Суспільство

Війна зі сміттям: чи загрожує міський полігон побутових відходів житомирянам

31 серпня 2016, 17:33

Гори сміття та зграї птахів над ним – таку картину можна побачити на єдиному у Житомирі полігоні побутових відходів. Кучугури мотлоху починаючи з 1957 року поповнювалися тонами непотребу. Нині полігон займає понад 21,5 га і за оцінкою міської ради містить понад 10 млн.куб.м. сміття.

У центрі уваги житомирян цей полігон опинився у червні 2016, коли вся Україна слідкувала за подіями на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львівській області, де внаслідок пожежі під завалами сміття загинуло четверо людей.  Після того, як міська влада погодилась приймати львівське сміття на житомирському полігоні, місцеві мешканці відреагували радикально – перекрили дорогу для львівських вантажівок і заговорили про неминучість екологічного лиха.

Люди, які десятиліттями живуть впритул до сміттєзвалища, жалілися на нестерпний сморід, погану якість води у сусідніх криницях і наполягали на будівництві сміттєпереробного заводу, бо упевнені, що полігон вже давно вичерпав свої можливості і підлягає закриттю .

Петиція з проханням збудувати такий завод у Житомирі набрала необхідну кількість голосів, втім у міській раді відповіли, що завод, вартість якого сягає від 100 млн. євро, що є захмарною перспективою для міста Житомира

«На сьогодні, міська рада самостійно не в змозі будувати такий завод на території міста, у зв’язку з тим, що міський бюджет, не має можливості сплачувати відсотки по даному кредиту, навіть при умові, 2-х відсотків річних. На даному етапі, є певні домовленості з двома інвесторами, однак для впровадження такого проекту, місту необхідно мати, морфологію відходів (дана робота вже ведеться), а також виготовити техніко-економічне обґрунтування», - йдеться у відповіді.

Побоювання активістів

Щоб вивчити і вирішити проблему житомирського сміттєзвалища, у місті створили робочу групу з питань управління відходами та ресурсами. До цієї робочої групи увійшли і мешканці вулиць, які знаходяться неподалік від полігону, одна із них – Тетяна Швець

«Нині частина наших представників роб. групи працює над розробкою та впровадженням програми, в якій має бути представлено весь комплекс заходів, в т. ч. і терміни закриття сміттєзвалища. Інша частина співпрацює з поліцією щодо дотримання перевізниками правил перевезення сміття. Представники від влади обіцяли представити конкретних інвесторів та земельні ділянки під можливе будівництво сміттєпереробного заводу. Та наразі це все залишилося обіцянкою», - каже  Тетяна Швець. Вона переконує – активісти мають вдосталь доказів, що полігон несе загрозу як для місцевих мешканців, так і для усіх мешканців Житомира.

«Нещодавно робоча група була на сміттєзвалищі і могла пересвідчитись, що під завалами сміття, які сягають 5-10 м заввишки, зникли водовідвідні канави. Для створення дамб, що утримують фільтраційні води, використовуються земляні вали, які розмиваються водою та зникають через декілька місяців, Фільтрат потрапляє у довкілля. Більше того, через те, що протягом тривалого часу  на території, що зазнала забруднення токсичними речовинами, не проводилися дезактиваційні чи інші відновлювальні заходи, частина токсичних речовин потрапляє до важливих для Житомира водних об’єктів. На відстані 50 м від полігону бере початок струмок, що впадає у річку Крошенку, яка несе свої води до р. Кам’янки», - розповідає Тетяна Швець і на підтвердження своїх слів показує результати дослідження, яке у червні проводив «Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

«Під час досліджень встановлено відхилення від нормативних показників по БСК-5 (біохімічне споживання кисню)  та ХСК (хімічне споживання кисню), а саме:  у свердловині на лісовому масиві БСК-5 становить 38,4, при нормативному значенні – не більше 3,0 та ХСК-76.6 при  нормативному значенні – не більше 15,0, у свердловині на вул. Праці БСК-5 становить 28,5, а ХСК-56,4,  у свердловині в гаражному кооперативі «Простор» БСК-5 становить 34,4, ХСК-64,0», - йдеться у результатах дослідження води із спостережних свердловин неподалік від сміттєзвалища.

Крім того, активісти нарікають – спецавтотранспорт забруднює вулиці, на яких вони живуть – Покровську, Андріївську та проїзд Андріївський. Вони обіцяють боротися аж поки в Житомирі не збудують сміттєпереробний завод.

Сміттєзвалище без кінцевого терміну експлуатації

З 6 ранку до 6 вечора цими вулицями курсують вантажівки зі сміттям, ми вирушили на сміттєзвалище, щоб на власні очі побачити, як тут організована робота. Потрапити на територію полігону сміттєвози можуть попередньо придбавши талони на комунальному підприємстві «АТП-0628». За кожен кубометр захороненого сміття перевізники сплачують 5,96 грн.

За словами головного інженера КП «АТП-0628» Андрія Кудака щомісяця на полігон вивозиться від 40 до 44 тис. кубічних метрів сміття, але як довго звалище зможе функціонувати ще він говорити не береться.

«Житомирське сміттєзвалище у 1957 році було утворене на місці кар’єру Крошенського цегельного заводу. Спочатку воно виникло, як стихійне звалище і тому не був розроблений проект, за яким би проводилося будівництво полігону. Тому встановити зараз, чи він переповнений полігон, чи не переповнений, неможливо», - каже Андрій Кудак.

Головний інженер КП «АТП-0628» показує сортувальну лінію, яка проводить роботи із сортування відходів – із загальної маси сміття відсортовується пластик, папір та скло, після чого мотлох захоронюється на полігоні.

У результаті розкладання сміття на полігоні виділяється біогаз, який здебільшого складається з метану, але з домішками сірководню, вуглекислого газу та інших речовин. Він може горіти, може і вибухнути. Пожежі раніше траплялися на житомирському звалище, але проблема вирішилася після того, як у 2014 році інвестор збудував тут установку для відбору біогазу та переробки його у електричну енергію.

«Зараз на полігоні пробурено 42 свердловини. В цю установку постачається газ, який відкачується, тут він спалюється та виробляється електрична енергія, яка по зеленому тарифу продається державі. Підприємство отримує прибуток - 10% якого перераховує до бюджету», - пояснює Андрій Кудак.

Ще один продукт розкладання відходів – озера фільтратів, які виникають внаслідок розкладання продуктів  та природних опадів і є досить токсичними.

«По периметру полігону зроблені дренажні канали. Рідка частина побутових відходів, стікає у фільтратні відстійники, які знаходяться по той бік міського полігону. Для того, щоб вони не перетікали за межі полігону, за межі санітарно-захисної зони, там облаштована дамба. Ця дамба слугує, як бар’єр для перекидання цих відходів за межі міського полігону. На підсипку дамби фільтраційних відстійників цього року з міського бюджету виділено 346 тис. грн.», - пояснює Андрій Кудак

Проблемою сміттєзвалища є відсутність суцільної огорожі полігону.

«Взагалі цей об’єкт повинен бути закритий з усіх сторін, щоб унеможливити несанкціонований доступ сторонніх осіб, адже об’єкт є небезпечним, у першу чергу – вогненебезпечним. Але щоб поставити огорожу потрібні немалі кошти, які повинне виділити місто», - каже начальник житомирського міського полігону твердих побутових відходів Олександр Харитонов.

Як переробляють сміття в Україні

Загалом в Україні ситуація зі сміттям – далека від ідеальної, вважає аналітик інформаційної кампанії «Сильніші разом!»Віталій Горобець. За даними Держстату, на сьогодні кількість накопичених відходів перевищує 12 млрд тонн.

Близько 30 000 квадратних кілометрів території України вкриті сміттям. Площа зареєстрованих полігонів становить близько 12 000 квадратних кілометрів, тобто трохи більше, ніж 2% площі країни. Лише 4 % побутових відходів переробляються на сміттєспалювальних заводах, що генерують позитивну енергію.

Аналітик зазначає, що в Україні не побудовано інфраструктуру з роздільного збирання, сортування та утилізації твердих побутових відходів, що у свою чергу суттєво знижує рівень переробки та утилізації і, відповідно, підвищує рівень їх захоронення. Втім на думку Віталія Горобця чи не найважливіша проблема полягає в законодавстві, пов’язаному з поводженням з побутовими відходами. Загалом в Україні відсутня загальнонаціональна стратегія розв’язання проблем засмічення, робота в цьому напрямку тільки починається. Завершити підготовку стратегії планується до кінця року. Паралельно буде узгоджуватися і законодавство.

Як поводяться зі сміттям у Європі

За інформацією аналітиків інформаційної кампанії «Сильніші разом!» при розробці стратегії українські урядовці та екологи орієнтуватимуться, у тому числі, на стандарти поводження з відходами в ЄС. Загалом ЄС продукує близько 3 млрд тонн відходів на рік – 40% з цього повторно використовується або йде на переробку. При цьому сфера поводження з твердими відходами та переробна індустрія в ЄС має обороту 137 млрд євро, що є трохи більше за 1,1% усього ВВП. Разом ці сфери створюють 2 млн робочих місць.

Загалом до 2020 року країни – члени ЄС мають переробляти 50% муніципальних і 70% будівельних відходів. Частка того, що йде на звалища, має бути скороченою до 30%, а на спалення – до 20%. До 2050-го на переробку має іти до 100% відходів. Лідерами з переробки є Німеччина, Нідерланди та Австрія, де переробляється близько 70% відходів. Швеція, Данія, Бельгія та Люксембург мають трохи нижчі показники.

Оксана Трокоз для Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі