«Як швидко відбудувати школу після війни: приклад Житомира, який стане у пригоді іншим громадам» – таку назву має стаття, оприлюднена 20 січня 2026 року на сайті «Українська правда».
Мова йде про зруйнований російським обстрілом у березні 2022 року ліцей №25 у центрі Житомира, де тут планують звести першу в Україні «Школу майбутнього» – навчальний заклад, побудований за планом міжнародних архітекторів.
«Розробку повного комплекту технічної документації для спорудження нової школи ініціював уряд Литви – проєкт обійшовся йому у пів мільйона євро. Задля швидкого масштабування будівництва нових шкіл литовці готові безкоштовно надавати українським громадам проєкт, який ті не могли б собі дозволити за власний кошт. Він може слугувати за зразок для відбудови сотень українських шкіл, зруйнованих або пошкоджених війною», - йдеться у публікації.
Керівник програм з відновлення України Центрального агентства з управління проєктами Литви Артурас Жарновскіс зазначає, що проєкт на зразок розробленого може коштувати 300 тис. євро і вище.
Що містить технічний проєкт:
це повний комплект архітектурно-будівельних креслень, інженерних схем, розрахунків і матеріалів, необхідних для зведення школи;
дизайн-рішення для ключових просторових елементів школи: від планування класів і коридорів до вигляду фасадів, подвір'я та укриття;
разом із документацією громадам нададуть гайдбук – посібник з адаптації проєкту під місцеві умови, наприклад, під конкретну ділянку чи конкретну кількість учнів.
Щоб отримати найкращий дизайн «Школи майбутнього», литовська сторона вирішила провести відкритий міжнародний архітектурний конкурс. До розробки його умов залучили українських і європейських фахівців: архітекторів, освітніх експертів, інженерів, юристів. Конкурс оголосили у 2023 році і отримали понад 20 заявок від архітекторів щонайменше з десяти країн світу.
Перемогу здобула концепція під назвою NEW – Neighborhood for Educational Wonder («Освітній квартал як сусідство для дива»), яку запропонувала команда італійського Scandurra Studio спільно з українським архітектором Михайлом Вістянським.
Архітектори пояснюють, що ключова ідея їхньої пропозиції – це модульна, відтворювана та стійка система. Починаючи з мінімального модуля, школа може бути сконфігурована у різних варіантах, щоб відповідати освітнім та суспільним потребам. Базова конфігурація натхненна концепцією hortus conclusus – саду, що оточує внутрішній простір, ставлячи природу в центр навчального досвіду та визначаючи всі архітектурні рішення. Простіше кажучи, школа проєктується навколо внутрішнього зеленого двору, де природа – повноцінна частина освітнього середовища. Модульний принцип дозволяє «нарощувати» будівлю під різну кількість учнів: і для маленької сільської школи, і для великого міського ліцею – і при цьому зберігати цілісність концепції.

Проєкт відбудови
Архітектори моделювали школу так, ніби створюють невелике містечко для дітей: зі своїми «вулицями», «площами», садом і укриттям.
Планування школи модульне. Є базовий модуль – умовний блок з кількох приміщень, який можна повторювати і комбінувати. З таких блоків набираються більші структури: навчальні крила, двоповерхові секції, внутрішні дворики. Наприклад, початкова школа може бути зібрана з менших модулів в окремому крилі, а старша – з більших модулів в іншому крилі. Це означає, що частини школи можуть виготовлятися як модулі, швидко збиратися на місці і замінюватися чи розширюватися в майбутньому без кардинальних перебудов. Відтак одну і ту ж «Школу майбутнього» можна побудувати і для громади на 200 учнів, і для громади на 1200 учнів – вона просто матиме іншу конфігурацію модулів.
У центрі школи – великий внутрішній сад (двір), захищений по периметру будівлями від вітру і небезпек. Це зелена оаза, де діти можуть відпочивати на перервах, займатися просто неба, проводити спільні заходи. Навіть у багатоповерховій школі проєктуються відкриті тераси, зелені дахи, атріуми з рослинами, щоби учні мали доступ до природного середовища.
Енергоефективність – ще одна причина, чому проєкт важливий. Зокрема зелені фасади містять перероблені та повторно використані матеріали. Передбачено і встановлення сонячних панелей великої потужності, системи рекуперації тепла, енергоощадне LED-освітлення з датчиками. За попередніми оцінками, споживання енергії майбутньою школою буде на 60-80% нижчим за стандартний шкільний корпус такого ж розміру.
Інклюзивність – принцип, який враховано в кожній дрібниці: школа буде повністю пристосована для дітей з інвалідністю (пандуси, ліфти, тактильні елементи), а просторові рішення на кшталт широких коридорів, відкритих багатофункціональних зон будуть зручними для всіх.
Коридори, до речі, у «Школі майбутнього» перестають бути просто проходами. Вони будуть ширшими і світлішими, місцями розширюватимуться до формату галерей чи холів. Там передбачені куточки для відпочинку і неформального спілкування, зони для індивідуальної роботи чи ігор. Класи теж трансформуються – окрім традиційних кабінетів, буде багато відкритих просторів для групової роботи, проєктної діяльності, творчості.
Скрізь максимально використовується природне освітлення завдяки великим вікнам і скляним перегородкам. Між різними віковими групами не буде глухих стін: молодші й старші учні зможуть перетинатися у спільних зонах, вчитися взаємодіяти.
Після уроків школа перетворюватиметься на громадський центр – тут можуть проходити гуртки, збори мешканців, культурні події, працювати секції для дорослих і дітей.

Проєкт відбудови
Фінансує будівництво переважно уряд Литви. На конференції в Римі було оголошено про виділення 17 мільйонів євро на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі. Кошти надійдуть через литовське агентство CPVA за програмою підтримки України.
До проєкту також доєдналася Ірландія – вона надасть додаткове фінансування, зокрема на оснащення школи сонячними панелями та «зелену» енергетику.
Станом на січень 2026 року технічний проєкт школи вже розроблений, і найближчим часом документ з'явиться в реєстрі (системі DREAM). Якщо все піде за планом, уже в 2026 році на пустирі в центрі Житомира почнуть зводити сучасні корпуси «школи майбутнього».
Повністю матеріал УП читайте тут
Як повідомляв Житомир.info, 4 березня 2022 року ворожий авіаудар зруйнував будівлю ліцею №25 в центрі Житомира, 20 червня 2025 року розпочали демонтаж зруйнованої будівлі ліцею: переможцем тендеру управління капітального будівництва Житомирської міської ради стало ТОВ «Укр Буд Відновлення» з пропозицією 10,2 млн грн, демонтажні роботи мали завершити до 30 вересня 2025 року. Станом на 4 липня від будівлі ліцею залишився лише фундамент і купа будівельного сміття.
В листопаді 2025 року в міській раді створили робочу групу з питань реалізації проєкту відбудови ліцею № 25 міста Житомира. 7 січня 2026 року на засіданні виконавчого комітету управлінню капітального будівництва делегували функції замовника на виготовлення проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт.



















