Суспільство

На півночі Житомирської області пересихають болота, директор заповідника говорить про «вуглецеву бомбу»

9 жовтня 2026, 11:39

У Поліському природному заповіднику, що на півночі Житомирської області, пересихають болота.

Про моніторинг боліт в заповіднику 8 жовтня розповів директор установи, природоохоронець і краєзнавець Сергій Жила.

«Ситуація з болотами в цілому катастрофічна. На цей час рівень ґрунтових вод на мезо- і оліготрофних болотах заповідника 110-131 см від поверхні, хоча весною, після танення, болота були з водою, і рівень води на більшості з них був близький до поверхні», – розповідає Сергій Жила.

Разом з тим, природоохоронець відмічає і гарні зміни у 2026 році: заплава р. Плотниця-Добра (притока Уборті) стала обводненою.

«Тут спрацював не один фактор, і, безперечно, ключову роль відіграло деяке перенаправлення стоку води з Жолобницької осушувальної системи і створення аналогу бобрової греблі», – пояснює природоохоронець.

Він додає, що в заплаві цієї річки у 2026 році сталася пожежа, тож з’явилася непогана кормова база для бобра (раннєсукцесійна рослинність), і є всі підстави сподіватись, що тут знову з’являться ці тварини.

Повертаючись до теми пересихання боліт, директор заповідника наголошує: найголовніше те, що нині нема часу на роздуми й потрібні екстрені заходи з додаткового обводнення.

Природоохоронець називає кілька причин, чому необхідне екстрене штучне підвищення рівня води в болотах.

«Зупинка колосальних викидів парникових газів CO₂, бо обсохлі болота – це «вуглецева бомба» (виділено редакцією)! Болота в добре обводненому стані вкривають лише 3-4% суходолу Землі, але утримують у 2 рази більше вуглецю (виділено редакцією), ніж усі ліси планети разом у взяті. Коли болото осушується, кисень потрапляє в торф, запускаючи швидке гниття (розкладання-мінералізацію). Осушені торфовища Європи щорічно викидають близько 230 млн тон CO₂-еквіваленту (це 7% усіх парникових викидів ЄС або еквівалент вихлопів 135 мільйонів автомобілів). Обводнення миттєво консервує торф і зупиняє ці викиди», – пояснює Сергій Жила.

Окрім того, додає керівник Поліського природного заповідника, йдеться про територію прикордонної зони, і болота тут потрібні як оборонний рубіж.

Аналог бобрової греблі на р. Плотниця-Добра, споруджений у 2026 р. Сергієм Жилою:

Нинішній зовнішній вигляд заплави р. Плотниця-Добра, де в минулі роки проходила суходільна і проїжджа дорога:

Висохла боброва водойма в охоронній зоні Поліського заповідника на бічному каналі Жолобницької осушувальної системи:

Довідково з Вікіпедії: Поліський природний заповідник – природно-заповідний об'єкт загальнодержавного значення, розташований на Олевщині та Овруччині. Площа 20104 га. Створений у 1968 р. на базі трьох лісництв: Копищанського (6935 га), Перганського (5665 га) Олевського лісгоспзагу та Селезнівського (7497 га) Словечанського лісгоспзагу. Заповідник засновано з метою збереження типових природних комплексів Полісся, охорони реліктових та ендемічних рослин і тварин та відтворення і збагачення природних лісів Полісся.

Нагадаємо, за прогнозами Українського гідрометеорологічного центру, упродовж першої частини жовтня на річках суббасейну Прип'ятi у Волинській, Рiвненській, і Житомирській областях утримуватиметься малоінтенсивне зниження рівнів води.

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: болото річка заповідник природний заповідник Поліський природний заповідник Жила  
Матеріали по темі