Інтерв'ю

Міністр Олександр Данилюк про майбутнє Житомирської митниці, «незаконну» податкову міліцію та інвестиції в область

23 жовтня 2017, 17:18

Міністр фінансів Олександр Данилюк відповів на запитання Житомир.info щодо відшкодування податку на додану вартість підприємствам Житомирської області, іноземні інвестиції, майбутнє Житомирської митниці та ліквідацію податкової міліції.

- Яка зараз ситуація в Житомирській області із залученням інвестицій?

- Житомирська область займає досить непогане місце по показниках прямих іноземних інвестицій. В вашу область інвестують компанії із більш ніж 54 країн світу. Але я вважаю, що ці показники можна і потрібно покращувати. Особливо коли для цього є всі передумови: вигідне географічне положення, плідна земля, перше місце за загальними запасами деревини і великий потенціал в промисловому секторі.

Мабуть для залучення нових інвестицій варто думати саме у напрямі промислового сектору та розвитку малого та середнього підприємництва у різних сферах економіки. Початком може стати використання коштів від децентралізації та міжнародних фінансових організацій для розвитку інфраструктури. Це важливо для того, аби приватні інвестори були більш зацікавлені у створенні бізнесу в Житомирській області. І у вас вже є приклади. У 2016 році «Кромберг енд Шуберт», німецький виробник автопроводки, відкрив в області завод, що, звісно, позитивно вплинуло на показники працевлаштування та інші економічні показники Житомирщини.

Також одним з ключів до підвищення інвестицій повинен стати прозорий процес приватизації. Це актуально для всієї країни. Тисячі державних підприємств перетворилися на засіб викачування грошей з державного бюджету, або просто стоять в напівзруйнованому стані як, наприклад, «Житомирський завод хімічного волокна». У Житомирській області є декілька таких великих об’єктів.

- Які проекти реалізуються сьогодні в області за кошти іноземних фінансових організацій?

Звісно Житомирщина, як багато інших областей, користується підтримкою та інвестиціями міжнародних фінансових організацій.

В Україні за підтримки Світового банку впроваджується великий проект з розвитку міської інфраструктури. Мета Проекту – підвищення якості та ефективності послуг водопостачання у різних містах України.

Одним із учасників цього проекту є комунальне підприємство «Житомирводоканал». Після підписання двох договорів воно було рекредитовано Мінфіном, з коштів позики Світового банку, на суму близько 30 млн доларів США. Ці ресурси використовуються для реконструкції каналізаційних очисних споруд, насосних водоочисних станцій, мережі водопостачання. Станом на перше жовтня «Житомирводоканал» використало 382 тисячі доларів США – це трішки більше одного відсотка коштів позики. При цьому нещодавно відбулася реструктуризація проекту розвитку міської інфраструктури. Світовий банк збільшив суму для «Житомирводоканалу» до майже 40 млн доларів США.

Але при цьому я вважаю, що допомогу таких організацій як Світовий банк потрібно розглядати, як тимчасову підтримку на початку шляху. Тому вже зараз місцевій владі потрібно думати про те, як покращити бізнес-клімат та інфраструктуру. Вже зараз місцева влада повинна спілкуватися з бізнесом, шукати шляхи вирішення спільних проблем.

Ми в свою чергу, на центральному рівні, також повинні продовжити працювати над тим, щоб наша країна стала більш привабливою для інвесторів. Ми активно запроваджуємо дерегуляцію, спрощуємо адміністрування податків, зменшуємо можливості для корупції. Але попереду в нас всіх ще багато роботи.

Так, інвестори цікавляться Україною, тому що в нас плідна земля, великий промисловий потенціал, розвивається IT сектор, ми в зоні вільної торгівлі з Євросоюзом, в нас добре освічені спеціалісти. Але в нас досі, нереформовані правоохоронна та судова системи, ми досі боремося з корупцією в Державній фіскальній службі та намагаємося провести приватизацію та земельну реформу. А це все ключове для інвесторів. Потрібно комплексно вирішувати всі ці питання і тоді кожна область України однозначно зможе залучити набагато більше інвестицій, що сприятиме економічному розвитку та підвищенню добробуту громадян.

- Як зміниться робота Житомирської митниці ДФС після реформи?

- Наша мета – зробити все, щоб митниця перестала бути забюрократизованим органом, який ставить перепони бізнесу та  гальмує товарообмін, а отже  розвиток ринкової економіки. Поступово ми маємо створити якісну, модернізовану і прозору сервісну службу.

Перші кроки ми вже зробили – вирішили ключові проблеми, а саме: складність, забюрократизованість та вразливість до корупції митних процедур. Ми розуміли, що це потрібно робити швидко. І вже зараз маємо результат, який в перший чергу впливає на роботу бізнесу. Я говорю про запровадження автоматизованої системи «єдине вікно» в пунктах пропуску та у місцях митного оформлення товарів. Це значно спростило митні процедури та зменшило час на їх проведення. Також це полегшило ведення бізнесу та зменшило можливості для корупції на митниці. Ми здійснюємо постійний контроль за функціонуванням «єдиного вікна» та поступово збільшуємо можливості для бізнесу скористатися цією спрощеною системою митного оформлення. Зараз ми також започатковуємо практику проведення семінарів у регіонах України, де будуть вивчатися проблемні питання у роботі механізму «єдиного вікна». І вже з 1 лютого 2018 року ми плануємо запровадити обов’язкове застосування «єдиного вікна» для всіх. Це поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою.

Зараз уже діє фото- та відеофіксації митних перевірок. Ми також запровадили автоматичний розподіл митних декларацій, завдяки чому тепер митники більше не зможуть маніпулювати документами та обирати, який товар розмитнювати, а який ні. Це має значно зменшити рівень корупції. Всі ці нововведення працюють, в тому числі, і на Житомирській митниці.

Мінфін і далі буде реалізовувати План дій з реформування митниці, до розробки якого ми залучили народних депутатів, представників ДФС, бізнесу та експертів. Цей документ містить зведені пропозиції всіх зацікавлених сторін, що дозволило знайти баланс інтересів держави і бізнесу. Кожен із 19 напрямків Плану дій передбачає чіткий перелік заходів для реалізації реформи митниці – з конкретними датами, відповідальними органами та чітко прописаними кроками по його впровадженню. Потрібно змінити структуру митних органів, провести аудит митних процедур у відповідності до світових стандартів, модернізувати ІТ системи митниці, реформувати системи оцінки митної вартості товарів, створити моніторинговий центр у Мінфіні, розвивати автоматизовану систему управління ризиками, впроваджувати нову кадрову політику і т.д. І це тільки основні напрямки.

Плануємо зменшити кількість митних процедур і максимально автоматизувати їх. Це значно скоротить час, який митники та бізнес витрачають при розмитненні товарів. Ми мінімізуємо людський фактор при прийнятті рішень митниками та контролюючими органами, зведемо нанівець можливості для корупції та посилимо боротьбу з контрабандою.

Головним результатом реформи митниці має стати прозора робота цього органу та довіра до нього з боку підприємців. Це необхідно для розвитку бізнесу та торгівлі.

- Замість податкової міліції планують створити Службу фінансових розслідувань, чи буде вона ефективніша від податкової міліції?

- Служба фінансових розслідувань поки що не створена. Сьогодні урядовий законопроект «Про Службу фінансових розслідувань» (СФР), розроблений Мінфіном, очікує на передання до Верховної Ради. Без рішення парламенту неможливо почати створювати нову Службу. Створення СФР підтримують Президент та Прем’єр-Міністр, бізнес-асоціації, експерти та іноземні партнери України. Також створення нової Служби з новими людьми та принципами роботи передбачено у Коаліційній угоді, Плані дій Уряду та Меморандумі про співпрацю з МВФ.

Наразі питання створення Служби фінансових розслідувань є одним з найважливіших для покращення інвестиційного клімату та спрощення життя бізнесу. Сьогодні економічним злочинам проти держави в Україні протидіє одразу 4 органи: СБУ, національна поліція, прокуратура та податкова міліція. Нагадаю, що я з моменту призначення на посаду Міністра виступав за ліквідацію податкової міліції і її де-юре було ліквідовано ще на початку цього року, отже, наразі усі дії податкової міліції є поза законом.

Що ми маємо зараз? Колосальні фінансові схеми продовжують існувати, приблизно 50% економіки України в тіні, а 15000 людей, що де-факто «борються» з економічними злочинами продовжують по черзі ходити до бізнесу, трощити комп’ютери, «заламувати» бухгалтерів, відкривати необґрунтовані кримінальні справи та давити на підприємців.

Саме тому сьогодні ми маємо створити справді незалежний орган, серед співробітників якого будуть люди з визначними аналітичними здібностями, готові працювати над розслідуванням складних справ. Для забезпечення прозорого відбору кадрів законопроектом Мінфіну передбачено залучення представників міжнародних організацій, експертів та громадськості до процесу відбору, відеотрансляція самого процесу, психологічні тести та тест на поліграфі для кандидатів. Також будуть дуже високі вимоги щодо їх досвіду роботи, знань іноземних мов та аналітичних навичок.

Дуже важливо забезпечити майбутніх працівників достойною оплатою праці, адже ці люди будуть боротися з багатомільйонними схемами. Це, зокрема, стане можливим завдяки скороченню кількості залучених до боротьби з економічними злочинами проти держави працівників. Наразі це – 15 тисяч осіб. У лавах нової служби планується не більше 3.5 тис. працівників.

Спілкуючись як з великим, так і з малим та середнім бізнесом, я сьогодні постійно чую, що одна з найбільших проблем, які заважають їх діяльності – це саме «маски-шоу» правоохоронних органів. Створення ж СФР у відповідності до нашого законопроекту вирішує цю проблему. Це стане одним з найважливіших кроків до поліпшення умов ведення бізнесу в нашій країні та сприятиме більш прозорій та цивілізованій взаємодії держави з бізнесом. Саме цього чекають українські бізнесмени та іноземні інвестори. Окрім цього, ефективна протидія серйозним економічним злочинам проти держави (розкрадання бюджету та державного майна, доведення банків до банкрутства, ухилення від сплати податків і т.д.) є необхідною для сталого розвитку нашої країни. Тож, створення нової Служби фінансових розслідувань є однією з найважливіших умов для формування економічно сильної України. 

- Скільки заяв про відшкодування ПДВ з початку 2017 року надійшло з Житомирської області, яка сума вже відшкодована і кому відмовили?

- Ця інформація оновлюється щодня, особливо після того, як ми запустили електронний реєстр автоматичного відшкодування ПДВ в квітні цього року. Тепер чесні компанії не чекають місяцями на повернення податку, а отримують гроші, що їм належать вчасно та в повному обсязі. За останніми даними, з початку 2017 року із Житомирської області надійшло 1 060 заявок на суму близько 416млн гривень. Вже відшкодовано близько 371 млн, тобто майже 90%. До запуску нового реєстру про такий високий показник можна було тільки мріяти. Відшкодування здійснювалися відшкодування всім платникам, які подали заяви на відшкодування та чиї заяви були узгоджені. Зараз все робиться абсолютно прозоро: на сайті Мінфіну в Єдиному реєстрі кожен може подивитися кому та скільки відшкодовується ПДВ. Інформація щодо того, кому відмовили у відшкодуванні, не є публічною, тому що можуть ще тривати перевірки цих платників.

Коментар міністра фінансів щодо ситуації з виплатою зарплати житомирським медикам читайте тут

 

Фото з сайту Міністерства фінансів

Житомир.info

Матеріали по темі