Суспільство

Одинадцять заквітчаних хрестів: Не відбулося перше судове засідання у справі про аварію поблизу Житомира, у якій загинули 11 людей

11 вересня 2008, 08:02
 Не відбулося перше судове засідання у справі про аварію поблизу Житомира, у якій загинули 11 людей, 8 із яких — мешканці Рівненщини, заплановане на цей вівторок. Єдиний обвинувачений у справі — водій вантажного автомобіля Scania, житель Республіки Боснія і Герцеговина Машик Зафер. Житомирський районний суд переніс судовий розгляд на 13 листопада, бо на слухання не з’явився перекладач, яким суд повинен був забезпечити обвинувачуваного.
Родичі загиблих у трагедії на Житомирщині, яка трапилась 23 травня цього року, з болем і острахом заходили у Житомирський районний суд. Їм доведеться зустрітись із тим, кого вони вважають винним у смерті їхніх дітей, батьків, братів, сестер.
Нагадаємо, трагедія сталася поблизу села Вереси Житомирської області, коли вантажівка Scania виїхала на зустрічну смугу й зіткнулася з мікроавтобусом Volkswagen-LT35, який їхав за маршрутом “Рівне—Київ”. Усі десятеро пасажирів і водій маршрутки загинули. Єдиним свідком залишився іноземець. 14 серпня Машику Заферу винесли обвинувачення за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років).
Перекладач на засідання не з’явився
Рідним невдовзі прийшли повістки, що перше судове засідання у справі Машика Зафера відбудеться 9 вересня. Та ще до початку засідання головуючий сказав, що варто було поцікавитись перед поїздкою, чи буде суд. Як виявилось пізніше, на судове слухання не з’явився перекладач підсудного. Аби не порушувати його прав на захист, вирішили перенести слухання аж на два місяці.
— Справа не може розглядатись, — пояснив і адвокат потерпілих Сергій Луцюк, — адже без перекладача ми не можемо заслухати позицію підсудного, не матимемо можливості зрозуміти, що він говорить. Надалі необхідно вирішити питання стосовно перекладача, можливо, звернутись у консульство чи розглянути інші варіанти. Забезпечити підсудного перекладачем — це обов’язок суду.
Але обурення родичів загиблих, яким вкотре пройшлися ще по незагоєних ранах, не має меж.
— Ми приїхали з надією на те, що буде розглядатись судова справа, — каже батько загиблого в аварії Андрія Полєщука пан Василь. — Мабуть, і суд, і адвокати підсудного постарались, і суд відклали через неявку перекладача. Я розумію, що будь-яка людина має право на захист, але упереджене ставлення суду і державних інстанцій не можу зрозуміти.
Досудове слідство не все вивчило у справі
А поки що підсудний чекатиме наступного засідання, яке перенесли на 13 листопада, у СІЗО. Його захисник Олександр Шевченко з впевненістю заявляє, що не все у справі вивчене у процесі досудового слідства. Він неодноразово вносив клопотання, у яких йому відмовляли.
— Я поки не можу розповісти обставини щодо справи, бо це ще таємниця досудового слідства, — коментує Олександр Шевченко. — Як адвокат я переконаний, що, на жаль, може відбутись велика судова помилка. Тому що і прокуратурою, і певною мірою захистом не проведені всі необхідні дії, які допомогли б об’єктивно встановити істину у справі. До підзахисного упереджено ставились на досудовому слідстві. Через чотири дні після аварії ще із поламаною ногою його перевели у СІЗО. Я був шокований таким ставленням, але це факт. Ці та інші питання будуть порушуватись уже в ході судового слідства в залі суду.
Родичі загиблих підбадьорюють одне одного, адже їм потрібно набратись сил. Згуртувало їх одне горе на всіх. Вони разом побували і на злощасному місці аварії. Уздовж дороги — ряд заквітчаних хрестів... а за кілька метрів — не зібрані ніким речі найрідніших їм людей. Хто пригортає до грудей знайдений черевик, хто навколішки благає повернутись...
Ольга МІХНЬОВ
 
 
 
 
 
Матеріали по темі