Карантин в Україні триває вже понад 40 днів. Як ізоляція позначилася на діловій активності? У яких сферах просідає створення нових компаній, а які галузі мають шанс рвонути вперед?
Аналітики YouControl проаналізували вплив карантину на ділову активність.
«Згідно з макроекономічним прогнозом уряду, падіння ВВП в Україні цього року може дорівнювати приблизно 5%, а інфляція прискориться до 11,6%. Наша держава ‒ не самотня у негативних економічних трендах. Бізнес у всьому світі потерпає від карантинних заходів, які вживають уряди більшості країн. Дія коронавірусної епідемії на споживацький попит катастрофічна. Про це свідчить, наприклад, падіння продажів автівок в Китаї на 92%. Майже на 7% впала китайська економіка у першому кварталі цього року, і це приголомшлива цифра. Що ж очікувати в Україні за таких умов? Розглянемо тренди, які вже можна проаналізувати. Щоб зрозуміти, наскільки постраждав український бізнес від карантину, аналітики YouControl зібрали та дослідили дані щодо відкриття та закриття компаній у період з 12 березня до 15 квітня та порівняли їх з аналогічним періодом минулого року», - йдеться у матеріалі, оприлюдненому 23 квітня.
Про значний спад ділової активності говорить зниження темпів створення нових компаній: за досліджуваний період вони знизилися на 54,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Якщо у 2019 році інформація у ЄДР свідчила про появу 5 452 нових компаній, то зараз можна нарахувати лише 2 471 фірму.
Втім, через значне посилення уваги мільйонів споживачів до стану власного здоров’я та профілактики захворювань ринок медичних послуг і фармпродукції відчуває стрімкий підйом. Лідерами за кількістю новостворених юросіб стали компанії, основний вид діяльності яких:
виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (збільшилась на 600%);
виробництво парфумерно-косметичних засобів (на 100%);
добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництво мінеральних добрив (на 100%).
За даними YouControl, чисельність компаній з виробництва фармацевтичної продукції у 2020 році зростала швидше, а кількість нових фармоптовиків лишилася практично незмінною.
Водночас внаслідок суворих карантинних заходів найбільшого спаду, який виразився зменшенням реєстрацій нових компаній, зазнала неспеціалізована гуртова торгівля — оптова торгівля промисловими товарами, а також зернотрейдинг, оренда нерухомості, будівництво, рослинництво, транспорт. Хоча в цих секторах нові компанії попри карантин все ж таки створювалися, але значно нижчими темпами, ніж раніше.
Зараз у всьому світі спостерігається значне зростання попиту на противірусні препарати та профілактичні засоби. Потреба в фармацевтичних виробах зростає як з боку держави, так і з боку роздрібних споживачів. За словами Олександра Соколова, генерального директора аналітичної компанії Pro-Consulting, фармацевтика ‒ це саме та категорія товарів, яку український споживач, за сьогоднішніх реалій і при дефіциті деяких препаратів, готовий купувати практично за будь-яку ціну.
«Фармацевтичний ринок росте швидше в короткостроковій перспективі. Звичайно, зростання закріпиться й після закінчення карантину. Але його темпи суттєво сповільняться порівняно з поточними», ‒ коментує він тенденції фармринку.
Олександр Соколов доводить, що саме за рахунок реалізації медичних виробів зростає ринок, тому що роздрібний продаж препаратів контролюють три великих оператори, а виробництво ліків це складний бізнес з високим бар’єром входу.
«Наразі всі компанії, які могли з'явитися за період карантину, є дрібними ситуативними продавцями, переважно медичних виробів», ‒ вважає він.
Галузі, по яких, здається, нанесено «смертельного удару», виживуть та будуть ще добре себе почувати, впевнений Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. У першу чергу це стосується офлайн-торгівлі та класичного громадського харчування.
«Велику кількість категорій товарів далі буде зручніше обирати офлайн, а кафе і ресторани далі будуть задовольняти більші потреби, ніж просто закинути в себе гарячу їжу», ‒ каже він.
Онлайн-торгівля продовжить зростати і після закінчення карантину. Це Гліб Вишлінський пояснює тим, що багато ритейлерів нарешті налагодять омніканальність і багато споживачів вперше спробують онлайн-замовлення і їм це сподобається.
Нагадаємо, Уряд на засіданні 11 березня 2020 року затвердив заходи,
які необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в
Україні та для недопущення поширення COVID-19, обмеження мали діяти з 12
березня по 3 квітня 2020 року. 25 березня в Україні була оголошена
надзвичайна ситуація на всій території країни, а карантин продовжили до 24 квітня 2020 року. 22 квітня карантин продовжили до 11 травня.
Як повідомляв Житомир.info, у службі зайнятості спростили процедуру подання документів про надання статусу безробітного чи призначення допомоги. Крім того, на період карантину підвищено з 650 грн до 1000 грн мінімальну допомогу по безробіттю без урахування заробітної плати та страхового стажу.
