через нестачу коштів у притулку їм не дозволяється перебувати понад місяць, тому багатьом його тимчасовим мешканцям доводиться повертатись до жахливого життя. Такою є і їхня смерть.
Страшно обірвалось життя 39-річного уродженця Івано-Франківщини, який, перебуваючи в Житомирі, бродяжив. Жовтневим ранком його труп виявили у дворі однієї з багатоповерхівок обласного центру. Правоохоронці під час проведення огляду місця пригоди знайшли предмети, якими нещасному було нанесено смертельні удари. Подальшим кроком у розкритті злочину стало виявлення всіх, з ким контактував загиблий. Уже наступного дня оперативники карного розшуку затримали 50-річного двічі судимого жителя Житомирщини, що не мав постійного місця проживання. Той розповів, що між ним і жертвою розгорівся конфлікт, який швидко переріс у бійку. Недовго думаючи, чолов’яга вхопив дерев’яного бруска, яким і вкоротив віку своєму «опонентові». За фактом убивства порушено кримінальну справу. Проте обвинувачуваного це аж ніяк не злякало, бо в тюрмі він почуватиметься і комфортніше, і безпечніше.
Катерина ЖОЛОБ, спеціально для «ІЗ».
