Щороку 1 вересня я з душевним трепетом проводжаю поглядом зграйки малечі, що схвильовано разом з батьками вперше простує до школи, старших учнів, які, намагаються видатися дорослішими, поважно йдуть до святкового шкільного подвір’я, і тих уже цілком свідомих молодих людей, які цього дня вперше долучаються до виконання студентського гімну « Гаудеамус». Всі ми починалися зі шкільного порога…
День знань, який ми традиційно відзначаємо , набув у нас особливої значущості. З ним пов’язують особисті надії, сподівання , плани. Адже майже кожен оцінює знання як особисте надбання, багатство, енергію і джерело життєвого успіху, стартову основу підвищення соціального статусу.
Таке священне ставлення до знання закоренилось в підсвідомості людини, випливає з наших народних традицій, з осмислення сучасного світу. Нині знання – вирішальний чинник конкурентноздатності етносу, держави.
Нехай цей навчальний рік відкриє перед молоддю нові горизонти пізнання себе і світу, вчителів надихне успіхами вихованців, батьків – гордістю за своїх дітей.
Великі надії держава покладає сьогодні на освітян - їх інтелект, досвід і усвідомлення свого високого покликання.
Шановні! Хай же на цьому благородному шляху вас завжди супроводжують успіхи! Хай щедрою буде для вас доля, обминають життєві негаразди, а ваші серця зігріває людська довіра та любов! Натхнення вам, мудрості і терпіння в нелегкій справі навчання та виховання підростаючого покоління – майбутнього нашої Батьківщини!
Житомирський міський голова
