Олександр Вацек – засновник, художній керівник та головний диригент хорової капели «Орея». Це людина, творчість якої є справжньою гордістю нашого міста та всієї України.
Про те, як змінився колектив за останні роки, репертуар, гастролі та творчі плани – Олександр Вацек розповів в інтерв’ю для Житомир.info
Фото Житомирської обласної філармонії імені Святослава Ріхтера
Розкажіть про колектив хорової капели. Чи змінився склад хору за останні роки?
Звичайно, коли закладався склад хору «Орея» у 86 році, тоді нас було 84 людини. Уявляєте, така банда колосальна. Ходив по місту і просив людей, щоб прийшли, поспівали.
Потім скоротилося до 53. Саме у такому складі ми виграли перше місце в Україні. Потім почали їздити за кордон і вже не влазили в автобус, плюс життя корегувало, тому було 32 – це був оптимальний склад, який довго тримався.
23 – це вже був такий мінімум, я казав: менше вже не витримаю, бо не зможемо нічого співати. Але коронавірус, війна. Багато жінок виїхало, склад скоротився сильно – 9 чоловіків і 1 жінка. Як це так? Кожен, хто розуміє хор, розуміє – це має бути якийсь баланс, стільки-то сопрано, альтів, тенорів, басів, щоб це було адекватно і звучало. Згодом дівчата прийшли й кожен раз треба було щось видумувати, щоб це жило, щоб ця банда співала.
Ну, ясно, що ми вже не могли твори тонкі співати, бо жінок немає і війна, тому перейшли на героїчний репертуар, патріотичний, народні пісні. Солісти у мене були класні. Саша Яремчук, Олександр Барейко, Костя Романенко, такі сильні, що могли взяти на себе. Незалежно було скільки їх, але відчувалася міць.
Зараз пропорції у нас такі: колектив з 17 осіб – це 10 дівчат, 7 хлопців.
Чи були паузи в репетиціях або виступах через повномасштабне вторгнення?
Звичайно були. Перші дні ми не знали, що робити. Спочатку думали хватати якусь зброю в руки, лягати й відбивати Житомир. Потім зрозуміли, що це не так страшно.
Я вже пробував раз виїжджати, тому я знаю, що це таке. Краще бути на своєму місці, там, де тебе Господь визначив, там робити, що ти можеш.
Є у вас якісь закордонні гастролі зараз, чи їздите ви?
З цим набагато гірша ситуація зараз, тому що чоловіків обмежили та сильні дівчата, які в мене тримали колектив, роз'їхались.
Але ми виїжджали у 2022 році, точно не пам'ятаю. Я вважав, що треба виїхати, якраз такий час, що всі чекали, що Україна загнеться, чи щось вона буде показувати. І ми поїхали. Поїхали у ті точки, де нас знали, і де знали великий, успішний склад «Ореї».
Я трошки так побоювався, тому що ми їхали у складі 12-13 осіб. Не дуже така потужна команда, але всі старалися. І мені було дуже приємно, що підходили ті самі слухачі, які нас знали після наших перемог видатних, і казали: «Вас менше, але енергетика, яка йде від вас, більша ніж раніше». Тобто з такою пристрастю давали всі ці номери. Це була Німеччина, Польща, Чехія, три країни.
Нас ще запросили на фестиваль до Естонії, але в якийсь останній момент дзвонить до мене менеджер і каже: не купують квитки на колектив з України. Я хотів розірвати, показати, які ми хороші, як нам рукоплещуть, як всі стоять, які вдячні. А вони ж не знають, хто це, що це. Ну, Житомир якийсь приїжджає і все. І вона каже, вибачте, все, сорі.
А запрошення є? Наприклад, ви не їдете, а вас однаково запрошують на якісь міжнародні фестивалі.
Запрошують ті, де треба платити. Раніше запрошували на дуже сильні конкурси, які знають, що ти приїдеш, ти виграєш. А зараз треба дуже багато грошей заплатити. Я не хочу напружувати спонсорів, тому що це поїздка не така, як має бути.
А якщо говорити за Україну, чи збираєте тут повні зали? Чи змінилася кількість глядачів?
Цікаве питання. Я думаю, що у великих містах, де цивілізація найбільша – це Хмельницький, Луцьк, Рівне, Львів, Тернопіль, Вінниця, Київ, то нормально, повні зали. Майже забиті на 70-80%, публіка є, приходить, підтримує, не дивлячись на важкі часи.
А Житомир?
По-різному. Зараз змінилася якась умова. Багато моїх друзів в момент концерту питають, коли ж ваш концерт буде, коли ми побачимо. Зараз все перейшло на ці технології. Якщо я сам не дивлюсь, то і вони не дивляться. 50-60-70 років їм треба величезну афішу на базарі, вони побачать: о «Орея», і підуть на концерт. Але це зараз страшно дорого. І директор каже, не виходить, це треба шалені гроші заплатити за рекламу цього. Тому краще отак (ред. реклама в інтернеті). Привчаємося так працювати.
Який зараз репертуар у вас?
Змінюється без кінця. Весь час щось готую нове. Дивлюсь, що робиться у світі. Раніше моя орієнтація була така: я знав кращі колективи світу, тільки їх слухав, дивився, куди вони рухаються. Всі кажуть смак, художній смак. У кожного свій. У когось житомирський, у когось український, у когось такий. Але я свій смак шліфував кращими колективами у світі.
Повну версію інтерв’ю дивіться у відеоформаті, там ми говоримо про репертуар, унікальність хорової капели «Орея», найближчий концерт та плани на майбутнє.
Житомир.info
